Вадим Сторожук: «Щоб повітря у Києві стало чистішим, місто має бути готовим до жорстких обмежень»

Вадим Сторожук. Фото: з архіву депутата
Вадим Сторожук. Фото: з архіву депутата

Депутат Київради, перший заступник голови екологічної комісії Вадим Сторожук в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповів про свою депутатську діяльність, як покращити в столиці якість повітря та чи безпечно киянам пити воду з крана.

Депутат Київради (Європейська солідарність), перший заступник голови постійної комісії з питань екологічної політики Вадим Сторожук у Київраді вже друге скликання представляє інтереси мешканців Подільського району столиці.

Має три вищі освіти за спеціальностями — викладач іноземних мов, інженер, правник. Вже понад 7 років Вадим Сторожук працює заступником генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал».

Вадим Сторожук. Фото: Борис Корпусенко

«У РЕАЛІЗАЦІЇ МАСШТАБНИХ ПРОЄКТІВ МІСТУ МАЄ ДОПОМАГАТИ ДЕРЖАВА»

— Вадиме Павловичу, мешканці Подолу вдруге обрали вас своїм депутатом. Що вдалося зробити для округу під час минулого скликання?

— Спочатку про глобальне, але яке, на жаль, виборці не завжди помічають. Завдяки взаємодії з центральною владою (на той час Президентом України був Петро Порошенко), вдалося об`єднати фінансові ресурси міського бюджету з державним. Таким чином, ми розпочали масштабний проєкт — будівництво метро на Виноградар.

Інший величезний інфраструктурний проєкт, який був реалізований шляхом співфінансування з державним бюджетом, це — будівництво другої нитки головного каналізаційного колектора. Основна його магістраль пройшла Подільським районом.

Старий колектор визнали аварійним ще у 1999 році. У 2015 році на вулиці Кирилівській стався його обвал через корозію, в результаті кілька районів Києва тривалий час залишалися без води.

Подальша експлуатація колектора могла спричинити масштабну екологічну катастрофу не лише в Києві, а і в межах країни.

Загальна вартість цього проєкту майже 1,1 млрд грн. Тому, зрозуміло, що без допомоги держави місто його не подужало б.

— Останнім часом на Виноградарі постійно проводять роботи із заміни тепломереж. Доводилося чути, що це — депутати з округу посприяли…

— Дійсно, в тому, що вдалося залучити кошти міського бюджету на реконструкцію тепломереж саме в Подільському районі велика заслуга нашої групи депутатів у Київраді.

Масштабні роботи із заміни трубопроводів вже провели у багатьох мікрорайонах Подолу, зокрема і на Виноградарі. Будували метро й одночасно перекладали зношені теплотраси, щоб потім не довелося руйнувати новий асфальт і залучати спецтехніку. Якщо раніше тут були постійні аварії й, відповідно, відключення тепла взимку, то зараз такого вже немає.

Крім того, вдалося добитися фінансування на ремонт зовнішнього освітлення, асфальтування вулиць Світлицького, Червонопільська, провести централізовані каналізацію та водогін до приватного сектору (вул. Джаліля, Косенка).

Також виконали чимало ремонтів у школах та дитсадках, благоустрій прибудинкових територій — асфальтування пішохідних доріжок і міжквартальних проїздів, облаштування дитячих майданчиків, встановлення спортивних майданчиків (так званих воркаутів) та ін. Мешканці все це бачать і ми чуємо багато схвальних відгуків.

На сесії Київради. Фото: Борис Корпусенко

«ДУЖЕ ВАЖКО БУДУВАТИ ГЛОБАЛЬНІ ОБ`ЄКТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ»

— На всіх етапах ви супроводжували проєкт будівництва метро на Виноградар. То чи будуть цього року відкриті нові станції?

— На жаль, сьогодні будівництво метро рухається не такими швидкими темпами, як сподівалися. Головна причина — зменшення фінансування, яке призвело до виникнення збоїв у графіках виконання робіт.

Скажу, дуже важко дотримуватися запланованих термінів спорудження глобальних об’єктів під час пандемії. Адже у 2020-2021 роках чимало фінансових ресурсів місто направило на боротьбу з COVID-19. Під час масових захворювань на коронавірус доводилося оперативно перенаправляти кошти на ліки та лікарні, щоб врятувати життя киян. А це — найважливіший пріоритет.

Тому, є певні сумніви, що метро на Виноградар вдасться запустити до кінця цього року. Але, спільно з колегами з транспортної комісії Київради, це питання ми тримаємо на контролі. Найближчим часом профільна комісія обговорюватиме причини затримки та реальні строки здачі цього об`єкта і тоді я зможу повідомити киянам більш детальну інформацію.

Вадим Сторожук та Віталій Кличко. Фото: Борис Корпусенко

«КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА ВЖЕ ПЕРЕСТАЛИ ЗАБРУДНЮВАТИ ПОВІТРЯ»

— Однією з глобальних екологічних проблем у столиці є якість повітря. Як можна покращити ситуацію?

