Киянин про таємничу Саудівську Аравію та Африку: нас там чекають

Знамените шоу барабанщиків з Бурунді. Фото Костянтина Ліорека
Знамените шоу барабанщиків з Бурунді. Фото Костянтина Ліорека

Цього літа Київ, а також Західну Україну та Карпати спіткав справжній бум туристів із Саудівської Аравії. Нині ж наше видання хоче познайомити ближче киян із однією з найбільш втаємничених країн арабського світу. Про подорож до цієї держави та інших екзотичних куточків світу «Вечірній Київ» розпитав киянина — мандрівника Костянтина Ліорека, ім’я якого занесено до Національного реєстру рекордів України. Він побував вже у 179 країнах світу із списку ООН. А днями знову вирушає у подорож африканськими країнами, які зачинені для звичайних мандрівників.

СВІТОВИЙ КЛУБ НАЙЗАВЗЯТІШИХ МАНДРІВНИКІВ

-У вересні ви побували на островах Сан-Томе і Прінсіпі. І от днями повернулися з нової подорожі. У в чому секрет — як ви так швидко переміщуєтеся у просторі? І якою була мета поїздки?

-Вже майже 10 років в світі існує велике міжнародне тревел- співтовариство незалежних мандрівників, яких об’єднав ресурс Nomadmania. Засновник «Nomadmania» організовує зустрічі членів клубу раз на два роки в одному із унікальних куточків світу. У цьому році була зустріч на островах Сан -Томе і Прінсіпі, де зібралися найактивніші старійшини «Nomadmania».

-Як стати членом клубу?

-Цей ресурс відкритий для всіх, участь у ньому безкоштовна. Тут можете зустріти як мільярдера з Манхеттена, так і, наприклад, студента з Молдови. Можна зареєструватися, вести свою сторінку подорожей, відзначати місця і країни. Ресурс дає змогу відтворити усю географію та глибину подорожі. Адже карта сайту поділена на 1301 регіон світу.

Костянтин Ліорек констатує — нині вже відвідав 179 країн світу і 236 регіонів зі списку ООН +.

Пояснюємо. Безумовний список ООН налічує 193 країни + 2 країни, які мають статус спостерігачів. Але існує й більш широкий список. Так званий ООН +. Сюди входять частково визнані у світі країни, та частини країн, що офіційно належать до складу однієї з країн світу, але, по суті, є окремими адміністративними одиницями. Як, наприклад, Данія і Фарерські острови. На Фарерах є власна валюта, парламент, мова, прапор, країна має членство в УЄФА. Фарери не члени ООН, але мають всі атрибути своєї держави. Те саме стосується й Гренландії. Тож подібних регіонів в світі, разом з країнами ООН, нині існує 265.

-Зараз у мене вибір напрямків подорожей дуже простий: їхати туди, де ще не бував. Оскільки я хочу здійснити свою мрію, яку повинен був виконати ще рік тому. Планував до свого 50-річчя об’їздити всі країни-члени ООН, але через пандемію коронавірусу не встиг. Для мене залишалося кілька «білих плям» в Східній Африці. Це Бурунді, Коморські острови, й остання країна в Азії — Саудівська Аравія. Туди й помандрував. Моя робота вже більше 10 років дозволяє мені працювати дистанційно з будь-якого куточка світу, приносить прибуток, якого вистачає на здійснення моєї дитячої мрії — об’їхати весь світ. Адже в дитинстві, за часів СРСР, я мандрував лише за мапами.

З УКРАЇНИ НА КОМОРСЬКІ ОСТРОВИ Й У БУРУНДІ

-Всі знають про райські Сейшели, а що вражає на сусідніх Коморських островах?

-Це прекрасне місце на землі. Дуже красиві острови, фактично як Сейшельські. Але, пардон, вони забруднені сміттям і пластиком. Там є кілька хороших чистих пляжів. Але проблема мешканців Коморів в тому, що вони сміття викидають всюди: на узбережжі, біля доріг. Країна брудна, і це шокує: ви бачите райське місце, а під ногами — все в смітті. Люди привітні, розслаблені, як всі східні африканці, розмовляють французькою, там смачна хороша їжа. Це мусульманська країна, але без суворих правил. Є навіть пиво.

