Марина Радова: «Київ може претендувати на звання однієї із найпопулярніших туристичних столиць»

Про розвиток туризму розповіла керівниця профільного управління КМДА. Фото: Борис Корпусенко
Про розвиток туризму розповіла керівниця профільного управління КМДА. Фото: Борис Корпусенко

До професійного свята — Дня туризму в Україні — «Вечірній Київ» поспілкувався про розвиток галузі із керівницею профільного управління КМДА.

Серед усіх галузей економіки столиці від наслідків пандемії чи не найбільше постраждала туристична, а разом із нею і дотичні сфери — ресторанна, готельна, музейна, торговельна. Якщо офісну роботу теоретично можна перенести додому на диван, кількість пасажирів чи глядачів обмежити на половину чи чверть, то знайти туристів, готових заплатити за віртуальні екскурсії, справа марна.

Люди прагнуть «живих» вражень і емоцій — можливості пройтися вулицями міста, скуштувати смачну котлету по-київськи у затишному ресторанчику, зробити селфі на Хрещатику, вибрати сувенір на згадку про Київ чи закупитися на столичних розпродажах.

Про те, як виживала туристична галузь столиці в умовах пандемії, що втратили та що здобули, на які напрями змістили акценти ми поговорили із начальницею Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації Мариною Радовою.

Марина Радова розповіла про основні напрями роботи у сфері туризму. Фото: Борис Корпусенко

— Марино Сергіївно, Київ — місто більш ніж із тисячолітньою історією, місто пам’яток, місто з гарною логістикою. Усе вказує на те, що воно може бути потужним туристичним центром України. Але чи є на сьогодні наше місто таким? Наскільки воно використовує свій туристичний потенціал? І що столична влада робить для того, аби дійсно перетворити столицю на туристичний центр України?

— Київ — місто багатогранне і справді є тим туристичним центром, хабом, що знаходиться в центрі Європи й може претендувати на звання однієї з найпопулярніших європейських туристичних столиць. Це ми бачимо і за кількістю туристів, що приїздять до столиці щороку. Торік ми зіштовхнулися із пандемією, через яку кількість гостей міста відчутно зменшилася.

Нині фіксуємо приріст туристів, бо навіть у нових реаліях люди намагаються подорожувати. Звичайно, багатогранна історія, культурне надбання, а також поява нових об’єктів — це те, що може привабити туриста з далекого чи близького зарубіжжя. Зі свого боку Управління туризму за підтримки Київського міського голови та керівництва КМДА впроваджує низку заходів, які, можливо, не є дуже відомими широкому загалу, проте доволі дієві та сприяють збільшенню потоку туристів. А це і є основною метою нашого Управління.

Фіксуємо приріст туристів, бо навіть у нових реаліях люди намагаються подорожувати

— Якщо говорити про кількість туристів у допандемійні роки, скільки у середньому туристів приїздило до столиці та як ця цифра змінилася із впровадженням карантинних обмежень?

— З 2014 року місто почало відновлювати потік туристів. Ні для кого не секрет, що на фоні подій на сході країни туристи остерігалися їхати до України. Ми доклали всіх зусиль, аби їх повернути. І протягом 5 років місто нарощувало показники відвідуваності. На кінець 2019 року Київ відвідали 2 мільйони іноземних туристів та вдвічі більше внутрішніх туристів. Тобто загалом 6 мільйонів. Приріст іноземних туристів щороку складав 500 тисяч.

— А чи вдалося вийти на показники до 2014 року?

— Так, і навіть перевершити їх. Динаміка була позитивною. А далі розпочалася пандемія…

Попри пандемію, у столиці відновлюються туристичні потоки. Фото: Михайло Марків

— До слова, що отримує місто від перебування туристів?

— Наприкінці 2018 року Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу та інших нормативних актів, зокрема було встановлено туристичний збір.

Наприклад, за 2020 рік туристичний збір склав майже 35 мільйонів гривень. Аби розуміти, наскільки боляче вдарив по туризму COVID, то ця цифра вдвічі менша, ніж за попередній 2019 рік. Це прямі втрати бюджету. Якщо ми беремо загальну цифру по всіх галузях, що задіяні у сфері гостинності, то йдеться про понад 3 мільярди доларів, які недоотримав Київ та кияни.

