Сім кілометрів пішки та «шопінг» на Новій пошті: як живуть невакциновані кияни

Як на практиці працюють обмеження для невакцинованих. Фото: Ольга Косова
Як на практиці працюють обмеження для невакцинованих. Фото: Ольга Косова

Мешканці столиці, які не зробили щеплення, розповіли про те, в яких реаліях нині їм доводиться жити і як змінилося їхнє ставлення до вакцинації.

З 1 листопада столиця перейшла у «червону» зону — у транспорті почали перевіряти тести та COVID-сертифікати, у заклади впускають також лише тих, хто або вакцинований, або ж має негативний результат тесту на коронавірус.

На сьогодні вакцинована лише половина мешканців Києва. Іншим доводиться відмовлятися від громадського транспорту та обходити торговельні центри, адже постійно робити тести — дорого і втомливо. Ми запитали у невакцинованих киян про те, які корективи вніс карантин у їхні будні та за яких умов вони б все-таки погодилися на щеплення проти COVID-19.

Киянин Денис Прокопенко, менеджер у будівельній компанії:

— Я маю власний автомобіль, тому, коли дізнався про всі ці карантинні обмеження, не сильно засмутився. Але в житті ні від чого не можна бути застрахованим на 100%. Тільки-но ввели ці обмеження — у мене зламався двигун в машині. І зараз авто на ремонті. У цьому місяці, зважаючи на вартість ремонту, за кермо вже не сяду…

У громадському транспорті також не можу їздити. Інколи викликаю таксі, а інколи товариші можуть підвезти. Відверто кажучи, мені незручно. Не можу себе віднести до запеклих антивакцинаторів, тому все-таки планую найближчим часом зробити щеплення. Віддам перевагу сироватці CoronaVaс.

Олена Андрощук, бухгалтер одного зі столичних магазинів:

— З початку обмежень доводиться ходити пішки на роботу по сім кілометрів, бо громадський транспорт для мене зачинений, а добиратися на таксі — дорого. Таке собі задоволення…

Крім того, мій п’ятирічний син віднедавна почав займатися карате і в нього невдовзі відбудуться перші змагання. Батьків вже попередили, що без сертифіката про вакцинацію не зможемо підтримувати дітей на трибуні. До змагань сина ще є час і, можливо, я таки подолаю свої страхи та упередження щодо щеплення від коронавірусу та наважуся на вакцину.

Чому досі не вакцинувалася? У дитинстві мала анафілактичний шок від щеплення. Мама тоді так злякалася, що після цього випадку уникала всіх щеплень для мене. І зараз, коли я теж стала мамою, то переживаю й за сина. Адже страшно подумати, якщо зі мною щось станеться… Водночас маю страх і захворіти на COVID-19. Можливо, я занадто мало часу приділила вивченню теми вакцини і повелася на настрої у фейсбуці. Найближчими днями планую все-таки проаналізувати усі думки щодо застережень та довіритися перевіреним джерелам. Маю надію, що зможу прийняти рішення.

Киянин Анатолій Опанасенко, програміст:

 — На роботу їду на власному авто і насправді це єдине, що мене тішить під час карантинних обмежень. Наприклад, мені терміново потрібно купити зимовий одяг. Замовляти онлайн 20 курток — не дуже класна ідея. На сайті дивишся наче хороша річ, але щойно отримуєш її посилкою — розумієш, що якість її не варта вказаних грошей або ж розмір не підходить. Та й «шопінг» за стійкою на Новій пошті приносить мені мало задоволення.

Також пригнічує й той факт, що друзі пропонують відпочити в кафе, а мені доводиться відмовляти, адже я без сертифіката. Постійно робити тест — теж немає бажання. Зрештою, це й дорого. Звичайний експрес-тест, який діятиме всього три дні, вартує від 300 грн. Місяць життя з експрес-тестами обійдеться у щонайменше 3000 грн. Та й робити їх дискомфортно: сама процедура не з найприємніших.

Тому тут маю два варіанти: або змиритися з онлайн-шопінгом і замовляти доставку їжі додому, або вакцинуватися. Остаточного рішення ще не прийняв, проте можу впевнено сказати, що після введення суворих обмежень, принаймні, почав більше цікавитися темою вакцинації та трохи критично аналізувати думки тих, хто дуже категоричний до щеплення.

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»