У Києві обговорюють, як зробити Золоті ворота районом сучасної культури

У столиці триває форум-воркшоп
У столиці триває форум-воркшоп

Учора в приміщенні Молодого театру пройшов перший день форуму «Золоті ворота. Район сучасної культури», ініційований очільницею Департаменту культури КМДА Яною Баріновою. Запрошені експерти, представники влади, бізнесу та громади поділилися думками щодо проблем та перспектив цього унікального району.

Місія ініціативи — перетворити район Золотих воріт на культурний кластер Києва на кшталт Культурної милі в Лондоні, Бруклінського району культури в Нью-Йору, округу Мітте у Берліні або Музейного кварталу у Відні — але з власною ідентичністю.

Аби створити такий брендовий квартал необхідно об’єднати зусиль його резидентів навколо спільних проблем розбудови району, наповнення його сучасними культурними процесами та залученням аудиторії. Саме це і є одна з цілей форуму, відвідати який мали змогу всі охочі.

Запрошеними гостями та спікерами форуму стали представники локального бізнесу, місцевої влади, активісти та іноземні речники. Для початку вони обмінювалися ідеями, баченням та досвідом. Зокрема, перші дискусії мала назву «Чому Києву потрібний район сучасної культури «Золоті ворота» та «Район «Золоті ворота». Об’єднання зусиль: хто? що? для чого?»

«Вечірній Київ» зібрав думки спікерів форуму.

Олег Гаряга, голова Шевченківської РДА:
«Років 15 я спостерігаю особисто цю територію — від Пейзажної алеї, Львівської площі і до Площі Перемоги — як мешканець, людина, яка тут працює і живе. За останні роки тут все більше з’являється творчих й креативних людей та ідей. Відчув реальні перетворення в районі, присутні інші стейкхолери — люди, які живуть, працюють, займаються бізнесом та креативом. Золоті ворота як магніт притягують. За радянських часів тут також була активна творча інтелігенція. В цьому мікрорайоні є різні кластери активності, які об’єднуються і створюють синергію. Так, тут проходило чимало таких спільних заходів — свято Костьольної, організована за ініціативи Французького інституту у Києві, Block Party на Рейтарській, на яких збирали кошти на благоустрій вулиці, День вуличної музики на Пейзажній алеї. Маємо об’єднати зусилля всіх стейкхолдерів, створити стратегію розвитку успішного мікрорайону, а ми як влада були платформою для дискусій, дебатів і напрацювань для розвитку кварталу «Золоті ворота».

Марк Вілкінс, один з ініціаторів форуму, режисер і культурний активіст вулиці Рейтарської:
Переїхав до Києва чотири року тому. До цього жив в Берліні, Нью-Йорку. Мене захоплює місцева смілива та креативна спільнота та цей район, де презентована молода та давня європейська історія. Бачу необхідність у змінах. Одна з моїх тез — «Майбутнє — це схід». Щоб перспективна молодь не їхала на захід, а залишалась, а іноземці навпаки, приїжджали сюди. Київ має потенціал стати культурною столицею Європи. Є дві важливі думки, які варто розуміти 1) цінність культури для успіху суспільства, 2) необхідні довіра, команда, колаборація, щоб довести ідеї до результату.

Євгенія Кулеба, депутатка Київради, засновниця ГО «Місто сад», одна з співорганізаторок заходу:
Моя особиста позиція — щоб тут був не лише осередок культури, а й розвивалися публічні простори, зелені зони, які також можуть перетворитися на культурні осередки. В наші коронавірусні часи саме спілкування і взаємодія в публічних просторах є потенціалом для розвитку культури і цивілізації загалом.
Є вислів «Нічого для нас без нас». Основа будь-яких дій у місті — запит громади.
Важливо, щоб ми отримали конкретний план дій. Бо головне у цьому процесі стійкість, а не натхнення активістів. Тому необхідно «включати» бізнес, владу, аби трохи розвантажити волонтерів від рутинних справ та думок, де знайти на ці ідеї кошти. Вважаю, в міській цільовій програмі по культурі на це має бути фінансування.

