Зоя Ярош: «Прийняття нового Генплану зупинить забудову історичних районів Києва»

Зоя Ярош. Фото: Борис Корпусенко
Зоя Ярош. Фото: Борис Корпусенко

Депутатка Київради, членкиня комісії архітектури Зоя Ярош в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповіла, як захистити історичну спадщину Києва від руйнування та висловила своє бачення щодо політичних подій, які останнім часом відбуваються навколо столиці.

Досвідчена адвокатка, Президент Асоціації адвокатів України та громадська діячка Зоя Ярош (фракція «Голос») у Київраді представляє інтереси мешканців Печерського району столиці.

Інтерв`ю з депутаткою ми розпочали з розмови про актуальні проблеми міста, вирішення яких входить у сферу її роботи у постійній комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Зоя Ярош отримала депутатське посвідчення. Фото: з архіву депутатки

«КИЇВРАДА ЗРОБИЛА ЕФЕКТИВНИЙ КРОК У ЗАХИСТІ ІСТОРИЧНИХ БУДІВЕЛЬ»

— Зоє Володимирівно, зараз в місті болючою є тема захисту історичних будівель. Взяти хоча б «Квіти України», приміщення якого забудовник намагався знести без жодних дозволів. Чому відбуваються подібні випадки?

— Так, наразі в Києві у сфері охорони культурної спадщини питання збереження пам’яток архітектури є дуже актуальним. Про це свідчать останні події, а саме — руйнування старовинного будинку Уткіна, садиби Барбана, демонтаж будівлі з комплексу Пивоварні Карла Шульца тощо.

Варто зазначити, що велика кількість історичних будівель на сьогодні не мають охоронного статусу (до речі, це стосується і «Квітів України»). Тобто, фактично такі будівлі не захищені від демонтажу.

— Чому так сталося, що цінні архітектурні об`єкти не мають охоронного статусу?

— На сьогодні режим збереження, використання об’єктів культурної спадщини регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини» в якому, на превеликий жаль, відсутні чіткі та дієві механізми врегулювання питань реставрації та збереження будинків, які належать до пам’яток архітектури.

Відповідно до цього закону, за поданням Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Міністерство культури та інформаційної політики приймає відповідне рішення щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Реєстру переліку об’єктів культурної спадщини.

Зараз на розгляді Мінкульту знаходиться подання від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо внесення 1 469 об’єктів до Реєстру культурної спадщини. Але вони, на жаль, досі не включені до зазначеного Реєстру.

На мою думку, щоб надійно захистити від знищення цінні пам`ятки архітектури потрібно розпочинати зі змін на рівні законодавства.

— А саме?

— По-перше, чітко на законодавчому рівні врегулювати питання щодо збереження пам’яток архітектури, щоб змусити власника пам’ятки про неї дбати.

І по-друге — підвищити розмір штрафів за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Адже на сьогодні штрафи насправді мізерні: 1700 гривень — для фізичної особи, для юридичної — від 17 тисяч грн. Для забудовника це — копійки.

Зоя Ярош під час пленарного засідання. Фото: Борис Корпусенко

— У ситуації, яка склалася, що може зробити місто для захисту своїх архітектурних пам`яток?

— 31 серпня наша комісія на позачерговому засіданні ухвалила розроблений нами проєкт рішення, у якому визначили список архітектурних об’єктів минулих століть, на які вводиться мораторій на проведення реконструкції, нове будівництво та інші підготовчі роботи.

Депутати Київради вже підтримали проєкт цього рішення на пленарному засіданні.

— Наскільки такий крок є ефективним?

— Зважаючи на те, що недобросовісні забудовники часто нехтують нормами законодавства у сфері культурної спадщини та цілеспрямовано руйнують будівлі, які належать до пам’яток архітектури (про що свідчать останні події) вважаю таке рішення дуже ефективним.

Потрібно зауважити, що перелік зазначених об’єктів є не остаточним та буде доповнюватися.

Введення спеціальних історичних зон, де діятимуть особливі правила будівництва, розміщення реклами тощо, стане додатковим превентивним заходом для того, щоб унеможливити будівництво в історичних районах Києва. Таким чином можна захистити цю території від недобросовісних забудовників до затвердження нового Генплану.

— А чи зможе розв’язувати проблему з історичними будівлями прийняття нового Генплану?

— Прийняття нового Генплану врегулювало б не лише питання з історичними будівлями, а і питання меж та режимів використання історичних ареалів. Це зупинило б хаотичну забудову історичних районів Києва.

Адже, обов’язковим документом у складі Генплану є Історико-архітектурний опорний план (ІАОП), в якому зазначаються межі культурної спадщини та межі історичних ареалів.

Варто зазначити, що Генплан Києва — це один із найважливіших документів у сфері містобудування, який визначає розвиток, планування, забудову та інше використання території Києва.

Тому залишається сподіватися, що депутатам Київради усіх фракцій вистачить політичної волі, щоб не гальмувати затвердження нового Генплану та зберегти історичні райони від забудови та руйнації історичних будівель.

Зоя Ярош з колегами по фракції. Фото: з архіву депутатки

«МИ ЗНАЙШЛИ ГІДНЕ ЗАСТОСУВАННЯ КОШТАМ ДЕПУТАТСЬКОГО ФОНДУ»

— Фракція «Голос» в Київраді запускає програму підтримки ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) та ЖБК (житлово-будівельних кооперативів). В чому її суть?

