Вагнерівський шедевр про вічне кохання вперше прозвучав у Києві

Опера, яку вважають вершиною німецького романтизму в музиці та символом величного кохання, вперше була виконана у Мюнхені 10 червня 1865 року, через шість років після завершення роботи композитором над партитурою твору. З величезним успіхом її ставили провідні музичні театри світу, представивши глядачам власне трактування прекрасної та трагічної історії кохання, засноване на стародавній кельтській легенді.

В Україні твори Ріхарда Вагнера виконуються нечасто, хоча перша постановка опери «Тангейзер» відбулася на київській сцені у 1882 році, ще за життя композитора.

У різні часи в афіші Національної опери України були представлені Вагнерівські «Валькірія», «Зігфрід», «Нюрнберзькі мейстерзінгери», однак постановки цих творів датуються ще кінцем ХІХ — початком ХХ сторіччя. Трохи більше «пощастило» опері «Лоенгрін», до якої колектив театру неодноразово повертався у першій половині ХХ сторіччя, остання версія вистави була втілена у 1994 році, та за декілька сезонів зникла з репертуару театру.

Водночас слід згадати, який шалений успіх мали у Києві постановка «Летючого голландця» колективом Donbass Opera у 2012 році, а також концерт «Гала Вагнер», який колектив Національної опери присвятив ювілею композитора.

Несподівана поява опери «Трістан та Ізольда» у вересневій афіші театру, також викликала чималий ажіотаж у культурному житті столиці. Як свідчать архівні дані нашого театру, опера жодного разу не звучала на київській сцені.

Ініціатором ідеї виступив колектив оркестру Kyiv Symphony Orchestra, який нинішнього року одержав запрошення від видатної української диригентки Оксани Линів для участі у фестивалі Musikfestspiele Königswinkel, який відбуватиметься наприкінці вересня-початку жовтня у Німеччині, напроти знаменитого замку Нойшванштайн.

«Робота над проєктом є знаковою для колективу оркестру, тому було б несправедливо не показати результат нашої роботи в Україні. Ми хотіли показати, що в Україні є також співаки, які можуть виконувати цю надскладну музику»,— розповідають представники Kyiv Symphony Orchestra.

Загальне звучання вистави складає майже 5 годин з двома антрактами. Партитура опери вважається однією із найскладніших у світовому музичному репертуарі: вона вимагає не лише першокласного ансамблю солістів з потужними голосами, але неабиякої майстерності оркестру. Принциповим для ініціаторів проєкту стало залучення українських солістів, щоб довести, що здобутки української вокальної школи дозволяють виконувати найскладніші оперні твори на високому світовому рівні.

«Цей показ є беззаперечним музичним подарунком киянам та усім українцям. Прекрасно звучить оркестр на чолі з молодим і талановитим вагнерівським диригентом Віктором Алексейонком. Під його рукою гарно підготовлений музичний матеріал перетворився на справжню живу музику, яка з перших звуків зачаровувала глядачів у залі», — ділиться своїми враженнями від вистави архіваріус Національної Опери України Лариса Тарасенко.

Відкриттям для столичної публіки став тенор, виконавець партії Трістана — Олександр Шульц. Окрім могутнього драматичного голосу та акторського таланту, співак має німецьке коріння та вільно володіє мовою, що значно спрощує роботу артиста над музичним твором. Окрім партії Трістана у його творчому доробку є головні партії в операх «Тангейзер» та «Лоенгрін».

Неабияку майстерність проявив відомий український бас Тарас Штонда. Партію Короля Марка співак вже виконував у Швеції, неодноразово виступав і в інших операх Вагнера, тому з виконавського складу він безумовно є найбільш досвідченим виконавцем вагнерівського репертуару.

За свідченнями постановчого складу, найбільш складно було знайти Ізольду. На цю партію запросили Юліану Баварську, яка навчалася з Олександром Шульцем в Одеській консерваторії, і нині є досить відомою у Європі співачкою, що спеціалізується саме на музиці Ріхарда Вагнера. Для неї виступ у партії Ізольди став дебютним у партії.

Серед інших виконавців чудово виступала провідна солістка нашого театру — мецо-сопрано Алла Позняк. Її могутній голос чудово розкрився у музиці. Досить впевненими були виконавці ролей: Курвенала — баритон Олександр Форкушак та Пастуха — тенор Олександр Вознюк, який володіє дзвінким ліричним тембром.

Диригент київської постановки «Трістана та Ізольди» — Віталій Алексейонок, художній керівник Abaco Orchestra Мюнхенського університету, головний диригент італійського Monferrato Classic Orchestra і новий арт-директор Kharkiv Music Fest. Раніше Алексейонок працював над вагнерівським «Летючим голландцем» асистентом всесвітньовідомої української диригентки Оксани Линів в барселонському театрі Лісеу, у 2017 році, а також диригував симфонічні фрагменти з музичних драм Ріхарда Вагнера.

“Нинішнє виконання «Трістана та Ізольди» Вагнера є визначною подією для української культури. Адже виконання однієї з найскладніших партитур в історії опери й загалом робота з вагнерівським репертуаром є лакмусовим папірцем як для музикантів, так і для театру, організаторів, зрештою і публіки та стану оперної культури країни в цілому.», — розповідає продюсерка проєкту Анна Ставиченко.

Після вистави, яка відбулася на сцені Національної опери при повному аншлагу. «Вечірній Київ» мав можливість поспілкуватися з Анною Ставиченко, яка є також директоркою з розвитку аудиторії Kyiv Symphony Orchestra.

-Анно, чому серед спадщини Ріхарда Вагнера, Ви обрали саме цю оперу?

— Ідея виконати «Трістана та Ізольду» в Києві виникла після того, як Kyiv Symphony Orchestra отримав запрошення взяти участь у постановці цієї опери на новому вагнерівському фестивалі Musikfestspiele Königswinkel в Німеччині 29 вересня та 2 жовтня 2021 року. Престижне запрошення українського колективу на німецький фестиваль стало можливим завдяки зірковій українській диригентці Оксані Линів та підтримці проєкту її австрійською агенцією Opera4u. У липні 2021 року Оксана Линів тріумфально дебютувала як перша жінка-диригент на Вагнерівському фестивалі в Байройті, назавжди прописавши Україну у світовій музичній історії.

1 жовтня Kyiv Symphony Orchestra матиме честь представити під орудою Оксани Линів на Musikfestspiele Königswinkel симфонічну програму з «Мазепою» Ліста, Другим фортепіанним концертом Рахманінова та Четвертою симфонією Брукнера. «Трістана та Ізольду» у Фюссені Kyiv Symphony Orchestra виконуватиме під орудою Лотара Загрошека — всесвітньо відомого диригента, учня Герберта фон Караяна, колишнього головного диригента симфонічного оркестру Віденського радіо та оркестру берлінського Концертхауса.

-Скільки тривала підготовка та репетиції до вистави?

Активна організаційна підготовка до київського виконання почалася у липні, коли до проєкту долучилася Національна опера України. Формат копродукції театру та Kyiv Symphony Orchestra підтримав особисто генеральний директор оперного театру Петро Якович Чуприна. Опікувався проєктом також головний режисер театру Анатолій Анатолійович Солов’яненко. Це була дійсно плідна співпраця. Репетиційний період розпочався в середині серпня, згодом до Києва почали приїжджати і наші солісти з різних міст.

-Чи плануєте повторити виконання опери у майбутньому?

Звичайно, наша команда мріє про те, щоб цей проєкт мав продовження в Україні, адже музиканти зробили колосальну роботу. Тож сподіватимемося, що далі буде.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»