У київському музеї «Золоті ворота» оселилося мистецтво: фото

Проєкт створювався, аби об‘єднати сучасне мистецтво та літературу. Його завдання — відродити любов українців до книги, популяризувати читання і розвиток.

«В епоху гаджетів, вражень та надлишку інформації все складніше донести цінність літератури новим поколінням. Сподіваюся, наш проект, на якому будуть представлені роботи художників, створені спеціально під виставку та локацію, вплине на аудиторію та створить нові нейронні зв’язки і думки», - каже спікураторка Аліса Нанавова.

На виставці представлені скульптури, графіка, живопис та незвичайні арт-інсталяції. Серед художників-учасників «K'niga» вже відомі в Україні та Європі імена: Роман Михайлов, Анастасія Лойко, Мирослав Вайда, Марія Куліковська, Анна Щербина, Валерія Трубіна, Анна Звягінцева та інші.

«Кожен об’єкт, створений художниками, змушує нас ще раз згадати про те, як відгукуються літературні твори і як кожна прочитана книга змінює світосприйняття. Таким чином ми хочемо нагадати витоки і переосмислити книжкове сьогодення», — говорить ідейна натхненниця проєкту Олена Лазуткіна.

За словами співкураторки Ольги Узлової, цей проект досліджує взаємодію художників і класичного об’єкта — книги: «Книги і предмети мистецтва -в усі часи ці два поняття були синонімами продовження інтелектуальної спадщини людства та фіксації реальності. Як мистецтво, що використовує нові медіа для взаємодії з глядачем, так інформація сьогодні стала доступною на будь-якому носії».

Перший експонат — «Остання дитина» Романа Михайлова знаходиться одразу перед пам’яткою. Багато митців створювали об’єкти спеціально під цей простір адже «Золоті ворота» є пам’яткою архітектури. Роботи розмістили на різних поверхах — біля сходинок, на відкритих терасах.

Одна з помітних скульптур - «Дух книги» Овнана Манукяна, який він вирізав з дубової колоди.

«Паперові книжки робляться з дерева. Але й самі дерева можна „читати“, якщо розуміти мову волокон. Пропоную глядачам зазирнути у дух книги», — каже автор.

На роботі Марини Плюти — перша обкладинка книги Франца Кафки, що вийшла після його смерті. Письменник хотів, щоб усі його рукописи знищили. Однак через літературне значення його спадщини бажання автора не взяли до уваги.

Скульпторка Ксенія Гнилицька звернулася до важливих книг в історії української державності і зробила з кераміки «Руську правду» Ярослава Мудрого, Литовський статут, конституцію Пилипа Орлика 1710 року та сучасну Конституцію України, що прийнята 1996-го. Це частина серії «Крихкість ідентифікації», в якому Ксенія зробила також керамічний ідентифікаційний код та паспорт, показуючи крихкість таких необхідних документів.

Скульптура Павли Нікітіної називається «Сьогодні виступу не буде», художниця зробила її на карантині, коли вперше зтикнулася з нудьгою. Надихалася картиною чеської художниці Тойєн 1943 року. Але якщо в оригіналі дівчина висить вниз головою, а під нею — пакет, то у Павли — це книга. І навіть конкретне видання, яке вона в той час читала — «Філософія нудьги» Ларса Свендсена. Цікаво й те, що скульптура зроблена за допомогою 3D-принтера, а в якості моделі виступала сама авторка.

На третьому ярусі музею — справжня книжкова вакханалія. Митець Олексій Салманов використав сотні паперових видань, вклавши їх певним чином у бійниці. Назвав інсталяцію «Знання — сила».

«Поєднання старовинного каміння й книжок із майбутнього — символічний захист від допотопних стріл і списів у вигляді знань, що трансформуються в сучасні технології й перемагають», — пояснює він.

У мандрівці приміщенням музею ви побачите скелет, графіку, величезне панно, інсталяції та багато іншого.

Коли: до 10 жовтня
Де: музей «Золоті ворота», вулиця Володимирська, 40А
Вхід на виставку: 100 грн. Всі кошти передадуть заповіднику «Софія Київська».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»