Костел Святого Миколая можуть передати католицькій громаді вже наступного року

Після пожежі храм огородили стрічкою. Фото: Борис Корпусенко
Після пожежі храм огородили стрічкою. Фото: Борис Корпусенко

Пожежа, яка виникла 3 вересня в костелі Святого Миколая, сколихнула всю Україну. Вогонь не лише закоптив стіни та майно костелу, а й знищив орган, балансова вартість якого 329 мільйонів гривень.

Із різних куточків держави продовжують надходити гроші на порятунок однієї з найкрасивіших споруд у Києві — костелу Святого Миколая, зведеного на початку XX століття під керівництвом метра архітектури Владислава Городецького.

Сьогодні на спеціальному рахунку Національного будинку органної та камерної музики, на балансі якого перебуває храм, 18 мільйонів гривень. Гроші благодійників витратять на протиаварійні роботи. Після цього костел можуть передати римо-католицькій громаді, яка майже 30 років просить повернути святиню вірянам та обіцяє власним коштом реконструювати споруду, що і до пожежі давно потребувала ремонту.

Нагадаємо, що з грудня 1992 року будівлею спільно користувалися релігійна та державна організації. Парафія костелу проводила богослужіння, а Національний будинок — репетиції та концерти. Так і жили, сперечаючись час від часу, кому має належати костел, поки пожежа не «виселила» на вулицю всіх.

Як відновлюватимуть пам’ятку архітектури? Де в Києві планують звести «Будинок музики», у який, відповідно до розпорядження Кабміну, мають переїхати артисти з костелу? За яких умов храм передадуть в постійне користування римо-католицькій громаді? Про це та багато іншого «Вечірній Київ» розпитав першого заступника міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.

Ростислав Карандєєв, Міністерство культури, костел
Ростислав Карандєєв: «Ведемо переговори з парафією костелу, щоб узгодити умови його передачі»

«У КОСТЕЛІ ЗАРАЗ ВИСОКА КОНЦЕНТРАЦІЯ САЖІ»

— Ростиславе Володимировичу, чому досі не починаються протиаварійні роботи в костелі Святого Миколая?

— Діяли відповідно до регламенту, чекали належні у таких надзвичайних випадках висновки та експертизи. Наразі ми отримали всі необхідні документи для проведення технічного обстеження конструкцій та стану будівлі. Днями сертифіковані експерти розпочали роботу.

Вони ретельно дослідять вплив вогню на декоративні елементи, стіни, дах, вітражі тощо. Після цього буде напрацьована проєктно-кошторисна документація з чітким визначенням вартості протиаварійних робіт.

На фінансування цих робіт відкрили спеціальний рахунок для благодійних внесків. З них уже витратили авансовим платежем 389 тисяч гривень на технічне обстеження будівлі. Експертизу костелу планують закінчити третього жовтня. Сподіваємось, що того ж місяця в костелі розпочнуться аварійно-відновлювальні роботи. Тоді цілком реально їх буде завершити наприкінці березня наступного року.

А поки що, за словами експертів, до храму заходити не можна, оскільки у приміщенні висока концентрація сажі, тому фахівці працюють у респіраторах. Окрім того, споруда повністю відключена від електропостачання.

Нещодавно віряни відновили щоденні богослужіння у каплиці в нижній частині храму, яка не постраждала від пожежі. Експерти вважають, що там безпечно. Але мистецький колектив, який налічує майже 200 осіб, залишився без концертної зали.

Після того, як усунемо усі наслідки загоряння, можна буде переходити до наступного етапу робіт. Зокрема, до реконструкції костелу, яка була потрібна ще задовго до пожежі.

Костел Святого Миколая, пожежа, експерти, католики, орган
Експерти дослідять вплив вогню на будівлю. Фото: Мінкульт
Костел Святого Миколая, пожежа, експерти, католики, орган
Експертизу костелу планують закінчити третього жовтня. Фото: Мінкульт

— А на якому етапі плануєте передати костел у постійне користування римо-католицькій громаді? Якщо взагалі збираєтесь це робити…

— Торішнє розпорядження Кабміну про передачу костелу римо-католикам, залишається актуальним. Передумовою цієї передачі мало бути переведення до 2023 року Будинку органної музики до іншого приміщення. Зокрема, у спеціально збудовану для цього споруду. Втім пожежа зробила костел непридатним для виступів і репетицій.

Концертний зал повністю спотворений, орган вщент знищений, крісла в глядацькій залі просочені димом і не підлягають відновленню, їх треба демонтувати. Теж саме стосується пошкодженого вогнем паркету.

