Для стрічки про трагедію в Биківні шукають родинні історії

Биківнянський ліс став місцем таємного наймасштабнішого поховання жертв масових політичних репресій. Фото з відкритих джерел
Биківнянський ліс став місцем таємного наймасштабнішого поховання жертв масових політичних репресій. Фото з відкритих джерел

Восени стартує робота над україно-польською історичною драмою «Биківня» про події масових розстрілів і таємних поховань на території спецділянки в Биківнянському лісі за часів великого терору. Автори стрічки шукають історії родин, пов’язані з трагедією Биківні, аби передати події максимально достовірно.

20 березня 1937 року Київська міська рада таємно затвердила рішення про відвід земельної ділянки «для спецпотреб НКВС УРСР» у Биківнянському лісі. Саме так почалася історія одного з найжахливіших місць України, місця таємного наймасштабнішого поховання жертв масових політичних репресій 1937-1941 років.

Восени цього року польський режисер Ян Кідава-Блонський та українська продюсерка Анна Паленчук розпочинають роботу над сценарієм фільму, основою якого стануть справжні історії жертв великого терору. Зокрема, це їх особисті трагічні родинні історії. Дві — з сотні тисяч історій Биківнянського лісу.

Один з розстріляних — родич продюсерки і сценаристки Анни Паленчук. Фото 435 FILMS

Степан Паленчук, арештований як учасник антирадянської організації «Українська Військова Організація», розстріляний 7 грудня 1937 року в Києві. Тадеуш Блонські, другий лейтенант запасу Польської армії, закатований в 1940 році органами НКВС в Києві.

«Цей фільм — особиста історія, яка на жаль, є у багатьох родинах України та Польщі. Саме тому ми плануємо спільне україно-польське виробництво і співпрацюємо з польською стороною вже на етапі написання сценарію, — говорить продюсерка та директорка компанії „435 FILMS“ Анна Паленчук, яка в цьому фільмі виступить також у якості сценаристки. — Також прагнемо привернути увагу наших громадян до відкритих архівів і заохотити цікавитися історією власних родин, а відтак власної країни».

За її словами, історія Биківні є спільною для України та Польщі, це спільний біль і спільна мотивація до продовження боротьби проти тоталітаризму. Тому фільм «Биківня» сьогодні актуальний як ніколи у контексті відродження тоталітарних режимів і необхідності нагадування суспільству про наслідки подібного історичного досвіду.

В роботі з історичним матеріалом, архівними документами команді допомагають науковці Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» під керівництвом заступниці директора заповідника Тетяни Шептицької. Також до проєкту долучився і Польський Інститут у Києві: команда Інституту допомагатиме авторам фільму зв’язатися з польськими науковцями та родинами загиблих.

Команда «Биківні» звертається до всіх, в чиїх родинах збереглися історії і матеріали, пов’язані з таємним похованням в Биківні і запрошує поділитися ними, аби кіномитці мали змогу створити історично правдивий сценарій, який достовірно відображатиме події періоду великого терору і розкриватиме особисті трагедії родин репресованих.

Якщо ваша родина зберігає такі спогади, документи, пишіть на електронну адресу: olena@435films.com.ua

Анна Паленчук. Фото 435 FILMS

Анна Паленчук — досвідчена українська продюсерка, яка займається кіновиробництвом з 2006 року. Фільми виробництва компанії «435 FILMS», в яких Анна виступає продюсером, вирізняються суспільною значущістю та ідейною унікальністю, тому мають успішні фестивальні історії.
У лютому 2020 року на 70-му Берлінському міжнародному кінофестивалі у рамках спеціальних показів відбулася прем’єра спродюсованого Анною фільму «Номери» Ахтема Сеітаблаєва та Олега Сенцова.
Зараз Анна і команда «435 FILMS» працюють також над документальною стрічкою «ЄвроДонбас» та історичною драмою «Малевич».

Ян Кідава-Блонський. Фото 435 FILMS

Ян Кідава-Блонський — відомий польський режисер, сценарист та продюсер, лауреат багатьох кінопремій. Працював головою Асоціації польських кінематографістів з 1990 по 1994 рік.
У 2005 році зняв фільм «Призначений для блюзу», за який отримав серію нагород.
У 2010 році отримав нагороду «Золоті леви» на 35-му Кінофестивалі у Гдині за фільм «Трояндочка». У 2014 році отримав Срібну Медаль «За заслуги перед культурою».

Реалізація першого етапу створення фільму відбуватиметься за кошти гранту Українського Культурного Фонду в рамках програми «Розвиток кінопроєкту».

Кількість похованих у Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, похованих у Биківні, але наукові пошуки тривають. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року — за рішеннями трійки при Київському управлінні НКВД за цю ніч розстріляли 563 людини.

Серед похованих у Биківні — художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі — Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.

Відповідно до Указу Президента України від 21 травня 2007 року, День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щороку у третю неділю травня.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»