Пляжі Коморських островів
Рибацький порт
На базарі Коморських островів
Надвечір’я на Коморах

Костянтин зауважує, що Комори не дуже популярні серед туристів, але інфраструктура тут досить розвинена — можна взяти машину на прокат, є кілька дорогих готелів, є гестхауси (гостьові будинки) абсолютно безпечні для туристів. Єдине, що розчаровує подорожуючих — ставлення місцевих до природи. Дістатися до островів можна з пересадками через Париж, звідки є прямий рейс до столиці островів місто Мороні. Також острови добре пов’язані логістично із Кенією, Ефіопією та Танзанією.

-Країна Бурунді для пересічних українців, перш за все, асоціюється зі знаменитою на весь світ кавою й одним з витоків Нілу…

-З Коморів я полетів до Бурунді, де об’їхав всі значущі місця. За допомогою сайту Nomadmania завжди легко скласти маршрут, адже там є дані про всі місця, що входять до списку ЮНЕСКО, а також й ті, що рекомендують досвідчені мандрівники. Я побував у колишній столиці держави. Ще недавно місто Бужумбура було столицею, зараз її перенесли у місто Гітега.

Костянтин Ліорек біля місця зустрічі Стенлі та Лівінгстона
Водоспад Кагера у Бурунді
Привітні мешканці Бурунді
Африканська переправа
Зелені схили Африки
Околиці міста Бужумбура
У Національному парку Русізі

Костянтин Ліорек рекомендує всім побувати у місцях, які перевірив особисто: виток Білого Нілу, озеро Танганьїка, знакове для всього континенту місце зустрічі дослідників Африки Стенлі і Лівінгстона. Камінь, на якому розписалися дослідники, тепер став місцем паломництва туристів. А шоу бурундійських барабанщиків входить до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Це шоу — національна гордість Бурунді, візитівка, як, наприклад, український гопак.

Знамените шоу барабанщиків
Більшість відвідувачів шоу барабанщиків — місцеві мешканці

-Це дуже круто й такого немає в інших країнах. Люди прекрасно танцюють, грають. Іноземців на шоу було троє, інші — понад тисячу місцевих мешканці з сусідніх сіл. Це видовище, яке обов’язково варто подивитися!

Туристи, яких зазвичай у Бурунді не багато, не пожалкують, відвідавши озеро Танганьїку, національні парки й заповідники Кібіру, Рувубу, Русізі. Там можна у великій кількості побачити крокодилів, бегемотів, різноманітних птахів. Цікавою є місце, де річка Русізі впадає в Танганьїку і чітко видно їх вододіл. Саме воно приваблює багатьох африканських птахів та тварин.

-Хвилює, коли знаходишся біля витоків великої ріки. Я побував вже біля трьох витоків Нілу. У Бурунді є один з офіційно визнаних, знайдених німецькою експедицією, й місце позначено пірамідою — знак символізує зв’язок початку Нілу з його кінцем у Єгипті.

Пан Ліорек охарактеризував країну Бурунді як дуже приємну, безпечну, з досить розвиненою інфраструктурою, прекрасною природою, смачним чаєм та кавою — однією з найкращих в світі. До слова, чай та кава — дві основні статті доходу країни.

-Країна знаменита ще й одними із найкращих у світі поштовими марками. Колись, за радянських часів, було престижним мати марки Бурунді, — додає пан Костянтин.

ТАЄМНИЧА САУДІВСЬКА АРАВІЯ: ЯКА ВОНА

— У масовому уявленні Саудовская Аравія — сувора країна, де не бажають бачити туристів. Чи це так?

-Частково це правда тому, що уряд Саудії відкрив країну для туристів тільки в жовтні 2019 року: сюди нарешті почали видавати туристичні візи. Потім почався карантин, через який країну знову відкрили для туристів лише у вересні цього року. Тому свій маршрут з Африки я проклав одразу сюди. Адже це остання країна в Азії, де я ще не був. Україна одна зі списку 59 країн, громадянам яких видають візи в Саудівську Аравію онлайн. Цікаво, що до цього списку входять всі країни Євросоюзу, США, Канада, Велика Британія, Австралія. Віза не дешева: коштує 80 доларів. Плюс 70 доларів за місцеву страховку. Достатньо через сайт заплатити 150 доларів, заповнити анкету і миттєво — менше хвилини — вам надійде на пошту відкрита віза зі штрих-кодом, яку потрібно роздруковувати і взяти з собою в дорогу. В аеропорті вам поставлять штамп і скажуть «Ласкаво просимо!». Країна відкрита і для чоловіків і для жінок без гендерних обмежень. На сьогодні потрібно ще мати результати тесту на коронавірус і бути вакцинованим.