— Найперше, це — моніторинг. У нас досі немає єдиної муніципальної системи моніторингу повітря, а державна — моральна застаріла і не показує реального стану речей. Щоправда, місто встановило і тестує два автоматизовані пости на Харківському шосе і на вулиці Вербицького. Але цього замало.

Тому депутати екологічної комісії працюють в напрямку, щоб збільшити кількість постів, які контролюють якість повітря і забезпечити їх технічними засобами.

Але моніторинг — це тільки частина справи. Насамперед потрібно виявляти джерела (це переважно, підприємства), які забруднюють повітря в столиці. Якщо ці підприємства працюють незаконно, то припинити їхню діяльність. Якщо ж — законно, то поставити вимогу модернізації з тим, аби мінімізувати шкідливі викиди. До речі, на комунальних підприємствах ці всі екологічні речі місто вже відпрацювало.

— Що ви маєте на увазі?

— Наприклад, ремонти електрофільтрів та встановлення хімічної системи очищення димових газів на сміттєспалювальному заводі «Енергія», встановлення електрофільтрів на Дарницькій ТЕЦ.

Але навіть не підприємства є основними забруднювачами повітря у мегаполісі, яким є Київ. Значно більша частка припадає на автомобільний транспорт.

Тому найважча частина завдання — це зменшити використання автотранспорту, щоб розвантажити дороги від заторів, і як наслідок — зменшити викиди.

— Чи реально це зробити взагалі?

— Для цього потрібно одночасно реалізувати два напрями. Перший: залучитися підтримкою депутатів від Києва у парламенті й завершити будівництво кільцевої дороги. Так ми приберемо частину трафіку з міста.

Другий напрям: змінювати транспортну модель у Києві. Тобто, збільшувати велоінфраструктуру та розвивати громадський транспорт, щоб кияни відмовлялися від автомобілів хоча б для щоденних поїздок на роботу.

Місто вже займається оновленням рухомого складу, відведенням смуг для громадського транспорту, облаштуванням велодоріжок, здійснює евакуацію припаркованих автівок порушників. Але цього замало. Щоб повітря стало чистішим, ми повинні бути готовими й до жорсткіших обмежень.

Вадим Сторожук та Марина Порошенко. Фото: Борис Корпусенко

«КІНЦЕВА ЯКІСТЬ ВОДИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАНУ ВОДОМЕРЕЖ»

— Запитання, більше як до заступника генерального директора «Київводоканалу». То чи можна пити воду з крана?

— Прогресивний світ вже давно рухається шляхом знезараження води гіпохлоритом (це, по суті, звичайна сіль), адже скраплений хлор небезпечний і несе відповідні ризики.

Тому, реалізуючи інвестиційні програми, «Київводоканал» в останні три роки активізував проєкти з переобладнання і переходу на очищення води гіпохлоритом натрію замість хлору.

Зокрема, нещодавно була проведена реконструкція водопровідної насосної станції «Виноградар-1» (до речі, на реалізацію цього проєкту знадобився один рік та 25 мільйонів гривень). Тепер весь верхній Поділ забезпечується водою, підготовленою за європейськими технологіями.

Відмовилися від очищення води хлором і в Голосіївському та Деснянському районах.

Нещодавно незалежні експерти провели аналіз водопровідної води й зробили висновок, що вона якісна і відповідає європейським стандартам.

Але кінцева якість води, яку отримує споживач, також залежить від стану внутрішньобудинкових мереж, які можуть експлуатуватися десятиріччями й у більшості випадків потребують заміни.

Зі свого боку «Київводоканал» систематично замінює водопровідні мережі, що знаходяться в його зоні відповідальності. Але за труби всередині житлового будинку відповідають мешканці, як співвласники майна. І вони можуть планувати ремонти, наприклад, за допомогою міської програми співфінансування.

Вадим Сторожук. Фото: з архіву депутата

«ЕКОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ ЦЕ — ПИТАННЯ ІМІДЖУ СТОЛИЦІ»

— І останнє запитання. Чи вже почали депутати екологічної комісії розглядати Екологічну стратегію Києва до 2030 року? Які її основні напрямки?

— Екологічна стратегія Києва це — громадська ініціатива, яка пропонує рішення за чотирма стратегічними напрямами: чиста вода, чисте повітря і чиста енергія, зелені зони та біорізноманіття, кругове управління відходами.

Цей проєкт розроблений спільно киянами, експертами та громадськими організаціями. Зокрема, він передбачає новий стандарт якості питної води, заощадження енергії на 25%, переробку половини усіх відходів та збільшення площі зелених зон до понад 7 тис. гектарів.

Також, за моїм поданням, до Екологічної стратегії включили ще один напрямок — декарбонізацію підприємств. Адже більшість європейських столиць вже відійшли від використання вугілля і переходять на водень.

Звісно, щоб провести декарбонізацію, потрібні серйозні фінансові ресурси. Але Європа в захваті від подібних нововведень, тому завжди готова долучатися до співфінансування таких проєктів, звичайно, спільно з міським бюджетом.

Робоча група, яку створила наша комісія, вже закінчує працювати над проєктом Екологічної стратегії. Вважаю, найближчим часом з цього питання буде підготовлений відповідний проєкт рішення, який винесемо на розгляд сесії Київради.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»