У столиці відкривається унікальна виставка спогадів про опери

Опери представлять у вигляді інсталяцій. Фото: Ухо
Опери представлять у вигляді інсталяцій. Фото: Ухо

1 жовтня в Павільйоні культури на ВДНГ розпочинається мультимедійна виставка від агенції «Ухо». Проєкт «Корисні копалини» — це три сучасні опери, які протягом місяця покажуть через візуальні та аудіальні інсталяції.

«У 2016-2018 роках ми презентували у Національному театрі опери і балету три опери сучасних композиторів, — розповіла „Вечірньому Києву“ співзасновниця музичної агенції „Ухо“ Саша Андрусик. — Київський оперний театр спирається на класичну італійську оперну традицію, твори Верді, Пуччіні, Доніцетті. Наш цикл був присвячений сучасній італійській опері, тому, як вона звучить, про що говорить. Всі вистави показувалися лише один раз — однак ми довго їх готували, документували, записували. І тепер хотіли представити їх не у форматі театральної постановки, а у просторовому вигляді, як виставку».

За її словами, дія однієї з опер відбувається в лімбі. В католицькій традиції це місце між раєм і пеклом, куди потрапляють нехрещені душі. Для свого «виставкового» лімбу шукали підземелля чи катакомби — так знайшовся павільйон ВДНГ із бутафорною шахтою. Загалом на мультимедійній виставці покажуть 14 інсталяцій, деякі із них — з аудіо та відеоелементами. Всі вони створені наново, на основі образної системи опер — глядачам не будуть просто показувати декорації з опер чи змушувати слухати 5 годин аудіозаписів. Кожна опера обігрується певним чином.

«Лімб» Стефано Джервазоні — опера, написана для ансамблю Les Perсussions de Strasbourg і їхньої унікальної колекції ударних. Нашарування часових пластів, дезорієнтація, дискомунікація — це і є лімб, не-місце між раєм і пеклом. Ув’язнені у ньому герої опери — Джордано Бруно, Карл Лінней і жінка, схожа на Мерилін Монро, — марно шукають порозуміння.

«Хліб. Сіль. Пісок» Карміне Челла — опера, написана для Ухо-ансамблю. Сюжет у ній макабричний: італійських партизанів, які намагалися вкрасти хліб для голодних сіл, голими ведуть на розстріл, а місцеві діти радісно приєднуються до ходи, бо їм здається, що це карнавал. Кити викидаються на берег, їжа падає з неба, героїня співає як провидиця — без вібрато, з довгими заспівами.

У опері Сальваторе Шарріно «Моє зрадливе світло» герцог Маласпіна вбиває свою дружину та її коханця, їздить верхи на мертвому коні, говорить про любов, не знімаючи VR-окулярів. Лібрето спирається на п’єсу Андреа Чіконіні, а на ділі вбивцею був Карло Джезуальдо, композитор-візіонер. На сцені ліворуч дія розгортається згідно з лібрето, праворуч — за історичними свідченнями. У «психоаналітичній» опері про любовний делірій немає арій: псевдоман’єристські, орнаментальні вокальні лінії тонуть в улюблених водах Шарріно — тиші та її суміжних формах.

Проєкт стане першою подією у «Павільйоні культури» — кураторській інституції, яка працює на перетині сучасного мистецтва, нової музики та архітектури й базується у павільйоні ВДНГ №13 «Вугілля». Там розташована чи не єдина у світі підземна копія шахти.

Коли: з 1 до 31 жовтня; понеділок, вівторок — вихідні, години роботи: з 12:00 до 20:00
Де: Павільйон культури (павільйон №13 ВДНГ «Вугілля»).
Вхід вільний, потрібна реєстрація

Взувайтесь зручно, частина експозиції розміщена у шахті.

Також завтра на ВДНГ стартують екскурсії про мистецтво. Прогулянки присвячені мистецьким творам, що з’являлися на території комплексу з моменту його створення в 1958 році до сьогодення.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»