Нагадаю, що головною перешкодою для передачі храму римо-католикам була проблема щодо перенесення великого органу, який належав Будинку органної музики, до іншого приміщення. Адже інструмент створила 40 років тому чеська фірма Reiger-Kloss на замовлення Києва не для діючого костелу, а для концертного залу — з урахуванням його параметрів та особливостей акустики. Гідного приміщення для музикантів, у якому орган не втратив би свого звучання, на жаль, просто немає.

До речі, балансова вартість цього інструмента складала 329 мільйонів гривень, а залишкова, після 40 років експлуатації — 2 мільйони 400 тисяч гривень.

Оскільки орган і всі його сукупні конструкції вигоріли та не підлягають ремонту, треба діяти відповідно до ситуації. Актуальним стає питання передачі костелу католицькій громаді одразу після проведення всіх протиаварійних робіт. Сьогодні ведемо переговори з парафією костелу святого Микола, аби узгодити умови передачі будівлі. Усі ці нюанси плануємо прописати у спільному меморандумі.

Ростислав Карандєєв, Міністерство культури, костел
Ростислав Карандєєв: «Балансова вартість органу складала 329 мільйонів гривень»

«КОЛИ БУДУВАЛИ МЕТРО, БЕТОННІ ПАЛІ ФУНДАМЕНТУ КОСТЕЛУ ПІДПИЛЯЛИ»

— Тобто реконструкція костелу буде вже відбуватися коштом римо-католицької церкви?

— Римо-католицька громада готова повністю взяти на себе всі видатки з реставрації костелу, після його передачі в їхнє постійне користування. Для цього буде підписаний відповідний акт, а також охоронний договір із зобов’язаннями парафії щодо фінансування реставрації та використання будівлі надалі не тільки як храму для богослужінь, але й як публічного простору для концертів і туристів.

До речі, раніше костел не виконував функції туристичної локації повною мірою. Відкривався для відвідувачів тільки тоді, коли відбувався концерт або йшла недільна служба у верхній частині храму. В інший час — двері цієї пам’ятки архітектури були зачинені.

— А де саме планують відновити орган?

— У випадку передачі собору католицькій громаді, парафія сама вирішуватиме, де ставити цей традиційний атрибут костелу. Але точно він не буде відновлений на старому місці. Адже раніше інструмент знаходився у вівтарній частині храму, а не на хорах. Теж саме стосується підлоги костелу, традиційне керамічне покриття якої у 1979 році замінили на паркет.

Що стосується органу, то його встановлюватимуть в останню чергу, після повної реконструкції будівлі, а вона може тривати кілька років. Інакше цей складний інструмент можна просто зіпсувати під час робіт. До речі, для такого великого приміщення орган може коштувати близько двох мільйонів євро.

Теж саме стосується органу для майбутнього «Будинку музики», оскільки він виготовляється з урахуванням розмірів приміщення. Коли буде визначено місце для будівництва, розроблений проєкт, тоді під нього й замовлять інструмент.

Нагадаю, що у 1930-х роках радянська влада перетворила костел на складське приміщення. Під час війни інтер’єр храму суттєво постраждав від пожежі. У повоєнні роки в сакральній споруді був розташований Київський обласний архів, а на його високих вежах встановили радіоантени, які глушили «ворожі голоси».

Перед проведенням Олімпіади 1980 року в СРСР, коли частину відбіркових матчів планували провести в Києві, будівлю терміново реконструювали. Архів виселили, антени прибрали, а костел перетворили на «Республіканський будинок органної та камерної музики». У нижній частині храму влаштували гримерки, туалети, гардероб і навіть бар, а у верхній — концертний зал.

Костел Святого Миколая, Київ, Городецький, історія
Так виглядав храм на початку XX cтоліття
Костел Святого Миколая сьогодні. Фото: Борис Корпусенко

— А ще метро почали рити під костелом…

— Ба більше, коли на початку 1980-х будували нові станції «Червоноармійську» («Палац Україна») та «Дзержинська» («Либідська»), метробудівці підпиляли бетонні палі фундаменту костелу, бо вони заважали рити тунель. Крім того, коли поруч з собором почали зводити будинки, змінилися потоки підземних вод, які стали підмивати фундамент.

Під впливом води, постійних вібрацій від руху потягів метро та автомобілів на дорозі, костел почав поступово руйнуватись. У стінах утворилися тріщини. Є багато питань до технічного стану мереж, даху… Всі конструкції треба ретельно обстежити, щоб у майбутньому не сталося аварійної ситуації. Можливо, доведеться укріплювати фундамент і робити відведення підземних вод. У будь-якому випадку необхідно розробити науково-проєктну документацію для комплексної реставрації цієї пам’ятки архітектури національного значення.