Ольга Балашова, голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва», співорганізаторка форуму:
Коли проводили хакатон щодо музею сучасного мистецтва, була думка, що ми не маємо локалізувати сучасну культуру і мистецтво, а вони мають бути скрізь. Бо це частина сучасного міста. Потрібно дати простір для культури і митців у місті. Особливо в цьому районі, де жили і творили Кричевський, Нарбут та інші визначні особистості. Зараз наше завдання — створити свою візію, яку маємо змогу втілити спільно з міською владою. В таких умовах у нас є всі шанси.

Володимир Андрусишин, депутат Київської міської ради, секретар Постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій
Коли я попросився в комісію Київради по культурі, частина моїх колег подивилася на мене як на потенційного вже не конкурента для інших привабливіших для них комісій, частина здивувалася, як можна обирати цю комісію. В нашій країні немає розуміння, що культура — це важливо. Тому бізнес та інвестори не розуміють, навіщо їм створювати культурні об’єкти. Показовий факт: у складі нашої комісії лише троє депутатів, у бюджетній чи земельній — понад 20.
Культура — це основа економіки. Що виробляє Україна та пропонує світові? Не автомобілі чи медичне обладнання. У нас є музика, їжа, гостинність, відкритість. В креативному секторі маємо успіхи. То чому ми продовжуємо надавати дотації галузям, які відмирають і не приносять користі?

Борис Мартиненко, девелопер
Культура є основою. На жаль, нам не вистачає єдиних, зрозумілих для всіх, правил гри. Коли інвестор купує будівлю, а потім 10 років робить проєкт, це навряд чи спрацює. У Києва досі немає Генплану, хоча кожна нова влада обіцяє. А крім того, як ми можемо розраховувати на підтримку людей у сфері державотворення, якщо у них низькі зарплатні.
Треба знайти точку дотику, де перетинається найбільша кількість зацікавлених у розвитку цього району сторін. Влада і держава має взяти відповідальність і профінансувати ці процеси. Розраховувати на меценатів чи волонтерів в наших умовах не варто. Будь-яка робота щодо напрацювання і втілення такого проєкту має оплачуватися.

Також серед тем, що обговорювалися на панелях, — необхідність фінансування районів не просто за кількістю населення, а враховуючи його потреби та особливості. Учасники форуму звернули увагу, що у столиці митці часто не мають фінансової змоги орендувати та утримувати майстерні, що інфраструктура у цьому історичному районі зношена тощо.

Далі своїми ідеями поділилися закордонні експерти. Зокрема, доктор Анна Маразуела Кім з лондонського Центру креативного мистецтва, культури та взаємодії запропонувала три сценарії розвитку для району «Золоті ворота»:
1) Фестиваль культури та креативності «Золоті ворота»,
2) Мережа художніх студій «Зроблено у Золотих воротах»,
3) Міські маршрути району Золотих воріт «Ворота у культуру».

Учасники громадської організації Мапа Реновації, щозаймаються дослідженням та адвокацією закинутої архітектурної спадщини Києва з метою її збереження, звернули увагу на закинуті будівлі у центрі столиці. Зокрема, у районі Софійської їх загальна площа понад 145 тисяч квадратних метрів, з них 10 тисяч квадратних метрів — у власності міста. А з 72 закинутих будівель на Золотих воротах, 15 належать місту і 9 державі. І потрібно рятувати не лише пам’ятки з охоронним статусом. Так, будівля на вулиці Рейтарській, 22, цього статусу не має, але в ній була розташована перша в Європі бригада швидкої допомоги та оперував Амосов.

Сьогодні форум продовжується і учасників чекає найвідповідальніша частина — під час воркшопу вони напрацюють концепцію та «дорожню мапу» створення унікального для Києва осередку сучасної культури.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»