Владислав Андронов: «Ми вже працюємо над проєктом бюджету міста Києва на 2022 рік»

Владислав Андронов. Фото: Борис Корпусенко
Владислав Андронов. Фото: Борис Корпусенко

Депутат Київради, секретар постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Владислав Андронов в інтерв’ю «Вечірньому Києві» розповів про свою депутатську діяльність та роботу в бюджетній комісії.

Депутат Київради (фракція УДАР), секретар постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Владислав Андронов у Київраді працює вперше. За освітою — фінансист. До обрання в Київраду обіймав посаду держсекретаря в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Сьогодні Владислав Андронов — радник Київського міського голови з питань економіки та фінансів. У Київраді представляє інтереси мешканців Шевченківського району.

Владислав Андронов. Фото: з архіву депутата.

— Владиславе Євгеновичу, як ви потрапили до команди УДАРу та стали депутатом Київради?

— До 2017 року я працював у приватному секторі економіки, політикою особливо не цікавився. У 2018 році мені запропонували посаду держсекретаря Мінагрополітики. Так я став державним службовцем. Але де б не працював, мене завжди цікавило життя столиці та як вирішуються актуальні проблеми міста.

За діяльністю партії УДАР спостерігав давно, також постійно спілкувався з багатьма ударівцями. Ця політична сила бере на себе відповідальність за розв’язання міських проблем, тобто реально працює на результат. Мало гасел, натомість — багато справ, які змінюють місто на краще.

Тому, коли минулого року лідер політичної партії УДАР Віталій Кличко запропонував мені балотуватися у Київраду від його політичної сили, я довго не роздумував. Також, з метою розробки пропозицій щодо реформування місцевої фінансової політики, мер запропонував мені посаду радника міського голови.

— До речі, де цікавіше працювати — в Мінагрополітики чи в органах місцевого самоврядування?

— Державна служба у міністерстві це — нескінченний стресовий процес. Щодня потрібно опрацьовувати величезну кількість проєктів різних управлінських рішень. Але при цьому ти не впевнений, що ці рішення колись будуть реалізовані. А якщо і будуть, то це може статися через велику кількість років.

У Київраді, тобто органах місцевого самоврядування, зовсім інша система роботи. Тут ми працюємо над проєктами рішень і якщо вони схвалюються депутатами, то виконавчий орган відразу має приступити до їх реалізації. Тобто, цикл від прийняття рішення до його втілення у життя проходить швидко. Таким чином ти бачиш результати своєї роботи — економічний ефект прийнятого рішення.

Владислав Андронов під час пленарного засідання Київради. Фото: Борис Корпусенко

— Ви — радник міського голови Віталія Кличка. Чи суворий ваш шеф стосовно своїх підлеглих?

— З Віталієм Володимировичем дуже легко і просто працювати. І це кажу не тому, що він мій керівник (посміхається).

Віталію Кличку притаманний стиль управління, який зараз називають «інтерактивним». Наприклад, якщо розглядається якийсь важливий проєкт рішення, то мер заглиблюється у найменші його деталі.

Попри зайнятість, він завжди знаходить час для обговорення будь-яких питань, які стосуються життєдіяльності столиці. Мені дуже імпонує така небайдужість до проблем міста. Адже, якщо ти працюєш у команді, то професіоналізм та ентузіазм її лідера дуже надихають.

— Оскільки ви у Київраді — новачок, то яке враження склалося від депутатської роботи?

— Зрозуміти особливості депутатської діяльності вдалося швидко. Більше часу займає налагодження комунікацій з депутатами, як своєї, так й інших фракцій. Це для того, аби відшукати взаєморозуміння у прийнятті спільних рішень на благо киян. Адже політичну складову у Київраді, на жаль, ніхто не скасовував.

Звісно, комунікації з депутатами бувають непростими, але попри це, дуже цікавими. Адже депутати міськради — це представники усіх верств населення, які мешкають у Києві. Це стосується, і соціального статусу, і політичних уподобань. Незважаючи на те, що всі ми — різні, в Київраді маємо об’єднатися, щоб приймати рішення на благо всіх киян і всього міста.

— У бюджетній комісії ви працювали над проєктом рішення «Київська міська мобільність». Розкажіть про цей проєкт детальніше.

— Проєкт«Київська міська мобільність» передбачає продовження лінії швидкісного трамвая до Палацу спорту з підключенням до трамвайної лінії, яка зараз закінчується на Привокзальній площі.

Цей проєкт цікавий не лише своєю інноваційністю, а і фінансуванням. Адже на його реалізацію місто планує залучити кошти Світового банку. Кредит нам нададуть під дуже привабливий відсоток — 1,5% річних у євро.

За оцінкою експертів ЄБРР, вартість згаданого проєкту складає близько 31 млн євро, термін реалізації — до 2025 року. Оскільки у міському бюджеті бракує коштів на спорудження глобальних об’єктів, то для нас це — дуже вигідний варіант.

Депутати Київради вже підтримали участь Києва у цьому проєкті. Ще потрібно буде ухвалити відповідне рішення на етапі, коли місто вже отримуватиме кредитні ресурси.

Зараз відповідні комісії Київради працюють над деталізацією проєкту «Київська міська мобільність».

Владислав Андронов під час засідання бюджетної комісії. Фото: з архіву депутата

— Над якими ще важливими рішеннями працюєте у бюджетній комісії?

— Наша комісія вже почала працювати над найважливішим документом, який Київрада має ухвалити до 25 грудня. Це — проєкт бюджету міста на наступний рік. Бюджетне планування — тривалий і відповідальний процес. Тому над проєктом бюджету впродовж наступних місяців працюватимуть усі члени нашої комісії.

