Сміття, здавайся: українців привчають до сортування відходів

Ви ніколи не замислювались про те, що наше життя складається з суцільного пластику? Щоб це зрозуміти, досить звернути увагу на те, що саме ми викидаємо до сміттєвого баку кожен день. Проблема в тому, що пластику навколо багато, він об’ємний і дуже складний для утилізації. Звичайна пляшка, якою ми користувалися всього кілька годин, буде розкладатися 400 років, засмічуючи життя наших онуків та правнуків. Щоб цього не сталося, шлях використаної пляшки має закінчуватись не на сміттєзвалищі, а, щонайменше, на сміттєпереробному заводі.











– Європа та Америка прийшли до правил сортування тривалим шляхом запровадження жорстких санкцій і штрафів. Тому зараз у Данії та Швейцарії понад 97% відходів переробляється, тоді як в Україні цей показник становить лише 3%, – розповідає активістка екологічної організації «Україна без сміття» Юлія Сковородко.
У Київський області працює завод ПП «Обухівміськвторресурси», який є провідним підприємством в Україні по сортуванню і переробці сміття. Крім цього, він займається донесенням знань до громадськості про необхідність сортування сміття, проводячи екскурсії підприємством. Тут переробляється майже все – від одноразового посуду та пінопласту до деревини та електроніки. Така переробка дає «друге життя» у якості паперу, сміттєвим пакетам, а також таким не менш необхідним речам, як підбивка для пуховиків, труби у ванній і навіть пластикові каналізаційні люки.
На заводі сортування відходів є ручним. На рухомій стрічці близько десяти жінок вибирають різнорідну вторинну сировину і розкладають її по окремих коробках. Сортування пляшок відбувається за п’ятьма основними кольорами: блакитний, зелений, прозорий (як правило, з-під води) коричневий (енергетичні напої та квас) і жовтий (олія, дитячі газовані напої та соки). Так само поліетилен і макулатура розподіляються за видами. До речі, завод переробляє шість тисяч тонн макулатури на місяць і цим забезпечує роботу десяти українських паперових фабрик.
– Ми не працюємо з небезпечними видами відходів. Акумулятори та люмінесцентні лампи не приймаємо, а свої здаємо компаніям, що мають на це ліцензію, – зазначає керівник відділу маркетингу ПП «Обухівміськвторресурси» Оксана Шуть. – З батарейками ситуація складніша, адже їх в Україні не переробляють. Усі компанії приймають їх лише на складування. Ми серед вторинної сировини вибираємо батарейки і зберігаємо їх в окремому місці. Про відкриття підприємства з переробки батарейок нічого не відомо, тож таке зберігання буде довготривалим.
Вдома тримати використані батарейки фахівці не рекомендують. При розкладанні вони виділяють ртуть, марганець, свинець та багато інших мінералів, небезпечних для здоров’я людей. Тож батарейки слід здавати до профільних компаній, а при нетривалому зберіганні можна залишати на балконі. Але лише на певний час.
Українців закликають сортувати сміття хоча б у два пакети: один – з органікою, тобто залишками продуктів харчування, інший – з вторсировиною, яка має пройти переробку. Адже несортоване сміття в одному смітнику від їжі псується. Вологе та брудне, його вже буде неможливо переробити і виготовити з нього інші матеріали. А так, викидаючи сміття у спеціальні сміттєві контейнери, ви будете впевнені, що воно не лише не забруднить природу, але й отримає «друге життя».