Щоправда, чимало підприємств та закладів знаходяться «в тіні», тому ми не можемо вирахувати точну цифру. Це питання неодноразово підіймалося на рівні центральної влади. Усе, що нам потрібно, аби врегулювати питання «тіньового» сектору», — внести зміни до проєкту закону України «Про туризм».

— У Європі є країни, які живуть завдяки туризму. І якщо це не основна бюджетоутворювальна галузь, то принаймні доходи становлять щонайменше 10-20% бюджетних надходжень. Чи ставите Ви таке завдання, щоб туризм став прибутковою галуззю для бюджету Києва?

— За останніми підрахунками туризм складав 4-6% ВВП у нашій країні. Тож на сьогодні ставимо амбітні плани не лише повернутися до показників 2014 року, а й збільшити кількість туристів, які відвідують столицю.

Марина Радова розповіла про стратегію розвитку туристичної галузі. Фото: Борис Корпусенко

— Ви заговорили про амбітні плани. На чому вони ґрунтуються? Чи є бачення стратегії розвитку туристичної галузі?

— Звичайно. Наприкінці 2019 року ми розробили стратегію розвитку галузі. На сьогодні розуміємо, що вона не досконала, потребує оновлення та осучаснення. Тому в 2020 році разом із туристичним сектором розробили антикризові заходи задля навіть не розвитку, а виживання галузі. Пріоритети на сьогодні лишилися ті ж. Ураховуємо «плюси» пандемічних реалій і той факт, що наразі столиця має все необхідне для забезпечення захисту туристів.

Є можливість скористатися послугами лабораторій, зробити тести. У нас доволі розвинена медична інфраструктура. Тому місто стає доступнішим для туристів у плані безпеки. Ми проводимо активну промоцію міста Києва. Таким чином підтримуємо внутрішній туризм, виходимо на міжнародний ринок.

Плідно співпрацюємо з Міністерством закордонних справ, вийшли на портал міністерства, який вони транслюють у всіх країнах, надіслали свої відеоролики для промоції пріоритетних видів туризму в Києві. Така крос-промоція є дієвим механізмом, щоб показати туристам як іноземним, так і українським, що ми — безпечне місто.

— Наскільки комфортне, зручне та привітне до туристів наше місто?

— Київ надзвичайно привітний до туристів уже багато років. Розпочинаючи із фіналу Євро-2012 та Євробачення наші люди адаптовані для зустрічі гостей, а сфера обслуговування пристосована допомагати туристу. Цього року започаткували «Академію гостинності», мета якої навчити волонтерів, як потрібно поводитися із туристами.

Для цього ми залучили наших колег із Департаментів охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій, суспільних комунікацій, Національної поліції. Таким чином, закінчивши навчання, волонтер зможе допомогти туристу та стати провідником між містом та гостем. Якщо людина тут почуватиметься комфортно та безпечно, то неодмінно приїде до нас ще раз, привезе своїх друзів і родичів.

Цього року започаткували «Академію гостинності», мета якої навчити волонтерів, як потрібно поводитися із туристами

— У вас багато новацій та цікавих проєктів. Зокрема «Київ гастрономічний», популяризація дитячого та медичного туризму. Розкажіть про це детальніше.

— Ми продовжуємо систематичну роботу, яку розпочали у рік пандемії. Провели моніторинг наших можливостей і зосередилися насамперед на таких видах туризму як-от: подієвий, діловий, медичний, гастрономічний та історичний.

Історико-культурний напрямок — це цікавинки, пам’ятки, сама історія міста, відвідини історичних пам’яток міста, об’єктів культурної спадщини та спадщини ЮНЕСКО.

Працюємо над розвитком медичного туризму. Варто зазначити, що майже два роки Україна головувала у глобальній Асоціації медичного туризму. Фактично вперше за 70 років країні довірили таку поважну місію. Київ зі свого боку підтримує цей напрям, бо перебування в місті туристи поєднують з іншими дотичними галузями. Підтримували медичний туризм конгресами, форумами. Це важливо, оскільки насправді не всі країни Європи мають такий потенціал у царині медицини, як ми. До слова, у доковідний період основними медичними туристами були мешканці країн Перської затоки, Китаю.

