Ганна Старостенко: Вакцинація — єдина альтернатива локдауну у Києві

ПРО НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ КИЄВА ЧЕРЕЗ НЕЩЕПЛЕНИХ МЕШКАНЦІВ

— Вакцинувалося найбільш активне населення Києва. Який буде підхід до малоактивного упередженого населення? Що робити?

— Ведемо активну роз’яснювальну роботу, тому що бачимо: найбільше хворих нині з категорії невакцинованого населення. Статистика наразі невтішна: у столиці щодня збільшується кількість хворих та госпіталізованих — станом на сьогодні заповненість ліжок у лікарнях, які визначені для прийому хворих на COVID-19, складає 44,6%.

Щоби попередити можливий локдаун, маємо максимально швидко вакцинувати людей. Іншої альтернативи немає.

Набув чинності Наказ Міністерства охорони здоров’я про обов’язкову вакцинацію для окремих груп професій. Він стосується освітян, працівників державних та місцевих органів влади, які мають пройти обов’язкову вакцинацію до 7 листопада. Інакше вони не будуть допущені до роботи. Бачимо, що в уряді також планують розширювати перелік цих професій іншими, стратегічно важливими для міста й держави.

— Чи вистачає ресурсів для такої роботи?

— Вистачає, і місто постійно шукає нові можливості для їх розширення: збільшуємо кількість пунктів, робимо максимально зручну логістику, щоби кожен охочий міг приїхати й щепитися. Вакцин достатньо і є вибір — Coronavac, Pfizer, AstraZenecа. На сьогодні працюють 57 мобільних бригад, створені для виїзду на підприємства, у колективи.

У ТРЦ щотижня розширюємо кількість пунктів вакцинації й нині їх вже 22. Ще 117 пунктів щеплення працюють на базі лікувальних закладів міста, діє також центр масової вакцинації у МВЦ та 21 міні-вакцинальний центр.

Ми звертаємося до молодого активного населення: вакцинуйтеся самі та переконуйте інших, приводьте старших родичів, сусідів на щеплення. Адже бачимо, що сьогодні до лікарень потрапляють з тяжкими формами ковіду саме люди старшого віку, які не зробили жодної дози щеплення. Це люди віком 65+ з супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет, серцево-судинні хвороби. Тому вакцинація — це єдиний спосіб вберегтися від госпіталізації й тяжких наслідків.

— Скільки ще населення столиці треба вакцинувати, щоб можна було говорити про колективний імунітет, і чи це працює з ковідом?

— Хотілося б охопити повним циклом вакцинації чим більше киян, аби сформувати колективний імунітет (а це — не менше 70% дорослого населення!) та зменшити кількість тяжких перебігів, госпіталізацій і летальних випадків. Але місто готується до різних сценаріїв. Нова хвиля зачепить саме невакцинованих людей, а їх, на жаль, багато. І нині 98% летальних випадків саме серед людей, що не зробили щеплення.

До речі, Київ впевнено втримує лідерство серед інших регіонів України у вакцинальній кампанії. Так, за підрахунками Міністерства охорони здоров’я, за останні 7 днів, найвищі темпи вакцинації по Україні показує столиця. Від початку вакцинальної компанії маємо 1 млн 874 тисячі щеплень: першою дозою здійснено 930 тисяч щеплень, другою — 943 тисячі.

Проте хотілося б, щоб ці показники були вищими, щоб люди максимально свідомо підійшли до проблеми й вакцинувалися. На заваді вірусу може стати виключно вакцинація. Бачимо це на досвіді багатьох країн. Наприклад, скандинавських — у Данії, Швеції тепер знімають усі карантинні обмеження, тому що 90% населення — вакциновані. Так, люди хворіють, але у легких формах, не потребують госпіталізацій, не має такої кількості летальних фіналів. Нам треба рухатися в цьому ж напрямку.

Наголошу також, що велика кількість громадян щодня приїжджає на роботу у Київ. І вони можуть зробити щеплення у столиці.

ЩО ПРОПОНУЄ КИЯНАМ НОВА МІСЬКА ПРОГРАМА «ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я»

— На останньому пленарному засіданні сесії Київради депутати проголосували за дві важливі медичні програми. У чому їх суть?

— Ми прийняли абсолютно нову міську цільову програму «Громадське здоров’я». Вона унікальна для України. Головна мета її реалізації — недопущення захворюваності серед населення Києва. Запобігати хворобі легше, ніж лікувати. Тому програма спрямована на профілактику та раннє виявлення захворювань у якомога більшої кількості людей. Створюємо умови, щоби людина мала змогу пройти ранню діагностику й лікування, популяризуємо в цій програмі здоровий спосіб життя.

Також розширили спектр діагностики (скринінгу) цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, гепатитів В, С, скринінги новонароджених. Якщо зараз у пологових будинках Києва роблять чотири скринінги, то з наступного року їх перелік буде розширено до 31. Можна буде на ранніх стадіях виявляти можливі генетичні відхилення й допомагати їх подолати.

