У Києві триває Бієнале цифрового та медіа мистецтва: чим дивує відвідувачів
Технології впливають на наше життя, а також на мистецтво, художники все частіше використовують віртуальну реальність, звертаються до діджитал-арту. Як це виглядає, презентує Українська бієнале цифрового та медіа мистецтва, на якій показують понад 50 робіт художників з 15 країн світу, серед яких аудіовізуальні, відеоарт, інтерактивні, VR- та NFT-експонати.
Головна тема бієнале — «З0 років Свободи».
«Цей проєкт створений до 30-річчя незалежності України, однак не хотіли робити ще одну виставку про незалежність чи огляд за 30 років. Обрали тему свободи, — пояснює куратор Валерія Коршунов. — Українці завжди були вільними, хоча не завжди мали державу, і саме прагнення свободи призвело до отримання незалежнсоті. Свобода — дуже широке поняття: у чому людина може бути вільною, від чого, наприклад, від обставин, віку, сприйняття себе. І ця тема актуальна для кожного. Відбирали роботи, які б підкреслювали тему свободи з різних сторін».
На першому поверсі представлені в основному відеороботи, які транслюються на стінах приміщення та моніторах. Це понад 30 робіт, загальна тривалість яких — більш як 1,5 години. Зокрема, є відео українця Анатолія Сурми, який створює анімацію наче з 90-х, однак його сюжети доволі реалістичні та не залишають байдужими. Також тут є шоломи віртуальної реальності, і охочі мають змогу здійнити мандрівку в інші світи.
Крім того, тут розташована одна з найпопулярніших серед відвідувачів інсталяція «Метаморфія» від французької команди Scenocosme. Це візуальний та аудіальний інтерактивний твір, де глядачам пропонується доторкнутися і дослідити глибину напівпрозорої вуалі. Завіса деформується під час взаємодії глядача, і вона знову стає жорсткою, коли глядач перестає до неї торкатися. Дослідження глибин у завісі відкриває різні медитативні всесвіти. У цьому чуттєвому творі мистецтва реальні відображення та віртуальні образи змішуються, створюючи ілюзію зміненої реальності.
«Ця еластична вуаль наче символічна шкіра, яка є бар’єром між внутрішнім і зовнішнім. Пропонуємо зайти «всередину» і побачити, що за «шкірою», — пояснює художниця Анаїс.
На другому поверсі гостей зустрічає робота Олега Харча «Ласкаво просимо, Ілон Маск». Це портрети десяти знаних астронавтів — від Гагаріна, Шепарда та Амстронга до українця Каденюка, що обрамлені рушниками. А також традиційний вітальний хліб, зроблений з дерева.
«Космос — це моя дитяча мрія, — зізнається художник Олег Харч. — Хотів би цим проєктом привітати Ілона Маска, який сьогодні уособлює передові технології, втілення мрій. Навіть писав йому в Інстаграм, не відповів.
У проєкті поєднав традиційне та сучасне — як живопис у портретах та діджитал принт на рушниках. До кожного з портретів астронавтів створив аудіо скульптуру, мелодії із синтетичними звуками методом скульптурного колажу. Їх можна послухати, перейшоши за QR-кодом».
Далі можна подивитися різні інтерактивні інсталяції — одна з них реагує на емоції людей, інша пропонує створити цифрового двійника в обмін на персональні дані, ще одна презентує популярну нині криптовалюту NFT, в якій зашифрований ДНК людини.
30 жовтня останній день виставки, і відвідувачам підготували особливу програму. О 18:00 презентують перформанс Inertia — це аудіовізуальна та віртуальна робота, створена українським музикантом Voin Oruwu і французьким цифровим дизайнером Simon Kounovsky (Axonbody). Свій танцювальний перформанс о 19:00 представить Flora Borovyk в контакті з експонатом METAMORPHY від французьких художників Scenocosme.
Коли: до 30 жовтня, 12:00 — 20:00
Де: культурно-мистецький комплекс «ARTAREA», вулиця Софіївська, 11-15.
Вхід вільний
До кінця тижня охочі мають змогу ознайомитися з різноманіттям творчості непересічного художника Олександра Ройтбурда на трьох локаціях Києва.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»