Щодо подієвого туризму, то тут була перерва. Але цього року міська влада підтримувала міські фестивалі, такі як MotoOpen Fest, Atlas Weekend. Вони популярні не лише серед українців, але й у сусідів із ближнього зарубіжжя. Насправді круті фестивалі, які ми підтримуємо інформаційно, рекламою та промоційним поширенням на всіх наших ресурсах.

Діловий туризм займає провідне місце, оскільки місто Київ — це ділова столиця країни. Цього року плануємо провести діловий конгрес, відкрити міський хаб. Адже діловий туризм — це не лише туроператори та готелі. Це й локації, які надають свої приміщення, організатори івентів. Аналізували, які переваги може запропонувати саме Київ, адже є й інші міста, які можуть надавати такі послуги. Ми прагнемо, аби Київ залишався флагманом ділового туризму.

Останнім часом набирає обертів гастрономічний туризм. Торік збиралися із представниками туристичного сектору, котрі потім створили Асоціацію гастрономічного туризму. А ще вирішили запровадити новий продукт — це «Kyiv Pie». Представники асоціації кухарів уперше його приготували. Почули багато критики та пропозицій. Із урахуванням усіх побажань і вибудовували стратегію популяризації нового київського пирога.

У столиці створили нову гстрономічну візитівку «Kyiv Pie».

— Чи буде управління просувати відомі, уже впізнавані бренди міста, такі як котлета по-київськи чи те саме сухе варення?

— Звісно, адже котлета по-київськи, київський торт чи київське сухе варення — усе це родзинки і надбання нашого міста. Ми проводимо системну роботу по кожному з напрямків і плануємо обговорити із шеф-кухарями та представниками ресторанних закладів, як популяризувати знані столичні страви.

Багатьох туристів у місті цікавлять мурали. Фото: Ольга Косова

— Які головні туристичні магніти Києва Ви могли б назвати? Що може привабити іноземного та внутрішнього туриста?

— На нашому сайті можна знайти перелік ТОП-10 об’єктів столиці. Проте насправді все залежить від цільової та вікової аудиторії. Є туристи, яким цікаві виключно мурали (а їх у місті понад 150!). Звичайно, головні об’єкти для візитів — Андріївський узвіз, Хрещатик, Майдан Незалежності, велосипедно-пішохідний міст, оновлений парк на Володимирській гірці, річковий порт, монумент «Батьківщина-мати».

Працює крутий музей становлення української нації — сучасний, охоплює багато напрямів. Є чимало місць, які можна подивитися за день, проте Київ позиціонує себе саме як місто на вікенд й такі сіті-брейк тури є популярними. Наприклад, для дітей є об’єкти, які відвідують у межах шкільної програми, а ще — оновлений сучасний зоопарк, що не поступається європейським закладам.

Маршрути Управління розробляло для дітей у формі квестів, аби їм було цікаво. Діти з інших міст просять проїхатися в київському метро. Трохи старші цікавляться адміністративними державними будівлями — Верховною Радою, Кабміном та Офісом президента.

Позиціонуємо Київ як місто на вікенд

— Тобто у Вас є пакети для кожної цільової аудиторії?

— Звісно. Корегуємо замовлення та маршрути, співпрацюємо з різними спілками екскурсоводів. Немає проблем із авторськими екскурсіями. Започаткували торік на пандемічний період європейську практику — free walking tour. Це безкоштовна піша прогулянка центром міста. Ми не конкуруємо з екскурсоводами, а робимо ознайомчий тур — півтори години прогулянки, двічі на тиждень. Субота — українською, неділя — англійською мовою.

Торік дуже багато киян долучалися до таких екскурсій. Це й не дивно, бо за період пандемії люди скучили за мандрами, хоча б навіть рідним містом. Є задум проводити екскурсії районами столиці — і сьогодні наші випускники «Академії гостинності» уже провели такі заходи.

Випускники «Академії гостинності» провели для киян екскусійні прогулянки різними районами міста. Фото: Управління туризму та промоції КМДА

Ми маємо не дуже досконале законодавство, тому є проблеми з екскурсоводами. Йдеться насамперед про любителів, які не входять до складу спілок чи асоціацій екскурсоводів. Проблема в тому, що серед них є ті, хто не дотримується базових принципів ведення екскурсій. Дуже добре, що є бажання проводити екскурсії, погано — що роблять це, порушуючи правила. Адже справжня історія Києва зберігається в екскурсовода.

