До ювілею Богдана Ступки у столиці пройде міжнародний фестиваль

Триденний фестиваль об’єднає культури і країни
Триденний фестиваль об’єднає культури і країни

Перший Міжнародний мистецький фестиваль «Код Ступки», присвячений 80-річчю легендарного українського актора, пройде у Києві з 19 по 21 листопада. Країною-гостем фестивалю стане Грузія. В програмі — показ вистави Національного грузинського театру ім. Шота Руставелі, ретроспректива фільмів із Богданом Ступкою, розповідь-презентація збірки «14 GB» та відкриття спільної виставки робіт художників України та Грузії.

Ідея створення Першого Міжнародного мистецького фестивалю «КОД СТУПКИ» невипадкова. Ще десять років тому, у 2011 році, Богдан Ступка неодноразово озвучував необхідність започаткування міжнародної платформи, у межах якої Україна стала б місцем знайомства з театральною культурою країн Закавказзя, Прибалтики та Польщі.

На думку Богдана Сильвестровича, обмін саме з цими країнами розширив би оптику сучасного театру. Богдан Ступка був не лише легендарним актором, а й людиною, яка об’єднувала культури і країни. Він знайшов універсальну мистецьку мову, представлену через психологію створених образів, невербальні й вербальні засоби, які на сцені чи в кіно виявляли КОД Ступки. Кожна роль Богдана Ступки — це повнота буття в усіх з’явах, це мистецький мультиверсум, який поєднував код музики та пластики, зорової образності й психологічної глибини. Тому цього року, на пам’ять про легендарного актора Богдана Ступку, митці України та Грузії запропонують творення спільного мистецького простору.

«Сьогодні в епоху світової пандемії й коронавірусного неспокою духу ми відчуваємо незахищеність мистецтва і людини в цілому. Важливо створити спільний мистецький простір, який об’єднав би представників різних царин мистецтва, щоб показувати різні грані нашого плинного, але безцінного життя», -зазначають організатори фестивалю. До речі, його ініціаторами є продюсерка Ірина Батько-Ступка та «Фонд Богдана Ступки».

Перший Міжнародний мистецький фестиваль «КОД СТУПКИ», у якому країною-гостею буде Грузія, включатиме зустрічі на різних майданчиках та на сцені театру Франка акторів і музикантів, художників і режисерів, які презентуватимуть своє мистецтво — різними мовами, різними кольорами й звуками, але одним КОДОМ, який прагне розкрити мультиверсум людини, глибинне єство світу, що може бути явлене в мистецтві.

Сцена з вистави «Кінець гри»

Одним з головних акцентів фестивалю стане показ вистави театру ім. Шота Руставелі «Кінець гри» в постановці Роберта Стуруа з Давидом Уплісашвілі, Гога Барбакадзе, Леваном Берікашвілі, Наною Пачуашвілі у ролях

Вистава «Кінець гри» за п’єсою Семюеля Беккета, яка в інтерпретації грузинського режисера-філософа Роберта Стуруа набуває шекспірівського масштабу, колориту, сили почуттів і градусів емоцій — про останні хвилини існування світу. Якась глобальна катастрофа знищила цивілізацію, живими залишилися лише четверо, й їхній кінець також близький. Як поведуться люди перед смертю, чи приймуть її гідно, чи втратять людську подобу? І що буде далі? Відповідь була у Гамлета: «Далі — тиша». Для Стуруа, схоже, висновок не такий нещадно однозначний. «Кінець гри» присвячений пам’яті видатного композитора Гії Канчелі, багаторічного співавтора та друга Роберта Стуруа. Разом вони створили десятки спектаклів, зокрема всього Шекспіра і всього Беккета. Музика «Маестро тиші», як називають Канчелі, також звучить і в цій виставі.

В програмі Першого Міжнародного мистецького фестивалю «КОД СТУПКИ»:

19 листопада о 14:00 — зустріч з Робертом Стуруа «Відверто про театр» в театрі Івана Франка;

20 листопада з 12:00 до 20:00 — спецпоказ фільмів «Ступка. Ретроспектива»

12:00 — «Білий птах з чорною ознакою» (1971, режисер — Юрій Іллєнко). У цьому фільмі Богдан Ступка дебютував як актор ігрового кіно.

14:00 — «Осяяння» (1971, режисер — Володимир Денисенко). Насправді ця картина також могла б бути дебютною для Богдана Сильвестровича, однак на екрани кінотеатрів ця стрічка потрапила лише у 1973 році. І унікальна деталь у фільмі — це портрет Юрія Морозенка (якого зіграв Богдан Ступка), який насправді створив видатний український художник Іван Марчук.

