Владислав Андронов: «Ми вже працюємо над проєктом бюджету міста Києва на 2022 рік»

Депутат Київради (фракція УДАР), секретар постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Владислав Андронов у Київраді працює вперше. За освітою — фінансист. До обрання в Київраду обіймав посаду держсекретаря в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Сьогодні Владислав Андронов — радник Київського міського голови з питань економіки та фінансів. У Київраді представляє інтереси мешканців Шевченківського району.

— Владиславе Євгеновичу, як ви потрапили до команди УДАРу та стали депутатом Київради?

— До 2017 року я працював у приватному секторі економіки, політикою особливо не цікавився. У 2018 році мені запропонували посаду держсекретаря Мінагрополітики. Так я став державним службовцем. Але де б не працював, мене завжди цікавило життя столиці та як вирішуються актуальні проблеми міста.

За діяльністю партії УДАР спостерігав давно, також постійно спілкувався з багатьма ударівцями. Ця політична сила бере на себе відповідальність за розв’язання міських проблем, тобто реально працює на результат. Мало гасел, натомість — багато справ, які змінюють місто на краще.

Тому, коли минулого року лідер політичної партії УДАР Віталій Кличко запропонував мені балотуватися у Київраду від його політичної сили, я довго не роздумував. Також, з метою розробки пропозицій щодо реформування місцевої фінансової політики, мер запропонував мені посаду радника міського голови.

— До речі, де цікавіше працювати — в Мінагрополітики чи в органах місцевого самоврядування?

— Державна служба у міністерстві це — нескінченний стресовий процес. Щодня потрібно опрацьовувати величезну кількість проєктів різних управлінських рішень. Але при цьому ти не впевнений, що ці рішення колись будуть реалізовані. А якщо і будуть, то це може статися через велику кількість років.

У Київраді, тобто органах місцевого самоврядування, зовсім інша система роботи. Тут ми працюємо над проєктами рішень і якщо вони схвалюються депутатами, то виконавчий орган відразу має приступити до їх реалізації. Тобто, цикл від прийняття рішення до його втілення у життя проходить швидко. Таким чином ти бачиш результати своєї роботи — економічний ефект прийнятого рішення.

— Ви — радник міського голови Віталія Кличка. Чи суворий ваш шеф стосовно своїх підлеглих?

— З Віталієм Володимировичем дуже легко і просто працювати. І це кажу не тому, що він мій керівник (посміхається).

Віталію Кличку притаманний стиль управління, який зараз називають «інтерактивним». Наприклад, якщо розглядається якийсь важливий проєкт рішення, то мер заглиблюється у найменші його деталі.

Попри зайнятість, він завжди знаходить час для обговорення будь-яких питань, які стосуються життєдіяльності столиці. Мені дуже імпонує така небайдужість до проблем міста. Адже, якщо ти працюєш у команді, то професіоналізм та ентузіазм її лідера дуже надихають.

— Оскільки ви у Київраді — новачок, то яке враження склалося від депутатської роботи?

— Зрозуміти особливості депутатської діяльності вдалося швидко. Більше часу займає налагодження комунікацій з депутатами, як своєї, так й інших фракцій. Це для того, аби відшукати взаєморозуміння у прийнятті спільних рішень на благо киян. Адже політичну складову у Київраді, на жаль, ніхто не скасовував.

Звісно, комунікації з депутатами бувають непростими, але попри це, дуже цікавими. Адже депутати міськради — це представники усіх верств населення, які мешкають у Києві. Це стосується, і соціального статусу, і політичних уподобань. Незважаючи на те, що всі ми — різні, в Київраді маємо об’єднатися, щоб приймати рішення на благо всіх киян і всього міста.

— У бюджетній комісії ви працювали над проєктом рішення «Київська міська мобільність». Розкажіть про цей проєкт детальніше.

— Проєкт«Київська міська мобільність» передбачає продовження лінії швидкісного трамвая до Палацу спорту з підключенням до трамвайної лінії, яка зараз закінчується на Привокзальній площі.

Цей проєкт цікавий не лише своєю інноваційністю, а і фінансуванням. Адже на його реалізацію місто планує залучити кошти Світового банку. Кредит нам нададуть під дуже привабливий відсоток — 1,5% річних у євро.

За оцінкою експертів ЄБРР, вартість згаданого проєкту складає близько 31 млн євро, термін реалізації — до 2025 року. Оскільки у міському бюджеті бракує коштів на спорудження глобальних об’єктів, то для нас це — дуже вигідний варіант.

Депутати Київради вже підтримали участь Києва у цьому проєкті. Ще потрібно буде ухвалити відповідне рішення на етапі, коли місто вже отримуватиме кредитні ресурси.

Зараз відповідні комісії Київради працюють над деталізацією проєкту «Київська міська мобільність».

— Над якими ще важливими рішеннями працюєте у бюджетній комісії?

— Наша комісія вже почала працювати над найважливішим документом, який Київрада має ухвалити до 25 грудня. Це — проєкт бюджету міста на наступний рік. Бюджетне планування — тривалий і відповідальний процес. Тому над проєктом бюджету впродовж наступних місяців працюватимуть усі члени нашої комісії.

— Прогнози, звичайно, робити зарано. І все ж, зважаючи на ймовірні локдауни, на вашу думку, чи з великим дефіцитом доведеться приймати бюджет-2022?

