Щоб розвантажити вулиці Києва, потрібна допомога парламенту
Проблема парковки, напевно, є однією з найнагальніших і найочевидніших для Києва. З одного боку, заставлені машинами тротуари, з іншого – неможливо припаркуватися навіть із порушеннями.
«Вечірка» обстежила одне з найбільш проблемних місць Києва з точки зору паркування – Бессарабку. Здається, тут увесь вільний простір тротуарів щільно заставлений машинами, та коли починаєш їх рахувати, то виявляється, що на один квартал десь 10–15 авто, що справді заважають проходу і перетворюють вулицю на суцільну парковку. Загалом же, якщо прибрати «зайві» 200–300 машин, ці квартали перетворяться на цілком європейський міський простір.
«Мені ніде припаркуватися» – часто аргументують водії свої дії, коли ставлять машини на тротуарах і на проходах. Насправді ж, на Бессарабці є одразу декілька великих паркінгів – у ТЦ «Арена-Сіті» (Бессарабський квартал) на 500 місць, у ТРЦ «Гулівер» («Палац спорту») на 450 місць та біля Олімпійського стадіону на 400 місць. Тарифи дещо відрізняються, але за годину вийде 10 грн. Отже, проблема не в паркінгах, а у чомусь іншому!
Найперше – в законодавстві: як у частині правил дорожнього руху з паркування, так і оплати за парковку. Тут є очевидні прогалини. Адже паркувальники, по суті, мають вмовити водія сплатити за парковку. Якщо у тролейбусі контролер може стягнути штраф з пасажира за несплату проїзду, то паркувальник – ні. Немає такого в законах. При цьому паркувальники мають право брати плату лише за парковку на обладнаних місцях, тоді як на тротуарах цілком можна припаркуватися безкоштовно і… законно.
Наші правила дорожнього руху дозволяють паркуватися на тротуарах, якщо лишається 2 метри для проходу. По суті ж, автомобілісти на тротуарах не лише паркуються, а й їздять…
Інший вимір – це власне користування автомобілем, адже переважна більшість припаркованих авто належать офісним співробітникам, тобто стоять увесь день. Для багатьох аргументом на користь приватного автомобіля є низька якість роботи громадського транспорту та його позиціонування як соціального – «для бідних і невдах». Це у Лондоні можна побачити урядовців у метро, а в Данії – мерів на велосипедах. У нас же робляться лише перші кроки, аби власник автомобіля зробив вибір на користь громадського транспорту і велосипеда.
Оксана Величко, член Ради Реанімаційного пакета реформ, менеджер групи «РПР Київ»:
– Сьогодні на законодавчому рівні не визначена відповідальність водія за несплату за паркування. Водій може поставити авто на парковці й бути впевненим: якщо він не заплатить, його не можуть ні евакуювати, ні оштрафувати. Така ситуація, ускладнена поганим іміджем працівників паркувальної галузі й сумнівами громадян щодо того, куди підуть сплачені ними за паркування кошти, призводить до того, що частина власників автівок взагалі не платять за паркування.
Необхідно прийняти проект закону №3584, яким буде внесено зміни до ряду нормативно-правових актів (КУпАП, законів «Про дорожній рух», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про страхування», «Про національну поліцію») щодо, зокрема, врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності осіб за паркування із порушенням встановлених правил.
Також цей проект закону передбачає запровадження режиму фото- та відеофіксації правопорушень; обов’язкове залишення на лобовому склі транспортного засобу копії постанови про притягнення до адмінвідповідальності, винесеної інспектором паркувального простору за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису; визначення інспекторів паркувального простору (замість сьогоднішніх паркувальників) та створення законодавчої можливості запровадження за рішеннями органів місцевого самоврядування на території відповідних населених пунктів автоматизованої системи контролю паркувального простору.
Ми маємо збалансувати потреби всіх зацікавлених сторін, і не лише автомобілістів.
Ілля Сагайдак, заступник голови КМДА з питань транспортної інфраструктури
- Київ готовий запровадити сучасні європейські рішення для паркування. Це залежить від того, чи розгляне Верховна Рада два законопроекти, які дозволять впорядкувати паркування та направити надходження від нього до місцевого бюджету. На сьогодні у нас є два законопроекти (№№3584 і 3585), що дадуть змогу вдосконалити відносини у системі паркування та розподілити надходження від штрафів за порушення правил зупинки, стоянки й парковки. Вони вже підтримані Комітетом ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Бюджетним комітетом.
Основні проблеми сьогоднішнього паркувального простору – це перевантажені вулиці, ускладнений рух громадського транспорту, збільшення загазованості навколишнього середовища, непрозорість доходу від паркування, відсутність інструментів для ефективного управління та контролю. Наша мета – впорядкувати паркувальний простір шляхом збалансування потреб всіх зацікавлених сторін (пішоходів, велосипедистів, пасажирів громадського транспорту та автомобілістів). Тим паче, що відповідно до нового транспортного плану, ми маємо намір змінити вектор з автомобілеорієнтованого на людиноорієнтований. Тобто, повністю віддати перевагу пішоходам, велосипедистам та громаді, яка користується громадським транспортом…
Віталій Кличко, Київський міський голова:
- Резонансна тема останніх днів, навколо якої, я вважаю, багато різних спекуляцій, – щодо нібито невідкладних «планів» будівництва паркінгу на Михайлівській площі. Хочу підкреслити: йдеться виключно про вивчення можливостей і визначення місць – зокрема і в центрі столиці – для будівництва паркінгів. Якщо ви пам’ятаєте, називалася не тільки Михайлівська площа. Я говорив і про Європейську площу, і про облаштування паркінгів біля деяких станцій метро… І сьогодні ми це робимо в ситуації, коли, на жаль, не маємо дієвих механізмів впливу на цей безлад на вулицях і тротуарах. Міська влада не має права штрафувати нахабних водіїв, не має права евакуйовувати кинуті будь-де автівки. Парламент нам «допомагає» тим, що вже майже півтора року ігнорує ухвалення законопроекту, який би дозволив нам наводити лад. Я впевнений, що ті, хто політичну боротьбу переносить на зусилля міської влади втілювати зміни і робити життя у столиці комфортним, діють не в інтересах киян, не в інтересах людей.