Від середньовіччя до сучасності: легенди і таємниці першої аптеки у Києві

Аптека-музей на Подолі. Фрагмент експозиції Фото: Тетяна Асадчева
Аптека-музей на Подолі. Фрагмент експозиції Фото: Тетяна Асадчева

18 вересня в Україні відзначається День фармацевтичного працівника. З нагоди свята «Вечірній Київ» відвідав знамениту Аптеку-музей та дізнався, які таємниці зберігають стіни старовинної споруди, якій майже 300 років.

Виникнення першої аптеки у нашому місті датоване: 18 лютого 1715 року. Ініціатором її заснування вважають тогочасного генерал-губернатора Дмитра Голіцина, який звернуся до Петра І з проханням «заснувати для потреби солдат у Києві аптеку з лікарем та фармацевтом при ній». Заклад почав працював лише для потреб військових і не доступний цивільним киянам.

Інтер’єр старовинної аптеки ХVIII сторіччя,. Фото: Тетяна Асадчева

Ситуація змінилася через 12 років, коли німецький лікар та фармацевт Йоганн Гейтер, відкриває на Подолі першу приватну (партикулярну) аптеку поблизу Флорівського та Петропавлівського монастирів та одержує відповідний патент від Петра ІІ. До 1770-х років, аптека лишалася єдиною приватною аптекою нашого міста.

Ім’я першого власника можна побачити в першій залі музею. Фото: Аптека-музей
Касовий апарат кінця ХІХ сторіччя ще у робочому стані. Фото: Аптека-музей

Незважаючи на те, що виникнення фармацевтичної справи у Києві тісно пов’язане з іменем Гейтера, аптека увійшла в історію під іменем його зятя — Георга-Фрідріха Бунге, який з часом успадкував родинну справу. Цікавим фактом є те, що у ті часи займатися фармацевтичною справою могли лише чоловіки, це було пов’язано не лише з популярним на той час переконанням, що жінка не зможе у точних пропорціях змішати ліки, але і через те, що робота потребувала значних фізичних зусиль для подрібнення багатьох лікарських компонентів, а також для виготовлення пігулок, що вироблялися під спеціальним пресом.

Більшість експонатів музею знайшли у підвальних приміщеннях наприкінці ХХ сторіччя. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева

За словами працівників Аптеки-музею, характерною особливістю тогочасних лікарських засобів є те, що вони усі були зроблені із натуральних, переважно рослинних компонентів, без жодних хімікатів, які з’явилися у фармацевтичній сфері значно пізніше. Іноді до складу ліків могли додавати тваринні компоненти, зокрема змій, комах чи равликів. Зараз у колекції музею можна побачити не лише висушені трави, але і дещо несподівані експонати. Це пов’язано з тим, що раніше в аптеці продавалися не лише ліки, а також парфуми та косметика, іноді навіть чорнила…

Фрагмент експозиції. Фото: Аптека-музей

Кожний флакончик із ліками мав етикетку з пропорціями та компонентами, а також герб виробника, що було своєрідним знаком якості від якої залежала репутація фармацевта.

За виробництво лікарських засобів фармацевт відповідав своєю репутацією. Фото: Тетяна Асадчева

На той час виготовлення ліків було досить коштовним, тому це була прерогатива здебільшого заможних верств населення. Для підкреслення свого статусу деякі пані замовляли для пігулок вишукані коробочки з дорогоцінним камінням, які прикріпляли до своїх пишних суконь. За словами працівників музею, часто доходило до курйозів, коли окремі шанувальниці моди замовляли пігулки, щоб пасували під колір плаття. Кольорова палітра вражала: зелений, фіолетовий і навіть золото зі сріблом. Вартість однієї ексклюзивної таблетки сягала 10 рублів.