У Саудівській Аравії ви потрапляєте …у космопорти. Залізничні зокзали, аеропорти — фантастичні й нові
Акваріум в аеропорті
Аеропорт
Поїзди залізниці
Ер Ріяд

Пан Ліорек нагадує, що донедавна у Саудію можна було потрапити або за бізнес-візою або в складі офіційної делегації, ну і у паломницький тур для мусульман в Мекку та Медіну. Туризму в нашому розумінні там не було. Але уряд вирішив, що нафта — це добре, але не навічно, і потрібно розвивати таку прибуткову галузь, як туризм. Так як це з успіхом роблять ОАЕ, Катар, Єгипет.

-Видно, що саудити готуються до сплеску туризму, але при цьому видно, що країна лише нещодавно відкрилася для відвідування — тут дуже мало хто говорить англійською, інфраструктура не зовсім готова для прийому іноземців. Цікаво, що у багатьох готелях поки навіть не викладають туалетний папір та рушники — там інша культура гігієни. Але при цьому туристична інфраструктура розбудовується і оновлюється із великим розмахом по всій країні. Особлива увага до об’єктів зі списку ЮНЕСКО. Все йде до того, що через 1-2 роки Саудівська Аравія буде популярним напрямком.

За словами пана Костянтина, вкрай цікавими є місця, де знаходяться мусульманські святині. Хоча Мекка залишається закритим містом для немусульман. Проте, можна відвідати Медіну, подивитися мечеть Пророка Мохаммеда. Туристи тепер можуть пройтися навколо мечеті — раніше не був дозволений навіть такий огляд.

Біля мечеті Пророка
Найвишуканіший мінарет арабського світу
Дороги Саудівської Аравії на півночі країни
Цікаві місця Саудії

— Ми ходили спокійно. Люди доброзичливі, і дуже добре ставляться до України. Практично всі про нас знають. І Україна для саудитів — один із небагатьох напрямків, який реально у них популярний. Багато хто планує приїхати, наслухавшись розповідей друзів, які побували цього літа у нас. Асоціації у людей тільки позитивні. Уже всі знають, що крім Кличко і Шевченко, в Україні є Київ, Львів, Буковель, що у нас прекрасна природа і навіть з неба йде дощ, зеленіють ліси, та й взагалі — тут мало не рай на землі.

Костянтин Ліорек побував в Ер Ріаді, Джидді, центр якої входить в список ЮНЕСКО, на півночі країни у місті Табук, де поряд знаходиться стародавнє місто Аллула — так звана Південна Петра — найкрасивіше археологічних місце — перлина країни, обов’язкова до відвідування. Був на півдні в місті Абха, де культура й архітектура має чіткий відбиток йеменської, там хмарочоси побудовані прямо в горах на терасах, й також занесені в список ЮНЕСКО. В місті Джизан — найпівденнішій провінції й туристичній точці, яка знаходиться на кордоні з Єменом, будується морський курорт. Неподалік розташовані острови з хорошими пляжами, де можливе підводне плавання й спостереження за скарбами Червоного моря. Видно, що саудити готуються зробити регіон центром морського та екотуризму.

Скелі біля Медіни
Старовинні квартали
Старовинні квартали Джидди — під охороною ЮНЕСКО
Унікальна архітектура півдня Саудівської Аравії

-Чи траплялися вам у Саудівській Аравії туристи, й як переміщуватися територією країни?

-У подорож країною їхав з трьома українцями. Брали машину на прокат для поїздок. Туристів бачив тільки кілька разів у Джидді. В аеропорту бачив жінок з українськими паспортами. Цікаво, що українці працюють на національних авіалініях Саудівської Аравії. Я летів з Ер Ріада в Табук, і там стюардесами працюють українки, з якими спілкувався. Вони здивувалися українському туристу. Наприкінці вересня країну тільки відкрили після карантину. Тому туристів поки дуже мало. А от аеропорти у саудитів чудові, нові. Є базова авіакомпанія «Saudi» й дві компанії в лоукост-сегменті: «Flynas» — літає до Києва і Львова, та «Flyadeal». Переміщатися країною літаками не дорого, але й дороги дуже хорошої якості, активно при цьому розвивається і залізничний транспорт.

