Михайло Терентьєв: «Інвестор передусім має зважати на інтереси громади»

Професійний інженер-будівельник, депутат Київради (фракція УДАР), голова постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайло Терентьєв у міськраді працює третє скликання.

Представляє інтереси виборців Печерського району столиці.

«НАСАМПЕРЕД РОЗГЛЯДАЄМО ПИТАННЯ, ДЕ ВЖЕ Є ЧІТКА ПОЗИЦІЯ ГРОМАДИ»

— Михайле Олександровичу, комісію, яку ви очолюєте, дехто в Київраді вважає найбільш складною. Адже це — будівництво, земля, за чим, як правило, стоять великі гроші. Яким чином визначається пріоритетність питань і хто формує порядок денний засідань комісій та визначає, які питання розглядати, а які — ні?

— Порядок денний засідань комісії формується відповідно до надходжень проєктів рішень до Київради від їх розробника — Департаменту земельних ресурсів КМДА.

Завжди першочергово розглядаємо питання, де є суспільний запит та позиція громади. А також — соціальні питання, зокрема про виплати матеріальної допомоги сім`ям загиблих воїнів АТО. Крім того, навіть майже через рік від початку роботи нової каденції, ми продовжуємо розглядати питання минулих скликань.

— До чиїх повноважень належать функції контролю цільового призначення земельної ділянки? Наприклад, коли землю спочатку виділяють під гараж, а невдовзі на цьому місці з’являється МАФ…

— До повноважень органів, які наділені контролюючими функціями. Нецільове використання земельної ділянки власником чи орендарем несе за собою відповідні наслідки у вигляді штрафів або більш радикальних дій.

— Яка ситуація із виділенням землі сім`ям загиблих воїнів АТО? Чи вистачає на всіх земельних ділянок?

— Зараз ситуація складається таким чином, що фактично сім’ї загиблих військовослужбовців, які мають право на першочергове одержання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, не можуть його реалізувати через обмеженість земельного запасу Києва.

Аби розв’язувати цю проблему, Київрада сім років тому затвердила порядок виплати одноразової матеріальної допомоги в розмірі 400 прожиткових мінімумів уповноваженим членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції у разі відмови від отримання земельної ділянки. На сьогодні, виходячи з розміру прожиткового мінімуму — 2379 гривень, сума виплат становить 951 тисячу 600 гривень.

Тоді ця ділянка передається у комунальну власність міста на користь територіальної громади Києва.

— Які важливі проєкти рішень ваша комісія готує на найближчі сесійні засідання?

— Загалом порядок денний складається з кількох блоків питань. Це — розірвання договорів оренди з недоброчесними забудовниками, виплати одноразової матеріальної допомоги за належні для одержання земельні ділянки, надання/передача ділянок державним та комунальним підприємствам, а також оренда та продаж земельних ділянок.

Всі питання є важливими та розглядаються у своїй черговості.

«ДЕВЕЛОПЕРСЬКІ ПРОЄКТИ ПОВИННІ ПРИНОСИТИ КОРИСТЬ МІСТУ»

— Як, на вашу думку, в столиці можна відшукати баланс між архітектурною спадщиною, історичними будівлями та новобудовами?

— У Києві вже траплялись інциденти, коли забудовник зносив історичну будівлю, не зважаючи на її цінність для міста. Звичайно, такі ситуації неприпустимі, тому для їх уникнення міська влада затвердила перелік об’єктів культурної спадщини столиці ХІХ-XX століття, на проведення реконструкції та капітального ремонту яких вводиться мораторій.

Перелік буде доповнюватись відповідно до пропозицій громадськості, після чого проводитиметься робота щодо включення цих об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це щодо саме історичних локацій.

Щодо нового будівництва, то треба будувати прозору та ефективну комунікацію трьох сторін — влади, інвестора та громади.

Тобто, коли інвестор запускатиме новий проєкт, він повинен брати до уваги інтереси не тільки тих, хто придбає в нього нерухомість, а й тих, хто вже проживає на цій території, забезпечивши всю необхідну інфраструктуру.

І це не тільки нові школи та садочки, але й заклади культури та спорту, нові сквери та простори відпочинку. Девелоперські проєкти повинні працювати на користь місту.

— Взаємодія місцевої влади та бізнесу. Які, наприклад, можна назвати спільні проєкти, які зроблять надалі наше місто інвестиційно привабливим?

— Буквально на одному з останніх засідань постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин ми підтримали надання Парку культури та відпочинку «Гідропарк» в довгострокову оренду земельних ділянок на території Венеціанського острова для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Коли Київрада прийме це рішення, то острів, де свого часу відбувалась хаотична забудова та занедбання інженерних мереж, зможе стати інвестиційно привабливим об’єктом столиці.

«КІЛЬКІСТЬ ЗЕЛЕНИХ ЗОН У КИЄВІ ЗРОСТАТИМЕ»

— Яка ситуація зі створенням нових скверів і парків? І як наразі з їх облаштуванням?

— Майже на кожному засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин ми розглядаємо виділення земельних ділянок для створення нових зелених просторів. У новій каденції Київрада вже підтримала створення понад 300 га нових парків, скверів та зелених зон.

Для майбутнього облаштування передають їх у постійне користування КО «Київзеленбуд», а також — районним комунальним підприємствам по утриманню зелених насаджень. Таким чином, за всіма новоствореними озелененими територіями будуть комплексно доглядати та забезпечувати належний стан.

— Здача в оренду і продаж земельних ділянок може суттєво наповнити міський бюджет, що дуже актуально під час карантину. Але, як зробити так, щоб у Києві при цьому не зменшувалася кількість зелених зон, а — навпаки?

— Кількість зелених просторів як раз таки тільки збільшується. Навесні було два історичних засідання КМР, коли ми проголосували за надання понад 200 га територій для облаштування нових зелених зон та продовжуємо підтримувати такі проєкти рішень. Але, якщо при будівництві інвестор все ж зазіхає на зелену зону, то цим вже займатимуться контролюючі органи.

Щодо бюджету, то в умовах коронакризи систематичне його наповнення є надважливим. Адже з надходжень від продажу та оренди землі фінансуються соціальні та інфраструктурні проєкти.

«ВІДРЕМОНТУВАТИ БУДИНОК МОЖНА І ЗА НЕВЕЛИКІ ГРОШІ»

— На вашому виборчому окрузі на Печерську за програмою співфінансування постійно проводяться ремонти багатоквартирних будинків. Чи у кожному районі столиці мешканці таким чином можуть відремонтувати та поліпшити стан своїх будинків?

— Звичайно. Інформація про діючі програми знаходиться на сайті Департаменту житлово-комунальної інфраструктури https://dzki.kyivcity.gov.ua/content/kapitalnyy-remont.html. Якщо брати участь у міських програмах, то відремонтувати свій будинок можна, витративши від 5 до 30 відсотків коштів від розміру загальної суми робіт.

Наведу приклад на моєму окрузі у Печерському районі. Мешканці будинку на Мічуріна, 4 саме завдяки співфінансуванню змогли реалізувати утеплення труб гарячого водопостачання та опалення, встановити сучасне LED-освітлення, модернізувати бойлерну, замінити двері холодних переходів, а також утеплити вхідну групу.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»