Як показати пісню: київські студенти зняли незвичний кліп
Днями у Києві презентували особливий кліп. Студенти створили проєкт, у якому українська народна пісня зазвучала звуковою та жестовою мовою.
Етнокліп, який створений і для людей з порушенням слуху, записали учасники проєкту «Гучні Жести». Хлопці та дівчата з гурту «Щука-Риба» заспівали народну пісню «Да зайшло да сонце». При чому у центрі кадру була перекладачка на жестову мову, плавні рухи якої доповнювали картинку. У якийсь момент її рухи почали повторювати усі учасники — пісня фактично звучала двома мовами.
«Вечірній Київ» поспілкувався із Іриною Заярнюк, продюсеркою кліпу та координаторкою «Гучних Жестів».
«Поштовхом до створення кліпу стала моя особиста історія як людини, яка виросла у мою мету як координаторки. Маю маму й тата з порушенням слуху, які жодного разу не торкалися такого культурного контенту й жили у інформаційному вакуумі — мені ця історія сегрегації знайома. Тому 19-річна я і мої колеги, здебільшого молодь, зібралися задля того, аби точково закрити велику проблему, яка існувала для наших батьків, аби з нею не зіштовхнулися наші діти», — розповіла Ірина Заярнюк.
Вона пояснює, що створення цього кліпу — це історія про включення всіх, про інклюзію у широкому сенсі слова, про права людини у першу чергу. Це історія про сталий розвиток суспільства, про те, аби зробити тут і зараз те, що у наших силах, для руху до безбар’єрності.
Для запису обрали народну пісню, яку записали дослідники під час етнографічної експедиції на чолі з Тетяною Сопілкою в селі Веприк Гадяцького району Полтавської області.
«Пласт традиційної культури фактично наразі є недоступним для людей з порушенням слуху. Масові речі, попсові пісні — перекладають на жестову мову частіше, бо на це — є попит. Ми ж вирішили підняти глибинні сенси. Аби показати красу української національної спадщини», — каже дівчина.
Вона вивчала історичні джерела і знає, що упродовж віків ставлення до людей з інвалідністю загалом було як до «убогих», «калік». А у радянські часи, у 1950-х роках, навіть Сталін акцентував, що люди з порушенням слуху — «аномальні», а жестова мова — «не мова, а сурогат».
«У сучасній Незалежній Україні ми, молодь, створивши такий проєкт за підтримки молодіжних організацій та міжнародних донорів вважаємо, що це своєрідне загоєння історичних ран минувшини», — зазначає Ірина Заярнюк.
На запитання про плани на майбутнє зізнається, що наразі найголовніше — це промоція уже записаного кліпу. Колектив планує співпрацювати із державними структурами, щоб поширювати цей запис у школах
«Ми вважаємо, що це буде корисним як для здобувачів освіти із порушенням слуху, оскільки традиційна культура стає для них доступнішою, так і для учнівства/студентства, що таких порушень не має, оскільки жестова мова — красива і цікава навіть як „друга іноземна“, контакт із нею — розширює межі сприйняття і можливості», — продовжує дівчина.
До слова, Ірина Заярнюк пояснює, що перекладач на жестову мову — це насправді митець, який буває, може виступати, як співтворець. Наприклад, під час трансляцій концертів Євробачення, люди, що не чують, масово «перемикалися» із виконавця на перекладача. Для них була важлива не лише яскрава картинка, а суть.
Команда проєкту «Гучні жести»: продюсерка, координаторка — Ірина Заярнюк, режисер — Максим Леонтьєв, консультант режисера — Олексій Хорошко, операторка — Олександра Плетенецька. У гурті «Щука-Риба» співають Степан Андрущенко, Софія Андрущенко, Дмитро Кокошко, Маргарита Кокошко. Актори: Ярослав Єрін, Ірина Заярнюк, Дарина Кучережко. Перекладачка жестової мови — Олександра Кущенко.
Проєкт від «ГучніЖести» реалізується у рамках Ініціативи «Активні громадяни» за підтримки British Council та Київський обласний молодіжний центр.
Нагадаємо, у Пирогові покажуть, як справляли весілля наші прадіди.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»