За словами Костянтина Ліорека, кілька років тому у Саудівській Аравії запустили нові залізничні лінії. Швидкісним потягом можна дістатися з Мекки через Джидду в Медіну. Вокзали будують гігантськими, на 18 платформ — це на перспективу, адже нині великого пасажирського трафіка немає. Працює компанія Uber, послугами якої можна користуватися через додаток. І це дуже зручно, зважаючи, що місцеві люди дуже погано знають англійську. Є автобусні компанії, що активно їздять між містами. Але саудити громадським транспортом майже не користуються, адже полюбляють пересуватися на власних автівках. Тож, переважно, громадським транспортом послуговуються іноземці, які працюють в країні. Як і у всіх країнах Перської затоки, в Саудівській Аравії багато робітників з Індії, Пакистану, Бангладешу. Важливий момент — країна прекрасно покрита інтернетом 5 G, який просто «літає».

Архітектура Саудії вражає
Парк
Серед дня температура на початку жовтня досягала 39 градусів. Тому людей на вулицях мало
Набережна у місті Джизан на узбережжі Червоного моря

КІЛЬКА БІЛИХ ПЛЯМ НА КАРТІ АФРИКИ

-Ви у Києві нині проїздом й підготували поїздку в Камерун, Чад, Центрально-африканську республіку (ЦАР). Це закриті країни Африки. Як плануєте туди потрапити?

-Так, я їду 19 жовтня в ці країни з експедицією на місяць. Там я ще не був. Після цього мені залишиться відвідати рівно 10 країн до моєї мрії — закриття списку ООН. В ці країни просто так поїхати не можна. Потрібно знайти там людей, які зроблять вам необхідні для в’їзду документи без візи. В такому випадку візу вам проставлять на кордоні. Щоб офіційно отримати візу потрібно їхати до Москви (що неможливо) в посольство Чаду, або в Берлін, де також є посольство. Але я мандрівник з досвідом, знайшов спосіб, як українцю отримати візу на підставі листа авторизації на кордоні. Я їду в експедицію не один, а з товариством, яке відгукнулося на мій заклик відвідати ці країни. На кордоні нас зустріне приймаюча сторона. Так само ми перемістимося й в ЦАР. Камерун — також країна візова, але ми отримаємо візу перебуваючи в Африці.

На мапі Африки для Костянтина ще залишилися незвіданими ЦАР, Чад та КАмерун
В серці Сахари
Незвіданий Чад

-Чи безпечна нині для відвідування ЦАР, де йшли бойові дії?

-Напевно, все ж небезпечна. Та й Чад — також небезпечний. Але, що робити, якщо є мрія і є вікно можливостей. Зараз там наче спокійно. Але ці країни вважаються неспокійними останні 58 років! Очікувати, що вони стануть Швейцарією не варто. Рівно рік тому я в цей час був в Афганістані. Якби я чекав від цієї країни більшої стабільності і не використав можливість тоді, то зараз вже туди б не потрапив. Ця країна закрита для туризму, мабуть, на десятки років…

Костянтин Ліорек також розповів, що був у Сомалі, й переміщався по його столиці — Могадішо — на броньованому автомобілі з охороною, озброєною автоматами, адже це звичайний запобіжний захід для іноземців. А основна небезпека на вулицях цього міста — навіть не можливе пограбування, а те, що тебе можуть захопити в заручники, щоб потім вимагати викуп.

-Хто шукає пригод на свою голову — той знайде їх й у Парижі, й у Києві, — підсумовує розповідь Костянтин Ліорек. — Але й у Кабулі почуватиметеся у безпеці, якщо не відвідуватимете місця, які не рекомендують. Найголовніше — слухати місцевих гідів. Якщо вони говорять «не можна їхати в цей регіон», значить не їдьте. Потрібно діяти в межах розумного.

Всі фото Костянтина Ліорека

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»