Письмовий стіл аптекаря. Фото: Тетяна Асадчева
Книга візитів аптекаря Бунге. Фото: Тетяна Асадчева
Старовинні рецепти та квитанції на ліки. Фото: Тетяна Асадчева

Надзвичайно цікавими експонатами є ампули з ліками, які були знайдені у підвальному приміщенні під час реконструкції будівлі. Також музей прикрашають старовинні меблі та посуд початку ХІХ сторіччя. Увагу екскурсантів завжди привертає кабінет аптекаря та письмовий стіл, де зберігається старовинний журнал візитів з інформацією про клієнтів аптеки та дату відвідувань. Окрім робочого кабінету аптекаря у цій кімнаті часто збиралися члени родини, друзі та приватні відвідувачі. Іноді влаштовували музичні вечори або ж грали у карти, про що свідчать старовинне піаніно та столик для карт, які також збереглися ще за часів родини Бунге. Особливого затишку вітальні додає і старовинний білий камін з блакитними візерунками у вигляді бантів, птахів та геральдичних символів.

Камін у кабінеті аптекаря. Фото: Тетяна Асадчева
Медальйон з аптекарем прикрашає камін у майстерні. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент інтер’єру. Фото: Тетяна Асадчева

Аптечна справа родини Бунге передавалася із покоління у покоління аж до 30-х років ХІХ сторіччя. Серед відомих представників династії Христиан-Георг Бунге — один із перших знаменитих київських педіатрів, а також його син Микола, який був відомим державним діячем — очільником міністерства фінансів Російської Імперії, відігравши надзвичайно важливу роль в розвитку економіки країни, банківської системи, а також у скасуванні кріпосного права. Його племінник — Микола Андрійович Бунге став відомим вченим та ректором Київського університету.

Портрет Миколи Християновича Бунге — міністра фінансів Російської імперії. Фото з відкритих джерел

Аптека втратила своє призначення у середині ХІХ сторіччя, перетворившись на звичайну житлову споруду та була перебудована.

На жаль, до наших часів не дійшла лабораторія, яка містилася у підвальних приміщеннях. Під час відновлення колишньої аптеки під музей у 1980-х роках ХХ сторіччя, у підвалі облаштовано експозицію, пов’язану з історією розвитку фармацевтичної справи у нашому місті. Тут «розмістили» келію ченців Києво-Печерської Лаври ХІ сторіччя, які у стародавні часи мали привілей на зцілення та лікування хворих. Усі старовинні рукописи та ікони XVII сторіччя є оригінальними та були передані спеціально для цієї зали із Києво-Печерської Лаври.

Келія монахів Києво-Печерської Лаври. Фото з сайту музею

Знаходячись у підвальних приміщеннях, відвідувачі музею можуть зазирнути до хати знахарки, а також познайомитися особисто з алхіміком із таємної лабораторії, що виготовляє лікарські засоби. За легендою, якщо задумати бажання та залишити біля нього монетку, то воно неодмінно здійсниться…

Лабораторія алхіміка-одне із найбільш таємничих місць музею. Фото: Тетяна Асадчева

Серед цікавих несподіванок музею є винний погріб, де виготовляли вино та лікувальні настоянки, які на той час можна було також придбати в аптеці. Його особливістю є стала температура, що тримається не залежно від пори року. Окрім вина там настоювалися мазі та мікстури.

Винний погреб у підвальному приміщенні. Фото: Тетяна Асадчева
Також у підвалах зберігають настоянки та лікарські компоненти. Фото: Тетяна Асадчева

Особливо затишним виглядає внутрішній дворик будівлі, де за свідченнями тогочасних киян родина Гейтера Бунге часто збирала друзів і гостей на чаювання та різні світські заходи…

Бібліотека та їдальня. Фото: Тетяна Асадчева

За словами співробітників музею, таємниці Аптеки-музею не є повністю дослідженими і у наші часи. У 80-ті роки під підвальними приміщеннями музею, археологами були знайдені підземні печери та чимало цікавих та таємничих артефактів, пов’язаних з історією старовинного Подолу.

Аптека — музей знаходиться за адресою: вулиця Притисько- Микільська, 7. Станція метро «Контрактова площа».

Вартість квитка: 70 гривень, учнівський — 50.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»