Від руху метро, автомобілів, будівництва, костел почав поступово руйнуватись. Фото: Борис Корпусенко

— Версію навмисного підпалу собору правоохоронці остаточно відкинули?

— Так, експерти та правоохоронці не знайшли нічого, що свідчило б про підпал. Відповідно до висновку фахівців лабораторії Головного управління ДСНС у Києві, займання сталося через коротке замикання у мережі живлення панелі керування електромагнітними клапанами перемикання регістрів органу.

Пожежу виявив персонал під час репетиції, яка тривала близько чотирьох годин. Під час гри в органі з’явились сторонні звуки, тож його вимкнули. Потім з’явився запах диму, а згодом і вогонь, який пішов по димарю до стелі. Температура була настільки високою, що впала центральна люстра.

Завдяки оперативним діям рятувальників, костел вдалося зберегти, а люди, на щастя, не постраждали. Однак вогонь встиг також знищити звукозаписувальну апаратуру, пошкодив художні вітражі, вікна, паркет, меблі. Ліпний декор повністю вкритий шаром сажі.

Костел Святого Миколая, пожежа, орган, люстра
Під час пожежі в костелі впала центральна люстра. Фото: Мінкульт
Костел Святого Миколая, пожежа, орган
Концертний зал повністю спотворений, а орган вщент знищений. Фото: Мінкульт

«МІНІСТЕРСТВО РОЗГЛЯДАЄ ДЕКІЛЬКА ЛОКАЦІЙ ДЛЯ ЗВЕДЕННЯ «БУДИНКУ МУЗИКИ»

— Через пожежу, один з провідних мистецьких колективів України залишився без концертної сцени. Коли для них зведуть «Будинок музики», невідомо. До цього часу, де митці будуть виступати?

— В артистів Будинку органної музики біля костелу є приміщення з репетиційною базою, а от з концертними залами — і справді проблема. Багато з них уже завантажені плановими виступами своїх колективів. До того ж у Києві мало великих органів. Цей інструмент є у Національній опері, філармонії, консерваторії та у лютеранській церкві Святої Катерини. Але впевнений, що знайдемо вихід, щоб колектив і надалі продовжував свою творчу діяльність.

Зокрема, роздумуємо про гастрольні виступи артистів Будинку органної музики в інших містах України та за кордоном. На жаль, найближчі два роки колективу доведеться працювати в такому режимі.

— Невже реально за два роки збудувати нове приміщення з великим концертним залом і органом?

— Це завдання президента, яке цілком реально виконати за два роки. До того ж ми розглядаємо не тільки нове будівництво, але й реконструкцію вже наявного приміщення під концертний зал. Потреба створення «Будинку музики» назріла давно. У нас не мають своїх концертних залів ні Національний заслужений академічний симфонічний оркестр, ні Національний академічний духовий оркестр, ні Національний академічний оркестр народних інструментів. Тепер без зали залишився й Будинок органної музики…

Костел Святого Миколая, орган. концертний зал
Так виглядав концертний зал Національного будинку органної музики

— А де саме в Києві планують звести «Будинок музики»?

— Міністерство розглядає декілька варіантів, зокрема, територія ВДНГ, парк «Нивки» та ділянка поблизу ТРЦ «SkyMall» на лівому березі Дніпра. Остання локація дуже перспективна — там можна звести красиву будівлю з виходом до річки на кшталт знаменитого оперного театру в Сіднеї. Однак є нюанси з інфраструктурою, оскільки поруч немає станції метро, тому глядачам, можливо, незручно буде добиратися.

Є ще одна локація, яка мені найбільше подобається, — це башта № 4 Київської фортеці, що на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 2. Історичне місце, де гармонійно впишеться такий старовинний інструмент.

Свого часу за кордоном в історичній будівлі створили сучасний концертний зал — відому Ельбську філармонію, концертну залу Гамбургу, яка розташована на острові Грасброок на Ельбі. Там над історичною спорудою зверху спорудили сучасну надбудову, яка гармонійно доповнює загальну картину.

На мою думку, в Башті №4 можна влаштувати невеликий камерний зал органної музики, а концертний зал для симфонічної музики збудувати окремо в іншому місці. Втім споруда Київської фортеці розташована у комунальній власності столичної громади, тому це питання потребує обговорення з Київрадою.

Маємо ще кілька потенційних локацій… Сподіваюсь, що незабаром приймемо остаточне рішення.

Тим часом католики продовжують молитися за передачу костелу Святого Миколая парафії.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»