У столиці презентували точні копії княжих молитовників

Науковці з Софії Київської понад 12 років беруть участь у дослідженнях середньовічних текстів. Фото з архіву «Вечірнього Києва»
Науковці з Софії Київської понад 12 років беруть участь у дослідженнях середньовічних текстів. Фото з архіву «Вечірнього Києва»

У Національному заповіднику «Софія Київська» 7 вересня презентували факсимільні видання двох унікальних книг, які нині перебувають за кордоном.

За фінансової підтримки Українського культурного фонду видавництво «Горобець» видало факсиміле Молитовника матері князя Ярополка Гертруди, який внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та Молитовника Володимира. Відбулася й презентація книги, в яку увійшли новітні дослідження українських та австрійських науковців, збірник церковних піснеспівів «Віденський октоїх», що написаний на Волині на початку XIII століття. Факсиміле рукопису було видано раніше. До того ж видавництво випустило факсимільні видання Луцького псалтиря 1384 року, Холмського євангелія XIII століття, Лавришівського євангелія XIV століття, знаменитого Реймського євангелія та інших.

Видавець Ганна Горобець. Фото з відкритих джерел

Дослідження текстів оригіналів тривало 12 років й проводилося науковцями «Софії Київської» та видавцями у рамках проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину».

Директор видавництва Ганна Горобець розповіла, що велика кількість середньовічних пам’яток писемності, створених на українських землях, опинилась за кордоном, завдяки численним родинним зв’язкам Київських князів із західними панівними династіями.

«На жаль, повернути їх неможливо. Але українські науковці повинні мати доступ до рукописів. Тому розшукуємо у закордонних музеях та бібліотеках пам’ятки писемності, що мають стосунок до України, організуємо їх дослідження і видаємо факсиміле. Так молитовник Гертруди розшукали в Італії у музеї міста Чівідале», — сказала видавець Ганна Горобець.

Як розповіла присутнім завідувачка сектору Національного заповідника «Софія Київська» кандидат історичних наук Олена Ясинецька, Молитовник (Кодекс) Гертруди, створений у Х — XI сторіччі на теренах Німеччини та у Києві. В ньому записані рукою професійного писаря молитви, складені цією княгинею. Їх записували в Х столітті монахи абатства Райхенау на замовлення єпископа Егберта (тому цю рукописну книгу ще називають Псалтир Егберта).

В середині наступного XI сторіччя цей манускрипт став власністю польської принцеси Гертруди. Вона вийшла заміж за сина князя Ярослава Мудрого Ізяслава. В Русі Гертруда написала 95 молитов латинською мовою, тексти яких пізніше на її замовлення приєднали до псалтиря. Також в Києві до нього додали п’ять майстерно виконаних художніх мініатюр.

На двох з них зображені члени великокняжої родини: на одній — дорослий син Гертруди Ярополк зі своєю дружиною Іриною, що була німецькою принцесою. На другій окрім Ярополка та Ірини — сама Гертруда, яка припадає до ніг святого апостола Петра. Відомо, що останньою власницею Кодексу Гертруди була принцеса — свята Єлизавета Угорська, онука великого князя Київського Мстислава, яка подарувала цей молитвеник собору італійського міста, де була резиденція її дядька архієпископа Бертольда.

Кодекс Гертруди
Фрагмент Молитовника Володимира
Факсимільне видання Молитовника
Факсимільне видання Молитовника Володимира

Оригінал Молитовника Володимира, власником якого до певного часу вважався великий князь Київський Володимир, що хрестив Русь, зберігається у в Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Він потрапив туди у 1994 році. До того він належав митрополиту Української православної церкви в США Івану Теодоровичу, який помер в 1971 році. Теодорович придбав цей стародавній манускрипт замолоду, коли ще жив на батьківщині — на початку 1920-х.

Цей манускрипт був написаний у Києві, що доведено дослідженнями українських науковців. Зокрема вирізняється зразковою церковнослов’янською мовою без помилок й оздобленням, виконаним на найвищому рівні, притаманному київським майстрам.

Читайте також про те, що у Софії Київській відкрили унікальний мистецький проєкт — «Раритети української козацької держави — Гетьманщини ΧVII-XVIII століття», присвячений 30-тій річниці Незалежності України. Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів, пов’язані з іменами двох видатних українських гетьманів — Івана Мазепи (1639- 1709) та його послідовника Пилипа Орлика (1672-1742). Вперше українці зможуть побачити латиномовний оригінал знаменитої Конституції Пилипа Орлика 1710 року, яка зберігається у Державному архіву Швеції та ніколи не демонструвалася за межами країни. Також зі Швеції до України прибула булава Івана Мазепи, яку успадкував Пилип Орлик. Цей гетьманський атрибут зберігається у Кабінеті раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчьопінг.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»