В столиці за допомогою віртуальної реальності охочих переміщають до Чорнобиля

До 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС в Музеї історії міста Києва презентували Chernobyl VR Project. Це перший віртуальний інтерактивний музей Чорнобиля під назвою «Місто-привід. Світова прем’єра подорожі». Вдягнувши спеціальні окуляри і навушники, кожен охочий може здійснити екскурсію до зони відчуження, побачивши все на власні очі.

Творцями проекту є польські розробники з The Farm 51, яким вдалося детально відтворити місце катастрофи.

- Наша компанія розробляла переважно комп’ютерні ігри, я започаткував відділ віртуальної реальності. Ми хотіли відтворити якесь екзотичне місце, куди мало хто може поїхати. І таким є Чорнобиль. Не всі іноземці зможуть його відвідати, бо бо бояться радіації, війни в Україні, - розповів директор з розвитку The Farm 51 Войтек Паздур. -  В перший візит до Чорнобиля, побачили справжнє постапокаліптичне місто як з науково-фантастичного роману. Пізніше ми зрозуміли, що це місце вражає не лише своїм виглядом, а й історіями людей, доля яких пов’язані з ним. Тож ми зробили розповідь не лише про окремі місця, а й про людей. І до нас долучилися багато небайдужих учасників з різних країн.

Завдяки проекту можна потрапити до шкіл, музею Чорнобиля, закинутих квартир, села Баришів, піднятися на дугу «Око Москви», прогулятися біля колеса огляду. Проект інтерактивний – з деякими предметами можна взаємодіяти, наприклад, ввімкнути радіо.

- Ми здійснювали зйомку за допомогою спеціальних камер, а їх було 14 одночасно, також зробили сотні тисяч фотографій, які також використали при створення віртуальної реальності, - розповідає режисер Константи Кулик. – Загалом ми провели в Чорнобилі не менше 40 днів,  а також взяли окремі інтерв’ю з постраждалими та відомими особистостями. Зокрема. І з Нобелівською лауреаткою Світланою Алексієвич.

В Києві проект проходить під патронатом мера міста Віталія Кличка.

- Сьогодні, дякуючи сучасним технологіям, ми маємо змогу здійснити мандрівку до міста-привида. Я був на Чорнобильській станції через багато років після трагедії і те, що побачив, дійсно вражає. У будинках залишилось все, бо люди терміново від’їзжали, кидаючи все. Таке враження, що вони мали ось-ось повернутися, - поділився Віталій Кличко. - Хочу в першу чергу подякувати тим людям, які віддали своє життя, щоб зменшити наслідки цієї катастрофи. Я впевнений, що цей проект не лише дасть уявлення про те, що відбулося 30 років тому, а й стане початком для нового співробітництва в сфері нових технологій.

Цей додаток для пристроїв віртуальної реальності незабаром можна буде придбати в Інтернеті в будь-якій точці світу. Завдяки проекту засновники хочуть в безпечний та реалістичний спосіб поширити інформацію про Чорнобильську катастрофу 1986 року, а також матеріально допомогти постраждалим від вибуху четвертого реактору – на допомогу їм буде спрямована частина коштів  від продажів додатку.

- 26 квітня у мого батька день народження, але наша сім’я не святкує його вже 30 років через чорнобильську трагедію. Пам’ятаю, в той день я була у Львові з мамою, і ми дізналися про це з польських джерел інформації, були дуже налякані, - пригадує співачка і громадська активістка Руслана. – Ця трагедія, на жаль, стала «чорною» візитівкою України у світі, завдяки якій знають нашу країну. Цю подію ми маємо не лише пам’ятати, а й робити певні висновки.

Не всі українці й досі знають правду про Чорнобильську аварію.

- Як історик я займався темою Чорнобиля з дуже специфічного кута зору, я працював з документами донедавна таємними документами КДБ. Вони розповідають, як споруджувалася атомна станція, як її запускали, про аварію 1986, як намагалися ліквідувати її наслідки. На жаль, висновок страшний – цієї аварії не могло не бути, - стверджує голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. - Документи показують, що від початку спорудження цієї атомної електростанції буде безліч порушень, крадіжок. Перші аварії почалися одразу після запуску першого енергоблоку в 1978-79 роках. Були аварії з значним витоком радіації в 1982-84 роках. Але ніхто про це знав. Тривалий час і після аварії 1986 року радянська влада намагалася блокувати поширення інформації про це. І тільки той факт, що радіаційна хмара вийшла далеко за межі СРСР, аж до Швеції, змусив радянську владу бодай повідомити про те, що сталося. 28 квітня було скромне повідомлення в програмі «Время», що сталася аварія і здійснюються заходи з її ліквідації . Ніхто не говорив, що за аварія, які її масштаби і наслідки для людей. І лише через 36 годин після аварії почалася евакуація людей. Перші вказівки були не про те, як рятувати людей, а як перекрити зв'язок, щоб ніхто не міг повідомити, що відбувається в зоні ураження.

Власний тур до Чорнобиля кияни мають змогу здійснити в Музеї історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7) до 10 травня. Вхід вільний.