— У сучасних реаліях спрогнозувати розмір бюджету майже за пів року наперед не зважиться ніхто з аналітиків. До речі, ви помітили, що останнім часом аналітичних прогнозів майже немає? Це тому, що, у зв’язку з пандемією, ніхто не може передбачити, що буде завтра, через місяць чи пів року…

Наприклад, минулого та нинішнього року у столиці реалізовувалися рішення Київради про послаблення на період карантину податкового навантаження на малий бізнес. Це стосується і зменшення пайової участі для закладів громадського харчування, і зниження ставок оренди комунального майна та інше. Звичайно, введення таких пільг відчутно вплинуло на надходження до міського бюджету.

Моя особиста думка: безумовно, місто має підтримувати малий і середній бізнес, тим більше у такий складний для них період. Але головне — не «переборщити» з преференціями. Адже це впливає на бюджетні надходження, які необхідні як для виконання соціальних програм, так і для забезпечення пільг бізнесу. Тобто, важливо, щоб депутати, працюючи над проєктами подібних рішень, відшукали ту саму «золоту середину».

— Як оцінюєте потенціал цьогорічного бюджету? Чи вистачить коштів для фінансування важливих напрямків?

— Безумовно. Коли у бюджеті бракує коштів, то Київська міська державна адміністрація займається залученням кредитних ресурсів. Механізми при цьому різні — кредитування через банківські установи, розміщення муніципальних облігацій та ін.

Тому план з видатків на 2021 рік місто обов’язково виконає. Питання лише в тому, скільки доведеться залучити коштів.

Наведу головні цифри, які характеризують фактичне виконання затвердженого бюджету столиці на 2021 рік. За перші півроку місто отримало понад 26,5 мільярдів податкових надходжень, це становить 109% від половини річного планового показника. Разом виконано 28 мільярдів 864 мільйони доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), а це — 108% від половини річного планового показника.

Тобто, з цих показників робимо висновок про належне виконання дохідної частини бюджету за перше півріччя.

— Якими, на вашу думку, можуть бути додаткові способи наповнення бюджету?

— Знову розпочну із цифр. Дохідна частина бюджету міста Києва на 2021 рік затверджена у сумі 60 мільярдів 747 мільйонів гривень. Більшу частину цієї суми (майже 80%) становлять, звичайно, податкові надходження — 48 мільярдів 571 мільйонів гривень.

При чому, найбільше в структурі податкових надходжень є саме прямі податки. Зокрема, протягом останніх трьох років близько 40-45% в структурі доходів міста припадає на надходження від податку на доходи фізичних осіб. Натомість, сума офіційних трансфертів з Державного бюджету України поступово зменшується.

Для прикладу, у 2019 році місто отримало від держави трохи більше 14 мільярдів гривень офіційних трансфертів (це складало майже чверть від загальної кількості доходів). У 2020-му ця сума становила лише 7 мільярдів 557 мільйонів гривень (або ж 12% від загальної суми надходжень). У 2021 році — 7 мільярдів 545 мільйонів гривень.

При цьому варто відзначити ще одну важливу річ — згідно з Податковим кодексом податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків (ст. 9 ПКУ), однак такий податок розподіляється між державним та місцевими бюджетами.

Київ, згідно згідно з Бюджетним кодексом України, отримує лише 40% податку на доходи фізосіб, що сплачується на його території. Решта йде до Державного бюджету. Тоді як інші міста отримують у свій бюджет 60% і навіть — 100% податку на доходи фізичних осіб. Таким чином Київ перебуває у вкрай нерівному становищі, якщо порівнювати з іншими містами України.

З приводу несправедливого розподілу податків Київрада неодноразово зверталася і до Уряду, і до Верховної Ради України. Але поки що нас не почули…

Тому у такій ситуації, на мою думку (і думку багатьох депутатів Київради), держава має спрямовувати Києву додаткові субвенції з державного бюджету. Їх розмір має бути таким, щоб надати місту можливість здійснювати належні капіталовкладення, споруджувати інвестиційні об’єкти. Це і має стати основним додатковим надходженням до бюджету.

Також додатковими джерелами наповнення бюджету є залучення коштів міжнародних організацій (на зразок проєкту «Київська міська мобільність»), кредитні ресурси, розміщення муніципальних облігацій, інші неподаткові надходження, наприклад від оренди та продажу комунального майна, продажу землі та ін.

— Які найближчі плани маєте для виборців свого рідного Шевченківського району?

— В пріоритеті — розбудова спортивної інфраструктури. На жаль, сьогодні у Шевченківському районі бракує сучасних стадіонів. Тому і надалі відстоюватиму виділення фінансування для реконструкції в першу чергу стадіону «Старт».

Поряд зі стадіоном планується спорудження окремого спорткомплексу з облаштованими залами для мініфутболу, баскетболу, волейболу, фітнесу, великого і настільного тенісу, створення льодової арени. В проєкті й облаштування Алеї пам’яті відомих київських футболістів.

Також, як депутат, постійно намагаюся розв’язувати поточні питання, які виникають у мешканців Шевченківського району.

У нас працює громадська приймальня, куди всі охочі можуть звертатися за телефоном: (044) 501-01-13.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»