За бажання доторкнутися до їжачка чи вуличного котика можна заплатити життям, — ветлікар

Альона Савченко. Фото: архів «Вечірнього Києва»
Альона Савченко. Фото: архів «Вечірнього Києва»

В Києві побільшало випадків сказу, який переносять дикі та безпритульні тварини. В чому небезпека хвороби та як від неї захистити себе та домашніх тварин в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповіла ветеринарний лікар Альона Савченко.

До нашої редакції звернулася киянка Ванда Л. Вона попросила розповісти свою історію нашим читачам з тим, аби застерегти їх від ймовірного лиха.

Кілька тижнів тому Ванда разом з семирічною донькою сестри гуляли у лісі поблизу свого будинку. Зненацька дівчинка побачила їжачка, який сидів біля дерева й не втікав. З усього видно було, що тваринка хвора. Мала попросила взяти їжачка додому, щоб полікувати. Ванда згодилася.

Вдома посадили тваринку у ящик, але коли почали годувати, їжачок вкусив дівчинку за палець. Ранка була невеличкою, тому її змастили «зеленкою» та й забули. Наступного дня їжачок загинув.

«Після цього пройшло кілька днів. Я цілком випадково зустріла свою подругу-лікарку й розповіла їй свою історію. Та страшенно злякалася і порадила терміново знайти останки тварини й віднести їх до лабораторії для перевірки на сказ. Страшний діагноз підтвердився.

Зараз донька моєї сестри проходить курс дуже болючих щеплень. Мені страшно подумати, що було б, якби я не зустріла свою знайому. Адже, якщо вже з’явилися симптоми, то сказ вилікувати неможливо, у будь-якому випадку це закінчується смертю. Тому застерігаю всіх: ніколи не чіпайте диких тварин, а також — безпритульних котів та собак. За бажання їх погладити можна розплатитися життям», — так закінчила свою розповідь Ванда Л.

Особливо не дозволяйте чіпати диких тварин дітям. Фото: Вікторія Гребінь

Що таке сказ, чим він небезпечний, що робити, якщо вкусила тварина? На ці та інші запитання в інтерв`ю «Вечірньому Києву» відповіла ветеринарний лікар столичної клініки «ВЕТНОВА» Альона Савченко.

— Пані Альоно, в чому криється найбільша небезпека сказу?

— Сказ це — тяжке інфекційне захворювання, яке від хворих тварин передається людям. Після того, як з’явилися симптоми, хвороба стає невиліковною, у кінцевій стадії відбувається тяжке ураження головного мозку, яке призводить до смерті.

— Як передається захворювання домашнім тваринам?

— Через укуси хворих тварин, коли вірус зі слиною потрапляє в кров.

Наприклад, для собак існує небезпека бути покусаними під час прогулянки. Контакт може відбутися як з безпритульними тваринами, так і з тваринами з дикої природи. Дуже часто передають сказ кажани, їжаки, лисиці, білочки.

Якщо коти живуть у приватному секторі чи періодично їх випускають на вулицю, то така ж небезпека існує і для них.

Безпритульні тварини можуть переносити різні хвороби. Фото: Борис Корпусенко

— Які симптоми має хвороба, щоб вчасно її виявити у домашніх тварин?

— Найчастіше, змінюється поведінка тварин. Вони стають агресивними як щодо людей, так і щодо інших тварин. Хворий собака чи кіт іноді намагаються втекти з дому, у них з рота тече слина, їм важко ковтати, бояться води. У деяких випадках спостерігається параліч кінцівок.

Буває і тиха форма — тварині важко ковтати, складається враження, що нібито чимось подавалася. Також тече слина, у собак гавкіт стає хриплим.

Іноді тварини, як коти, так і собаки можуть ставати лагідними й скрізь ходити за своїм господарем. Часто вони його облизують. Це дуже небезпечно, адже вірус зі слини може потрапити на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, що призведе до інфікування. В останній стадії хвороби раптово настає параліч і тварина гине.

Трапляється і нетипова форма сказу. Це — найбільш небезпечна форма, яка може розтягнутися на кілька місяців і єдиними симптомами іноді стають проблеми із кишківником (часті випорожнення).

Але у будь-якому стані хворі тварини є дуже небезпечними, тому терміново потрібно звертатися з ними до ветеринарної лікарні.