— Наскільки, до речі, затребувана ця професія? Чи достатньо в місті людей, які можуть фахово провести екскурсії?

— Їх достатньо, є декілька спілок та асоціацій. Співпраця з ними доволі плідна. Якщо потрібні фахівці, які проводять екскурсії іноземними мовами, звертаємося охоче до цих організацій. Цього року, враховуючи потік туристів із Перської затоки, лишилися без достатньої інформації арабською мовою, проблеми були з арабськими перекладачами. Ми власними силами створюємо сайт kyivcitytravel. Є потреба, аби базова інформація про місто була доступна різними мовами, зокрема арабською, німецькою, китайською.

— У столиці чимало зроблено, аби туристичне середовище стало доступним для людей з інвалідністю. Зокрема, адаптували й один із туристичних маршрутів містом.

— Це так, але вважаємо, що нам ще є над чим працювати. Інклюзивний туризм є дуже популярним у країнах Європи. Торік саме до Дня туризму ми встановили 3D-модель Софії Київської на Софіївській площі. Вона обладнана спеціальними табличками зі шрифтом Брайля, аби люди з порушеннями зору мали змогу ознайомитися з видатними пам‘ятками столиці.

Продовжуємо працювати в цьому напрямі. На сьогодні є інклюзивний маршрут, але він базовий, загальний. Ми співпрацюємо з уповноваженою у справах людей з інвалідністю КМДА Лесею Петрівською, підписали меморандум щодо покращення безбар’єрного середовища. Робота копітка. Ми здійснили моніторинг, огляд маршруту разом із представниками організацій, що опікуються правами людей з інвалідністю.

Вирішили не виділяти окремі маршрути, а зробити ті, що є наразі, інклюзивними. Сподіваюся, цього року ми поставимо на маршрутах моделі зі шрифтом Брайля, зокрема в районі Володимирської гірки, велосипедно-пішохідного мосту та будівлі КМДА. Ці моделі допоможуть туристам дізнатися про самі об’єкти та місце, де вони перебувають.

Торік до Дня туризму встановили 3D-модель Софії Київської на Софіївській площі. Фото: Борис Корпусенко

— Зараз Ви налагоджуєте зв’язки із містами-партнерами Києва, із якими теж можете плідно співпрацювати у галузі туризму. Що вдалося вже зробити в цьому напрямку?

— Раніше основними платформами для обміну інформацією, досвідом та проведення перемовин були міжнародні виставкові заходи. Проте через пандемію їх або скасували, або проводили онлайн. Саме тому вирішили переформатувати ці напрями — туристичний потенціал міста презентуємо разом із проведенням Днів Києва.

Уперше запровадили таку платформу для туристичного сектору та надаємо її асоціаціям різної спрямованості — гастрономічного туризму, медичного туризму, туроператорів, асоціації гідів, ділового туризму, готелів. Усім їм надали платформу для промоції свого напряму на території країни, куди спрямовуємо ресурси. З початку року активно проводимо промоції в Баку та Стамбулі.

Після перемовин із представниками дипломатичних установ нашим містом зацікавилися як новою локацією у країнах Скандинавії. Спрямуємо ресурси й в ті країни, де це дозволять протипандемічні заходи. В інших державах робитимемо онлайн-промоції. Йдеться передусім про країни Перської затоки — ОАЕ, Саудівську Аравію. Нещодавно зробили презентаційний ролик про шопінг-туризм, оскільки під час відвідин Києва туристи з цього регіону віддають перевагу саме покупкам. Після презентацій влаштовуємо ділові зустрічі представників туристичної галузі країн, що відвідуємо, та міста Києва.

Уже є певна низка практичних результатів. Це й відвідини делегацією Баку нашого міста, підписання меморандуму про співпрацю між міськими головами, індивідуальні візити блогерів та представників ЗМІ. Вибудовуємо співпрацю із Туреччиною, адже туристи з цієї країни також цікавляться нашим містом й подорожами до столиці України. Насправді це надважливо, що промоція туристичної галузі відбувається за підтримки міської влади, котра зацікавлена в розвитку туризму.

Євген ЛОПУШИНСЬКИЙ, «Вечірній Київ»