Собор і паркінг на Михайлівській площі не "помиряться"
Пішохідна Михайлівська та сусідня Софійська площі дедалі більше нагадують паркувальний майданчик, яким користуються часто непрості відвідувачі сусідніх установ – київського управління МВС, судів, готелів, офісу компанії СКМ, МЗС, Дипломатичної академії... Власне, вони можуть стати основними користувачами підземної парковки.
Водночас громадські активісти пропонують розглядати й альтернативні варіанти парковки в центрі – під Європейською площею та на вулиці Бориса Грінченка, де вже є багаторівнева парковка КМДА.
– Заперечень щодо будівництва паркінгу одразу декілька, і в різних контекстах, – прокоментувала свою позицію «Вечірці» Євгенія Кулеба, координатор ГО «Місто-Сад», що опікується сквером Небесної Сотні. – По-перше, це буферна зона пам’ятки ЮНЕСКО Софії Київської, і невідомо, як вплине зміна руху підземних вод на сусідню історичну забудову, на Софійський собор, Андріївську церкву. Відсутній транспортний аналіз – хоча в місті вже є актуальна транспортна модель, можна легко прорахувати, як вплине поява паркінгу на транспортні потоки. Ну і анонсовані 2,3 млрд грн. бюджетних коштів, що фігурують у попередніх документах щодо будівництва, – на цю суму можна збудувати, наприклад, 42 дитячих садки або на третину профінансувати міст на Троєщину…
Міська влада оцінює ідею спорудження паркінгу під Михайлівською площею дуже обережно. За словами голови бюджетної комісії Київради Андрія Страннікова, виділені 100 тисяч гривень підуть на вивчення цієї ініціативи. При цьому він зазначив, що за прогнозами археологів збудувати там паркінг практично неможливо. Направлено ж кошти на КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд», підпорядковане Департаменту будівництва та житлового забезпечення. До речі, саме це КП виступало замовником реконструкції Поштової площі.
Микола Дьомін, доктор архітектури, координатор розробки Генерального плану Києва 1986 року:
– Паркінг на Михайлівській площі потрібен, а всі розмови навколо нього виникають через острах громадськості, що все просто зруйнують і порушать можливості вивчення археології. Але ж насправді копати, будувати – це єдиний спосіб вивчати міську територію. Якби не будували метро на Подолі, то ніхто б і не взнав, що на глибині 10–12 метрів знаходиться дерев’яне місто – зруби, вулиці… Але робити це потрібно неодмінно під пильним наглядом істориків і фахівців. Якщо будуть якісь знахідки – слід на це реагувати, коригувати проект. Є способи консервації, перенесення, влаштування експозицій, але це все буде відомо, коли почнеться будівництво…
Вадим Жежерін, архітектор, голова Київської організації Національної спілки архітекторів України:
– Усе потрібно робити системно, особливо якщо це стосується транспорту. На сьогодні вулиця Велика Житомирська перевантажена, вона не має дублера, тож якщо ми будуємо на Михайлівській площі паркінг, то мова йде про зміну транспортної схеми досить великої частини міста, адже машини мають якось заїхати та виїхати з паркінгу. Завжди такі проекти починаються з містобудівних розрахунків, аналізу, а не з точкових рішень. Але якщо виділені кошти справді підуть на розрахунки і об’єктивний аналіз, тоді вже можна про щось говорити у плані будівництва.