— Як вберегти домашніх тварин від хвороби, адже вони часто контактують на прогулянках з іншими тваринами та тваринами з дикої природи?

— Головною профілактикою сказу є вакцинація як домашніх, так і безпритульних тварин. Собакам і котам потрібно робити щеплення, починаючи з 3-місячного віку і далі — щорічно. Вигулювати собак я б радила тільки після вакцинації.

Якщо домашній кіт виходить на вулицю, то він може заразитися сказом і не тільки ним. Фото: Борис Корпусенко

— Чим може обернутися бажання дитини погладити білочку, кажана (які чомусь не дуже втікають від людей) чи доторкнутися до їжачка?

— Це дуже небезпечно. Адже більшість випадків зараження сказом відбувається саме від диких звірів. Наприклад, з лісу у сектор житлових будинків забігла лисиця і покусала собак чи котів. Таке трапляється дуже часто.

Нерідко переносять хворобу їжаки. Тому під час прогулянок парком чи лісом не потрібно їх чіпати, також це стосується білочок, зайчиків. Особливо тих, які не втікають від людей. Це — їхня ненормальна поведінка, яка свідчить про хворобу.

Всі ці речі потрібно пояснювати дітям. Адже якщо інфікована тварина вкусить людину і відразу не звернутися до лікаря, щоб пройти курс антирабічних щеплень, то через деякий час настане неминуча смерть. Якщо вже з’явилися симптоми хвороби, то лікування не існує.

На жаль, трапляється, тварина вкусила, приміром, дитину, ранка — невелика, швидко зажила, до лікаря ніхто не звертався. Потім про це забули… Коли з’явилися симптоми, то рятувати вже було запізно.

— Скільки триває прихований період від зараження до появи перших симптомів?

— Інкубаційний період може бути різним — від тижня до кількох місяців, в залежності, в яке місце прийшовся укус. Чим ближче покусали до голови, тим менший інкубаційний період, адже вірус швидше дістанеться до головного мозку.

— Що потрібно робити, якщо вкусила безпритульна чи дика тварина?

— Потрібно якнайшвидше звернутися до травмопункту. Коли тварину вдається спіймати чи вона вже загинула, то потрібно до травмопункту її віднести також. Лікарі перевірять на сказ, якщо діагноз не підтвердиться, то можна обійтися без проведення курсу щеплень.

При сказі не завжди тварини виявляють агресію. Фото: з відкритих джерел

Тільки факти

Наведемо кілька (це далеко не всі!) підтверджених випадків виникнення сказу в столиці лише цього року.

Січень. У Дарницькому районі скажене кошеня покусало киянку та напало на собаку. Жінка протягом двох тижнів підгодовувала кицьку та її кошеня на своїй дачі, де також утримується собака. Раптом малий напав на пса. Коли жінка намагалася відігнати кошеня від собаки, воно її вкусило. Наступного дня тварина померла. Тож жінка звернулася по допомогу до травмпункту. Дослідження показало, що кошеня було хворе на сказ.

Лютий. У Києві на території Солом’янського району запроваджені карантинні обмеження щодо сказу. Сказ зафіксували у місцевої кішки. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Київраді розробила план карантинних заходів.

Квітень. Випадок сказу у лисиці зафіксували у Голосієві. Тварина забігла на подвір’я будинку та сховалась під дошками. У той самий день, ця лисиця вкусила жінку, яка проходила біля цих дощок, після чого тварина знову сховалась.

Травень. У Києві в Голосіївському районі виявили сказ в безпритульної кішки.Тварина на момент виявлення хвороби вже була мертвою. В об’єднанні ветеринарної медицини Києва встановили, що напередодні кішка мала такі симптоми: відмова від їжі, в’ялість, слабкість кінцівок, тремор голови, порушення координації рухів. До цього кішку підібрала жителька Голосіївського району, яка регулярно підгодовує безпритульних тварин поблизу місцевих гаражів.

Серпень. У Голосієві скажений кіт покусав чотирьох людей. Жінка розповіла ветеринарам, що кіт вільно гуляв територією приватного сектору. Від сказу не був вакцинований. 3 серпня тварина без причиний провокації з боку людей покусала чотирьох осіб.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»