«Духовна велич»: у музеї Тараса Шевченка презентують виставку речей видатних українців

Фрагмент експозиції та ікона Миколи Чудотворця. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції та ікона Миколи Чудотворця. Фото: Тетяна Асадчева

До 30-річчя Незалежності України Національний науково — дослідний реставраційний центр України спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка за підтримки Українського культурного фонду представляє унікальний мистецький проєкт «Духовна велич: меморії видатних українців. Наукова реставрація», присвячений видатним постатям нашої історії.

Відвідувачі музею мають унікальну можливість побачити особисті речі, книги, картини та твори, що слугували непересічним особистостям — державним та громадським діячам, священнослужителям, письменникам, художникам, акторам, композиторам, зокрема Івану Мазепі, Петру Калнишевському, Івану Скоропадському, Петру Могилі, Тарасу Шевченку, Івану Котляревському, Марку Вовчку, Панасу Мирному, Лесі Українці, Івану Франку, Михайлу Грушевському, Ользі Кобилянській, Богдану Лепкому, Максиму Рильському, Павлу Тичині, Миколі Леонтовичу, Сергію Васильківському, Марії Заньковецькій, Івану Козловському, Симону Петлюрі, Василю Стусу, Катерині Білокур та багатьом іншим постатям, які свого часу відіграли надзвичайно важливу роль в історії нашої держави.

Афіша заходу. Фото з сайту музею

«Виставка репрезентує досліджені та відреставровані фахівцями Реставраційного центру в м. Києві та його філій у Львові, Одесі, Харкові музейні раритети, пов’язані з життям і діяльністю визначних українців. Експозиція представлена у трьох залах музею, де можна побачити 180 предметів з 40 музеїв, заповідників, галерей України та інших закладів культури… Маючи свою художню виразність та історичну цінність, вони несуть енергетику людини, якій належали», — зазначають організатори мистецького проєкту.

Фрагмент експозиції та стіл Симона Петлюри. Фото: Тетяна Асадчева

Оригінальна дизайнерська ідея показу цих унікальних речей у конструкціях з модульних вітрин-блоків, що мають спеціальну систему освітлення, об’єднуючи в єдину композицію експонати, створені з різних матеріалів та технік виконання, та разом з тим, візуально виокремлює кожний твір в експозиційному просторі.

Біля багатьох експонатів виставки можна знайти детальну інформацію про проведені реставраційні роботи та побачити їх попередній вигляд і стан.

Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева

Окрасою експозиції є ікона Миколи Чудотворця (початку XVIII століття) з іконостаса Богоявленського собору у Києві, зведеного на кошти Гетьмана Івана Мазепи та Требник (1646 року), що належав відомому духовному діячу — Митрополиту Петру Могилі.

Требник Петра Могили. Фото: Тетяна Асадчева

Неабияке зацікавлення викликають також гетьманська булава (XVI-XVII століття) з колекції Василя Тарнавського та «Євангеліє» останнього гетьмана України Петра Калнишевського (1758 року), яке він подарував Свято-Троїцькій церкві села Пустовійтівка на Сумщині та кабінетний стіл ХІХ сторіччя за яким свого часу працював видатний державний діяч Симон Петлюра.

Карл Брюллов «Портрет Василя Жуковського». Фото: Тетяна Асадчева

Особливе місце серед меморіальних речей посідають портрет Тараса Шевченка роботи художника Іллі Рєпіна (1888 року), скринька ХІХ сторіччя, яку з колись з Італії привіз Карл Брюллов та згодом подарував її своєму учневі — Тарасу Шевченку. Також представлено відомий портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця царського престолу, за який 22 квітня 1838 року нашого Кобзаря силами друзів було викуплено з кріпацтва…

Фрагмент експозиції. Фото: Національний музей Тараса Шевченка
Письмовий стіл Володимира Винниченка. Фото: Тетяна Асадчева
Хустка Марії Заньковецької. Фото: Тетяна Асадчева

Деякі предмети розповідають багато цікавого про уподобання та риси характеру своїх відомих власників. Таким чином, роздивившись особисті речі видатних українців можна довідатися, що Іван Франко непогано розбирався у живописі, Павло Тичина був палким шанувальником різьблених скриньок та тарілок, а Василь Стус часто слухав грамплатівки із записами творів Фредеріка Шопена та Людвіга ван Бетховена. Окрім цього, можна побачити як одягалися на сцені та у житті відомі діячі українського театру та побачити деякі предмети з їхнього побуту.

Картина з колекції Івана Франка. Фото: Тетяна Асадчева
Вироби з дерева з колекції Павла Тичини. Фото: Тетяна Асадчева
Раритетне видання «Енеїди» Івана Котляревського. Фото: Тетяна Асадчева
Вінок Михайла Грушевського — дарунок від наукового товариства Тараса Шевченка у Львові. Фото: Тетяна Асадчева

На думку кураторів експозиції, активна діяльність художників-реставраторів дає змогу розповісти шанувальникам історії та широкому загалу не тільки про свою кропітку працю щодо збереження історико-культурного надбання нашої держави, а й про мету й можливості дослідження та реставрації музейних раритетів. Цьому сприятимуть численні кураторські екскурсії, майстер-класи, консультації, зустрічі з художниками-реставраторами різних спеціальностей, які будуть проводитися під час роботи виставки.

Експозиція триватиме до 10 жовтня.

Адреса музею: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12, години роботи — з 10.00 до 17.30, вихідний день — понеділок.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»