— У кожного депутата Київради є депутатський фонд, який складає мільйон гривень щорічно. Слід зазначити, що депутат може розпоряджатися цими коштами на власний розсуд, але за певними напрямками — на матеріальну допомогу громадянам, ЖКГ, освіту, культуру. Всі платежі проходять через казначейство і контролюються.

Наша фракція вирішила частину коштів із депутатського фонду спрямувати на реалізацію двох проєктів.

Перший — облаштування велопаркувань. Цього року ми вирішили їх створити біля закладів культури міста — театрів, музеїв тощо. Щоб люди могли поєднати велоспорт з відвідуванням культурних заходів. І на цей час свій велосипед залишити у безпечному місці.

Другий проєкт — допомога ОСББ за напрямком ЖКГ. На мою думку, сама ідея створення ОСББ є дуже прогресивною. Вже хоча б тому, що кияни вчаться розпоряджатися своєю власністю і нести за це відповідальність. А ще це — розумне вкладання коштів саме у розвиток, зокрема у програму енергоефективності будинків.

Наша фракція оголосила, що ОСББ можуть подати нам свої проєкти (наприклад, у галузі тієї ж енергоефективності). У рамках депутатських коштів ми оберемо найцікавіші та найдієвіші й допоможемо коштами.

На сьогодні вже отримали понад 90 заявок. На найближчому засіданні фракції визначимо переможців. Подібну практику збираємося продовжити й наступного року.

— Печерський район вважається елітним. Але і там, мабуть, є проблеми. Що глобального поставили собі в планах зробити для своїх виборців протягом найближчих 5 років?

— Виступаю одним з ініціаторів створення скверу на вулиці Тверський тупик (де розташована Київська фортеця). Зараз там трохи занедбана місцина, яку треба упорядкувати та захистити від забудови.

В планах на цій території збудувати три сквери. По облаштуванню одного з них роботи вже розпочали.

Два інших сквери — на стадії правового оформлення проєкту рішення. Потім черга за виділенням земельної ділянки та бюджетним фінансуванням.

Зоя Ярош на сесії Київради. Фото: Борис Корпусенко

«ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА МАЄ ПОВАЖАТИ ВИБІР КИЯН»

— Наступне запитання більше, як до досвідченого юриста. Масові обшуки на комунальних підприємствах та серпневі події, коли центральна влада в чергове підіймала питання про можливу заміну голови КМДА, викликають обурення у багатьох киян. Адже минулого року вони обрали собі мера і тому незрозуміло, які можуть бути кадрові переміщення… А що каже про подібну ситуацію «буква закону»?

— За останні роки це питання в столиці підіймається вже не перший раз.

Київська міська рада здійснює повноваження органу місцевого самоврядування. Проте виконавча влада у місті належить Київській міській державній адміністрації. Віталій Кличко — обраний киянами мер Києва.

У Конституції чітко вказано, що особливості здійснення виконавчої влади в Києві визначає окремий закон.

Згідно із законом про «Столицю України — місто-Герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є КМДА, а її голову призначає Президент України у порядку, передбаченому Конституцією. Чи має мер поєднувати посаду голови КМДА там не вказано.

Стаття 118 Конституції твердить, що «голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету міністрів».

У 2003 році Конституційний суд вже тлумачив 118 статтю Конституції та чітко визначив, що Президент зобов’язаний призначати на посаду голови КМДА саме обраного киянами мера: «Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації».

Я вважаю, що саме кияни мають право обирати місцеву владу міста та впливати на її рішення. Двовладдя у столиці точно не відповідає інтересам Києва, а хто має очолювати місто та відповідати за виконання обіцяних програм — кияни чітко висловились на останніх виборах.

І хоч Віталій Кличко не є представником нашої партії, ми з повагою ставимось саме до вибору киян та до вимог закону.

Зоя Ярош на виборчому окрузі. Фото: з архіву депутатки

— У Верховній Раді незабаром знову почнуть розглядати новий закон про столицю. Як його зараз оцінює фракція «Голос»?

— На моє глибоке переконання, закони слід приймати на потребу врегулювання актуальних суспільних відносин, а не з метою вирішення політичних завдань провладних партій і політиків. Проте історія з законопроєктом про столицю якраз яскраво свідчить, що його активізують у моменти загострення політичної боротьби між Кличком та Банковою.

І хоча певні зміни у місцевому самоврядуванні Києва є необхідними, як от створення районних рад, проте головним завданням закону про столицю є забезпечення моделі сталого розвитку міста, впровадження і забезпечення механізмів реального самоврядування, коли б держава не могла на свій розсуд втручатися в його справи.

Законопроєкт, який зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді, містить цілу низку невирішених питань, дублювання функцій та їх нечіткого розподілу, про це зазначалось і у висновку Ради Європи, і у зауваженнях Головного юридичного управління Верховної Ради.

Головне, щоб зміни до чинного закону чи прийняття нового відповідали інтересам киян, а не ставали інструментом політичної боротьби чи способом обходу рішення Конституційного суду, про яке ми говорили.

— Дякую за розмову.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»