16:00 — «Із життя Остапа Вишні» (1991, режисер — Ярослав Ланчак) — український документальний ігровий фільм про перебування Остапа Вишні у засланні до Сибіру.

17:30 — нова версія фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» — історична драма Юрія Іллєнка 2002 року про Івана Мазепу та Петра І. Стрічка була знята на кіностудії ім. Олександра Довженка у 2001 році. Прем’єра фільму відбулася у 2002 році на 52-му Берлінському кінофестивалі. Довгий час стрічка була недоступна для широкого перегляду. У 2010 році компанія «Іллєнко Фільм» випустила нову версію стрічки. У ній скоротили хронометраж, покращили звук та додали авторські коментарі режисера, у яких він розповів як про історичне тло, так і про сам фільм.

Де: Кінотеатр «ЛІРА», вулиця Велика Житомирська, 40
Вхід вільний, за умови наявності документів, відповідно до карантинних обмежень «червоної зони».

20 листопада на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка

18:00 відкриття Першого Міжнародного мистецького фестивалю «КОД СТУПКИ» за участі Тбіліського колективу «ХОРАЛ»; Національного народного хору України ім. Григорія Верьовки; етноджазового проєкту DUDU Band (Україна-Грузія).
19:00 вистава Національного грузинського театру ім. Шота Руставелі «Кінець гри»
Вхід за запрошеннями

21 листопада:

о 12:00 — розповідь-презентація збірки «14 GB» (пост)колоніальний образ грузинської ідентичності Лінія зіткнень. Грузія». Грузія — Україна: ідентичність країн крізь досвід війни/на лінії зіткнень. «14 GB» — це нова історія Грузії, розказана мовою різних жанрів мистецтва. Артисти нового покоління про травматичне минуле — 14 репрезентацій на 1 гігабайт про події в Абхазії.

«14 GB» — проєкт, який викликав резонанс у англомовному й пострадянському світі: культурологи й теоретики літератури називають його гімном теперішньої Грузії. Для України такий проєкт — спосіб побачити Іншого, котрий переживає досвід війни, прагнучи явити світові нову ідентичність. У проекті є голоси болю й автентичні переживання, людські історії з любов’ю та іронією. Тут немає розпачу, а остання 14-а історія, тобто 14-й гігабайт, — ще не написана сторінка. Це тиша, з якої народжується Надія. Воєнні протистояння в Абхазії — трагедія світового значення, й неможливо говорити про сучасну Грузію без розуміння цієї рани. Так само неможливо говорити в світі про Україну без Криму чи Донбасу. Проєкт міжмистецький, але й універсальний за своїм філософським значенням. Це текст про любов, яка перемагає насилля; сміх, який перемагає несвободу; правдивість, яка перемагає диктаторів.
Сучасні грузинські інтелектуали, зокрема, Іване Мчеделадзе з Тбіліського державного університету імені Іване Джавіхішвілі та науково-дослідного Центру україністики імені проф. Отара Баканідзе візьмуть участь у круглому столі-полілозі.
Де: Театр «Сузір’я», вулиця Ярославів Вал, 14Б;

о 15:00 — відкриття спільної виставки робіт художників України та Грузії «VynoGrad: колір достиглого міста» за участі художників: Владислава Шерешевського, Юрія Вакуленка, Миколи Журавля, Петра Лебединця, Матвія Вайсберга, Анатолія Криволапа, Давида Шарашидзе, Руслана Агірби, Гії Миминошвілі, Бадрі Губіанурі, Тамаза Аваліані.
Виставка діятиме до 30 листопада.
Місце проведення: галерея Vakulenko art consulting, вулиця Костьольна, 8

Нагадаємо, у серпні до 80-річчя Богдана Ступки у центрі Києва відкрили горельєф на честь видатного українського актора, а також презентували експозицію «Код Ступки». Крім того, ім’я Богдана Ступки може отримати сквер.

Богдан Сильвестрович Ступка — український актор театру та кіно. Лауреат Шевченківської премії, Народний артист УРСР, Герой України. У період із 1999 до 2001 року був міністром культури і мистецтв України. Із 2001 року очолював Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Був президентом Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» та Бердянського міжнародного кінофестивалю «Бригантина». У доробку актора багато ролей історичних постатей: Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні») та інші. Помер Богдан Ступка 22 липня 2012 року від серцевого нападу на тлі раку кісток. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»