У київському музеї «оживили» старовинні фотографії
У проєкті «Жива традиція» відтворені герої та образи унікальних старовинних світлин з колекції Музею Івана Гончара. Сучасні реконструкції актуалізують оригінальні фото і «переносять» їх у наш час із сучасними декораціями.
Незвичний проєкт створив Музей Івана Гончара спільно із командою «Мир і Ко Продакшн» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
«У ювілейний рік (110-та річниця народження) пропонуємо розглянути фотографії з етнографічного альбому „Україна та українці“ Івана Гончара. Століття тому він мандрував Україною та збирав спогади про безмежжя та красу народної традиції. Назбиралося аж 18 томів, аркуші яких зберігаються зараз у Музеї Івана Гончара», — пояснюють організатори.
Кожна робота — це наче невеличка історія з життя різних регіонів. Бо ж одяг, пози, особливо зачіски багато можуть розповісти. Так, світлина із романтичною назвою «Танець» була зроблена у 1940-х роках. На ній Олена та Марія у селі Любарці Бориспільського району Київської області танцюють у місцевому вбранні. «Київщина Лівобережна» саме так підписав цей етнографічний регіон Іван Макарович у своєму альбомі «Україна та українці».
Дівчата на фото одягнені в традиційне святкове вбрання: вишиті сорочки з тонкої крамної (мануфактурної) тканини, що було певним показником статків. Вишивка на сорочках брокарівського стилю — це рослинні орнаменти, виконані у техніці хрестика, переважно червоного і чорного кольорів. Така вишивка в середині ХХ-го ст. повністю витіснила традиційні геометричні орнаменти. На жаль, фото не передає яскравої палітри їхніх кольорів. Взуття на дівчатах — сучасне: це вже не традиційні високі шнуровані черевички, а відкриті туфлі. В поєднанні з білими шкарпетками такі туфлі були своєрідним модним трендом того часу.
Світлина з цього відео була зроблена у 20-х роках у селі Михайлівка Вінницької області. Парубок одягнений в сорочку з тонкої фабричної тканини. Пазуха, неширокий відкладний комірець та манжети оздоблені вишивкою. На жаль, якість фото не дозволяє експертам визначити техніку, проте можна припустити, що це може бути або хрестик, або і більш давня техніка — низь. Під впливом міської моди формується новий силует чоловічого вбрання — коли сорочка заправлена в штани.
На дівчині довга (додільна) сорочка традиційного крою з широкими рукавами й тоненькою обшивкою коміра. На поділках сорочки видно тоненьку смугу вишивки й традиційно — змережування на боковому шві. За традицією сорочка одягнена з великим напуском над поясним вбранням, що створює унікальний неповторний силует. У дівчини традиційна зачіска з центральним проділом волосся, прикрашена плетеними з бісеру силянками та доповнена стрічками. Разки намиста довершують комплекс вбрання.
Герої світлини з альбому «Україна та українці» Марія Мазурик та парубок Марко вбрані доволі сучасно для 20-х років 20-го століття.
Для проєкту обрано фото з регіонів:
- Середня Наддніпрянщина, Київщина Лівобережна.
- Буковина, Чернівецька обл.
- Слобожанщина, Сумська обл.
- Волинь, м. Житомир.
- Волинь, Полісся, Житомирська обл.
- Поділля, Вінницька обл.
- Галичина, Гуцульщина, Чернівецька обл.
Команда проєкту: куратор — Мирослав Гай, режисер — Кирило Нечмоня, оператор — Кирило Свєташов, продюсер — Ангеліна Літвін, художник по костюму — Сторчай Олександра, художник-постановник — Анна Морозова.
Більше фото і відео проєкту можна переглянути на офіційній сторінці музею у Фейсбуці.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»