«Барвінський. Повернення в Україну» — у Києві презентували музичні твори, заборонені радянським режимом

фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка

28 серпня у рамках фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage відбулася прем’єра концерту-вистави «Барвінський. Повернення в Україну».

Цей проєкт відкриває українському глядачу твори, що були під забороною в часи тоталітарного радянського режиму, і доводить: «що рукописи не горять». Крізь роки великий український композитор Василь Барвінський повертається на українську сцену — його творчість презентували київській публіці співачка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2006 року Наталія Половинка, диригент Василь Василенко та Національний президентський оркестр. Версію твору для оркестру написала Богдана Фроляк. А сам концерт складається із 12 солоспівів.

«Твори Василя Барвінського глибоко торкнулися моєї душі. Це велика музика українських солоспівів. Я відчуваю біль і розпач від того, що ми, українці, не знаємо видатного автора. Нас змусили свого часу забути його ім’я — коли спалили рукописи, коли вислали в мордовські табори в надії, що його там зламають остаточно. Але Василь Барвінський повернувся, його твори вдалося відтворити. І сьогодні ми можемо і повинні відкрити для себе Василя Барвінського та його музику», — розповідає авторка музичного проєкту «Барвінський. Повернення в Україну» Наталія Половинка.

Вона відзначає, що знайомство із творчістю композитора стало можливим завдяки запрошенню від організаторів фестивалю Bouquet Kyiv Stage. І відзначає, що подібні івенти за участі симфонічного оркестру потребують дуже великої підготовки, а тому, на жаль, відбуваються не так часто, як би хотілося шанувальникам музики.

«Я також вдячна Василю Яковичу Василенку та Національному президентському оркестру за кропітку працю. Ми мали досить довго працювати, щоб відчути нюанси творів Василя Барвінського, осягнути усю їхню глибину. У творах Василя Барвінського музична мова сучасна, а зміст-канон — це традиційна пісня. Як організаторка, я мріяла про нічний концерт, але сьогодні побачила й переваги відкритих просторів вечірнього часу: допомагав виконувати твори і вітер, і маленький метелик, і пташка, яка раптом заспівала. У цьому є перевага відкритого простору. Фестивалю Bouquet Kyiv Stage бажаю втілювати більше гарних проєктів, а киянам — приєднуватися до скарбів української культури»», — додає Наталія Половинка.

Довідково:

Василь Барвінський народився 20 лютого 1888 року в Тернополі. Здобув музичну та юридичну освіту у Львові та в Празі. Він належав до шляхетної та інтелігентної сім’ї відомих діячів української культури. Був одружений з Налією Пулюй-Барвінською — дочкою українського фізика, першовідкривача радіоактивного випромінювання Івана Пулюя. Наталія була видатною піаністкою, надзвичайно вродливою жінкою та аристократкою. У такому середовищі Василь Барвінський творив свою музику.

Василь Барвінський 33 роки очолював освітній музичний процес у Львові: спочатку був директором і професором Вищого музичного інституту імені М. Лисенка, а потім — директором Львівської консерваторії та головою Львівського відділення Спілки композиторів. У 1937 році його віолончельні твори звучали на перших спробах телетрансляції в Британії. У 1938-му від Українського вільного університету в Празі здобув звання почесного доктора. Василь Барвінський був першим композитором, який започаткував в Україні такі музичні жанри: фортепіанний концерт, симфонічну рапсодію, віолончельні твори — та фактично зробив репертуар української віолончельної музики.

Як патріот він усе життя поширював любов до української культури та народної музики за кордоном і серед українців. Композитор творив цікаву модернову музику світового рівня, музичні візерунки якої можна порівняти із львівською сецесією. Його лірична музика мов розкішний український сад — різнобарвна та яскрава. Одночасно в ній відчувається наближення катастрофи — як особисте передчуття родинної трагедії.

На початку 1948 року композитора заарештували та репресували. В присутності викладачів Львівської консерваторії на подвір’ї закладу спалили його рукописи, катували самого автора, уже знесиленого та побитого, і примусили підписати папір: «Дозволяю знищити мої рукописи». Потім було довге заслання на 10 років у мордовські табори. Він та його дружина Наталія перебували в сусідніх таборах і майже вісім років не здогадувалися про це.

Василя Барвінського реабілітували через рік після смерті зусиллями друзів та шанувальників. Але 25 років після цього творчість Барвінського забороняли. Звісно, були сміливці, які грали, записували, зберігали та виконували твори автора потайки. Барвінський став першим українським автором, якого почали друкувати видавництва в США, Європі та Японії.

У 1970 році в Білому домі відбулася прем’єра віолончельного концерту Василя Барвінського, який він писав у таборі з думкою про сина-віолончеліста. Відроджувати ім’я Барвінського в Україні почали з 1989-го. Сьогодні досі є багато білих плям у його творчості, його твори збирають частинками.

Вікторія Бабич-Вепрєва, фото Бориса КОРПУСЕНКА , «Вечірній Київ»