— Прогнози, звичайно, робити зарано. І все ж, зважаючи на ймовірні локдауни, на вашу думку, чи з великим дефіцитом доведеться приймати бюджет-2022?

— У сучасних реаліях спрогнозувати розмір бюджету майже за пів року наперед не зважиться ніхто з аналітиків. До речі, ви помітили, що останнім часом аналітичних прогнозів майже немає? Це тому, що, у зв’язку з пандемією, ніхто не може передбачити, що буде завтра, через місяць чи пів року…

Наприклад, минулого та нинішнього року у столиці реалізовувалися рішення Київради про послаблення на період карантину податкового навантаження на малий бізнес. Це стосується і зменшення пайової участі для закладів громадського харчування, і зниження ставок оренди комунального майна та інше. Звичайно, введення таких пільг відчутно вплинуло на надходження до міського бюджету.

Моя особиста думка: безумовно, місто має підтримувати малий і середній бізнес, тим більше у такий складний для них період. Але головне — не «переборщити» з преференціями. Адже це впливає на бюджетні надходження, які необхідні як для виконання соціальних програм, так і для забезпечення пільг бізнесу. Тобто, важливо, щоб депутати, працюючи над проєктами подібних рішень, відшукали ту саму «золоту середину».

— Як оцінюєте потенціал цьогорічного бюджету? Чи вистачить коштів для фінансування важливих напрямків?

— Безумовно. Коли у бюджеті бракує коштів, то Київська міська державна адміністрація займається залученням кредитних ресурсів. Механізми при цьому різні — кредитування через банківські установи, розміщення муніципальних облігацій та ін.

Тому план з видатків на 2021 рік місто обов’язково виконає. Питання лише в тому, скільки доведеться залучити коштів.

Наведу головні цифри, які характеризують фактичне виконання затвердженого бюджету столиці на 2021 рік. За перші півроку місто отримало понад 26,5 мільярдів податкових надходжень, це становить 109% від половини річного планового показника. Разом виконано 28 мільярдів 864 мільйони доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), а це — 108% від половини річного планового показника.

Тобто, з цих показників робимо висновок про належне виконання дохідної частини бюджету за перше півріччя.

Владислав Андронов з колегами по фракції. Фото: Борис Корпусенко

— Якими, на вашу думку, можуть бути додаткові способи наповнення бюджету?

— Знову розпочну із цифр. Дохідна частина бюджету міста Києва на 2021 рік затверджена у сумі 60 мільярдів 747 мільйонів гривень. Більшу частину цієї суми (майже 80%) становлять, звичайно, податкові надходження — 48 мільярдів 571 мільйонів гривень.

При чому, найбільше в структурі податкових надходжень є саме прямі податки. Зокрема, протягом останніх трьох років близько 40-45% в структурі доходів міста припадає на надходження від податку на доходи фізичних осіб. Натомість, сума офіційних трансфертів з Державного бюджету України поступово зменшується.

Для прикладу, у 2019 році місто отримало від держави трохи більше 14 мільярдів гривень офіційних трансфертів (це складало майже чверть від загальної кількості доходів). У 2020-му ця сума становила лише 7 мільярдів 557 мільйонів гривень (або ж 12% від загальної суми надходжень). У 2021 році — 7 мільярдів 545 мільйонів гривень.

При цьому варто відзначити ще одну важливу річ — згідно з Податковим кодексом податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків (ст. 9 ПКУ), однак такий податок розподіляється між державним та місцевими бюджетами.

Київ, згідно згідно з Бюджетним кодексом України, отримує лише 40% податку на доходи фізосіб, що сплачується на його території. Решта йде до Державного бюджету. Тоді як інші міста отримують у свій бюджет 60% і навіть — 100% податку на доходи фізичних осіб. Таким чином Київ перебуває у вкрай нерівному становищі, якщо порівнювати з іншими містами України.

З приводу несправедливого розподілу податків Київрада неодноразово зверталася і до Уряду, і до Верховної Ради України. Але поки що нас не почули…

Тому у такій ситуації, на мою думку (і думку багатьох депутатів Київради), держава має спрямовувати Києву додаткові субвенції з державного бюджету. Їх розмір має бути таким, щоб надати місту можливість здійснювати належні капіталовкладення, споруджувати інвестиційні об’єкти. Це і має стати основним додатковим надходженням до бюджету.

Також додатковими джерелами наповнення бюджету є залучення коштів міжнародних організацій (на зразок проєкту «Київська міська мобільність»), кредитні ресурси, розміщення муніципальних облігацій, інші неподаткові надходження, наприклад від оренди та продажу комунального майна, продажу землі та ін.

Владислав Андронов під час святкування Міжнародного дня захисту дітей. Фото: а архіву депутата

— Які найближчі плани маєте для виборців свого рідного Шевченківського району?

— В пріоритеті — розбудова спортивної інфраструктури. На жаль, сьогодні у Шевченківському районі бракує сучасних стадіонів. Тому і надалі відстоюватиму виділення фінансування для реконструкції в першу чергу стадіону «Старт».

Поряд зі стадіоном планується спорудження окремого спорткомплексу з облаштованими залами для мініфутболу, баскетболу, волейболу, фітнесу, великого і настільного тенісу, створення льодової арени. В проєкті й облаштування Алеї пам’яті відомих київських футболістів.

Також, як депутат, постійно намагаюся розв’язувати поточні питання, які виникають у мешканців Шевченківського району.

У нас працює громадська приймальня, куди всі охочі можуть звертатися за телефоном: (044) 501-01-13.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»