Окрема увага — жіночому здоров’ю, адже більшість населення міста саме жінки, які у нас, на жаль, мало приділяють уваги своєму здоров’ю. Такі захворювання як рак молочної залози чи рак шийки матки можна виявити на ранніх стадіях та пролікувати, й потім навіть народжувати дітей.

Щоб скористатись послугами, потрібно звернутися до свого сімейного лікаря, який направить в ту чи іншу лабораторію, де можна буде безплатно зробити тести, скринінги, діагностику. І ми дуже сподіваємося, що з нового року програма активно запрацює. На її втілення виділено 834 мільйони гривень.

Паралельно були внесені доповнення до програми «Здоров’я киян», тому що вона також передбачала деякий спектр профілактичних заходів. Але їх було не так багато.

Загалом по програмі на цей рік передбачено збільшення видатків на 285,8 млн грн, на наступний — на 434,2 мільйона.

Що змінилося? Ми передбачили фінансування на закупівлю закладами охорони здоров’я лікарських засобів та медичних виробів для лікування хворих на COVID-19, збільшення видатків на будівництво, реконструкцію, капремонти закладів, а також ремонт та оновлення їх обладнання. Також у наступному році буде збільшено фінансування КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» в частині централізованого забезпечення послугами спеціалізованого автотранспорту. Це надасть можливість підняти заробітну плату медикам «швидкої», яка, до речі, найвища у порівнянні з іншими регіонами країни.

ЧИ БУДУТЬ ГРОШІ НА МЕДИЦИНУ В НАСТУПНОМУ РОЦІ

— Які проблеми зараз має столична медицина з Національною службою здоров’я?

— Наразі є заборгованість з виплати заробітної плати медикам комунальних закладів Києва, яка пов’язана з несвоєчасною оплатою НСЗУ коштів за договорами про медичне обслуговування населення, несвоєчасним внесенням змін до таких договорів та неповним врахування службою даних про кількість послуг, наданих нашими столичними закладами охорони здоров’я. Місто постійно на зв’язку з НСЗУ та МОЗ щодо розв’язання цієї проблеми.

Нагадаю, згідно з бюджетним законодавством фінансування заробітної плати працівникам комунальних медзакладів, які уклали договори з НСЗУ, з місцевого бюджету не передбачено.

Поза тим Київ робить все, що від нього залежить та навіть більше, щоб підтримати комунальні заклади охорони здоров’я: сплачує без затримок комунальні послуги, витрачає кошти на розвиток установ — капремонти, закупівлю обладнання та медикаментів.

Минулого року ми знайшли спосіб підтримати наших медиків і запровадили безповоротну фінансову допомогу для них. У міському бюджеті-2021 передбачили на ці потреби 1,5 млрд грн, і за вісім місяців ми вже виплатили 828 млн грн медикам вторинної та третинної ланки.

Крім того, Київрада на тому тижні звернулася до уряду та Верховної Ради щодо належного фінансового забезпечення охорони здоров’я, закладів охорони здоров’я та заробітних плат медичних працівників. Зараз це дуже важливо, тому що формується бюджет держави на наступний рік. І ми його ретельно вивчили: при тому, що загалом, в порівнянні з минулим роком, фінансування медицини збільшується, цих коштів галузі не вистачить.

Закон «Про медичні гарантії» чітко вказує: на сферу охорони здоров’я має виділятися не менше 5% ВВП. Кошти мають піти на зарплати, на надання медпослуг. Але, на жаль, компенсація від держави медичним установам надходить не в повному обсязі.

Тому Київрада ухвалила звернення до уряду й депутати наголошували на необхідності переглянути проєкт бюджету в частині витрат на медицину. Адже держава на хвилі нового сплеску коронавірусу має дбати про медиків і передбачити кошти, які необхідні й для заробітної плати, й для надання якісних медпослуг за договорами медичних гарантій від держави.

— А що можна сказати про проєкт столичного бюджету на наступний рік?

— Ми зробимо все, що в наших силах, щоби столичний бюджет медицини був принаймні не менше, ніж минулого року. 7 жовтня відкоригували бюджет цього року, і зараз почали працювати над бюджетом на 2022 рік, де хотілося б передбачити всі необхідні видатки, але відповідно до тих реформ, що відбуваються у медичній галузі. Тому, що наразі органи місцевого самоврядування можуть тільки підтримувати свої заклади у вигляді оплати комунальних послуг, розвивати їх, ремонтувати, будувати, закуповувати обладнання. Буде збережено й безповоротну матеріальну допомогу, щоб підтримати наших лікарів.

У столиці ще з кінця весни готуються до нової хвилі пандемії COVID-19, і влада столиці перевіряла стан кожного медзакладу.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»