Киян познайомили зі спадщиною видатної мисткині в еміграції: фото
У «Київській картинній галереї» організували виставку «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads» та презентували однойменне видання, приурочені до 95-річчя з дня народження видатної української та американської художниці, представниці славетної династії Кричевських.
Катерина Кричевська-Росандіч — онука класиків українського мистецтва, Василя та Федора Кричевських, донька талановитих художників Василя й Олени Кричевських, продовжила славну мистецьку династію. Її доля була непростою — дівчина народилася у Києві, де провела своє дитинство. Вона поступила у Київську середню художню школу, де, через німецьку окупацію. навчалася лише рік. Далі працювала у виробничо-художніх майстернях Київського інституту, тут познайомилася з талановитим графіком Георгієм Малаковим, що був її другом та першим коханням. 1943 року отримала премію за живопис у Другій художній виставці. Цього ж року родина прийняла рішення емігрувати — жити за німецької окупаціх було складно, а перспектива опинитися за радянської влади не кращою. Після шестирічних поневірянь Європою Кричевські переїхали в Америку, що й стала їх другою домівкою. Катерина Кричевська не полишила мистецтво, багато мандрувала, писала пейзажі. І завжди зверталася до української тематики. На Батьківщину їй вдалося приїхати у 1993 році, чому присвячений цілий цикл творів із краєвидами Києва та Полтавщини. Сьогодні мисткиня мешкає у містечку Маунтейн-вью в Каліфорнії.
Життєвому та творчому шляху мисткині, якій 2 вересня виповнилося 95 років. присвячений проєкт «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads», підготовлений за підтримки Українського культурного фонду. В його межах представили ювілейну виставку та однойменне видання.
«Катерина Кричевська Росандич належить до третього покоління мистецької еліти, що крізь часи пронесли традиції та цінності, — зазначила кураторка виставки та упорядниця видання, мистецтвознавиця Оксана Підсуха. Із Катериною познайомилася у 2015 році. — Представники українських творчих династій зазвичай могли вижити лише в еміграції, бо на Батьківщині за радянських часів їх фізично та морально знищували. Тому українці за кордоном представляють вагому частину нашої культури».
В експозиції на першому поверсі «Київської картинної галереї» представили акварельні краєвиди — імпресії, створені художницею українськими, європейськими та американськими життєвими дорогами, в період з 1942 по 1990-і роки. Це пейзажі Києва та Хохітви, Гайдельберга та Берхтесгадена, Парижа та Швейцарських Альп, Нью-Йорка та Сан-Франциско, — міст та місцин, що зустрічалися Кричевській-Росандіч на шляху та стали улюбленими «персонажами» її акварелей. Родзинкою виставки є пейзажі раннього київського періоду мисткині, створені перед еміграцією в 1942 та 1943 роках, а також українські акварелі, написані після відвідин художницею батьківщини у 1993 році. Серед них — дворик Художнього інституту, написаний з натури 1942 року, Лук’янівський цвинтар, де похований Федір Кричевський і який мисткиня відвідала у 1994-му. До виставки увійшли твори з колекції Музею української діаспори, де зберігається одна з найбільших в Україні колекцій творів художниці, та приватних зібрань.
Також у межах проєкту видали книгу «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads». Оформлення виконане у жовтому, улюбленому кольорі мисткині. До видання увійшли мистецтвознавчі статті, листи, уривки з нотатків художниці, а також каталог її робіт з 1942 по 2000-ті роки, а також тиражна графіка та скетчі. Альбом безплатно передадуть до музеїв, архівів та бібліотек.
Неподалік, у Музеї Києва показали яскраві картини сучасної закарпатської художниці.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»