Вікторія Бурдукова: «Неважливих проблем для міста не існує»

Вікторія Бурдукова. Фото: з архіву депутатки
Вікторія Бурдукова. Фото: з архіву депутатки

Відома кінопродюсерка в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповіла про роботу в українському кіно та як вона її поєднує з депутатською діяльністю у Київраді.

Депутатка Київради (Слуга народу), заступниця голови постійної комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами, член МФО «Успішний Київ» Вікторія Бурдукова, у Київраді працює вперше.

На телебаченні Вікторія Бурдукова — з 1997 року. Зокрема, з 1998 по 2018 роки вона працювала на «Новому каналі». Телеглядачі, перш за все, знають її як творця та керівника програм «Ревізор» та «Страсті за ревізором». З 2019 року пані Вікторія — продюсер на кіностудії Star Media.

У Київраді депутатка представляє інтереси виборців Святошинського району.

Вікторія Бурдукова. Фото: з архіву депутатки

ПРО РОБОТУ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ І В КІНО

— Пані Вікторія, упродовж 20 років ви працювали на «Новому каналі», де створили чимало відомих проєктів, зокрема улюблений багатьма «Ревізор». Чому вирішили змінити місце роботи?

— Коли людина працює 20 років на одному і тому ж місці, то врешті решт вона приходить до думки, що у житті треба щось змінювати.

Робота на «Новому каналі» мені дуже подобалася, вважаю, що працювала там продуктивно, відповідно постійно просувалася уверх кар’єрними сходинками.

Але настав період, коли я зрозуміла, що специфіку роботи в українському комерційному телебаченні вивчила, як кажуть, «від» і «до» (адже на «Новому каналі» працювала з 1998 року, тобто з початку його створення).

Захотілося чогось нового. Вирішила спробувати знімати фільми та серіали. Адже цей процес відбувається зовсім по-іншому, аніж зйомка телевізійних проєктів.

Тому пішла працювати на кіностудію Star Media. За півтора роки вдалося вже відзняти чотири серіали і зараз працюю над п’ятим.

— Можете назвати які це серіали?

— «Одне серце на двох» та «Любов на реабілітації». Ці серіали вже були в етері на каналі СТБ. В їх основі — розповіді про людські почуття, які загартовуються серйозними випробуваннями долі.

Два серіали ще знаходяться в процесі монтажу, але незабаром буде прем’єра. Про що вони? У нас не прийнято кінопродукцію афішувати заздалегідь.

— Де вам більше подобається працювати — на кіностудії чи на телебаченні?

— Не можна порівнювати. Це, як прочитала одну цікаву книгу і починаю читати іншу, не менш цікаву. Насправді ці книги рівноцінні обидві, хоча і різні.

Тим більше я постійно спілкуюся з керівництвом «Нового каналу», навіть працюємо над спільним проєктом. Яким? Поки що це — секрет.

— До речі, яка доля «Ревізору»? Чому його зараз немає в етері?

— Це питання більше до керівництва «Нового каналу». Але, на мою думку, зйомки передачі призупинили через карантин.

Країна живе у постійному карантинному режимі, тобто від локдауну до локдауну, отож робота готелів та ресторанів час від часу припиняється.

У такій ситуації, вважаю, неетично знімати програми, які ще більше нервуватимуть підприємців. Навіть, якби я не пішла з «Нового каналу» раніше, то я першою би запропонувала призупинити зйомки «Ревізору» до кращих часів.

— Ще донедавна про стан вітчизняного кінематографа більшість експертів відзивалися скептично. Що сьогодні можете сказати про якість українського кіно?

— Вітчизняний кінематограф ще молодий і перебуває в процесі становлення. Але сьогодні в українському кіно і на телебаченні працюють багато справжніх професіоналів. Це стосується як творчого персоналу, так і технічного.

Професійний рівень наших спеціалістів настільки високий, що їх запрошують на роботу і у Казахстан, і в Азербайджан, і у Латвію, є чимала кількість колег, які працюють в Європі та в Голлівуді…

Їх цінять за те, що вони навчені знімати саме комерційні фільми та телевізійні програми. Іноді, оперуючи дуже скромними бюджетами.

— Що мається на увазі під словом «комерційні»?

— Мова йде про рейтинги. Якщо хтось заявляє, що його не цікавлять рейтинги чи тираж, то свою роботу він фактично виконує «у стіл», умовно кажучи, для мами з бабусею.

Якщо ж поставити за мету випустити високоякісний продукт, то рейтинги чи тираж обов’язково мають цікавити. Передачу чи фільм вважають успішними, якщо їх переглянули якомога більше людей.

Скажу, що спеціалістів в українському кінематографі та телебаченні, які випускають рейтингову продукцію, є багато (сподіваюся, що і я вхожу у їх число).

Також (продовжую відповідь на запитання про якість продукції українського кінематографа) у нашій країні є високоякісне обладнання і люди, які його вправно використовують.

Зокрема, нещодавно компанія «Apple Tree Vision», одним із співзасновників якої є Star Media, зняла для Netflix фільм «Останній найманець» із Жан-Клодом Ван Даммом у головній ролі. Так от цю кінокартину виробили у нас в Україні.

Тому, скажу з впевненістю: вітчизняний кінематограф виходить на високий рівень і може створювати конкурентну продукцію.

Вікторія Бурдукова під час вручення депутатського посвідчення. Фото: Борис Корпусенко

ПРО ДЕПУТАТСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ У КИЇВРАДІ

— Чому вирішили стати депутатом міськради?

— Мене цікавлять нові виклики. Мабуть, саме тому постійно займаюся новими проєктами. З цієї причини вирішала спробувати себе у депутатській діяльності. А ще хочу розв’язати частину міських проблем, з якими постійно зіштовхуюся, і якими мало хто опікується.

— Наприклад?

— Одна з таких проблем стосується домашніх тварин. Наприклад, в столиці бракує площадок для вигулу собак.

Скажу чесно, раніше у мене не було собаки, і я не замислювалася над цим питанням. Проте минулого року все змінилося. І я дізналася, що нам з Астрою (так звуть мого собаку) треба гуляти якомога далі від цього будинку, і від того також. Тому, що деяким людям це не подобається, і вони мають право бути невдоволеними! Для вигулу собак потрібні окремі спеціально облаштовані місця, де наші улюбленці нікого не турбуватимуть.

Та й відшукати місце для активного дозвілля з чотирилапим — завдання не з легких, оскільки в Києві з місцями для тренувань собак ще складніше, аніж з площадками для вигулу.

Щоб якось поліпшити ситуацію, зараз співпрацюю з профільними комунальними підприємствами, разом з’ясовуємо, де у парках та скверах можна виділити території для вигулу домашніх тварин. Тобто, місця, де «собачники» не перетиналися б із мамами з дітками та пенсіонерами, яким не дуже приємне таке сусідство.

Нещодавно зону для вигулу собак вже вдалося облаштувати у парку «Совки».

— Що вона собою представляє?

— Парк «Совки» — доглянутий парк, який люблять мешканці Святошина. Там є спортивні та дитячі майданчики, доріжки та зручні лавки. Однак раніше там не було зони для вигулу собак.

Аби виправити цю ситуацію, за моєї ініціативи КП УЗН Святошинського району, у співпраці з Київською міською лікарнею ветеринарної медицини, облаштували в парку зону для вигулу.

Там встановили урни для утилізації собачих відходів та кілька снарядів, на яких можна тренувати домашніх улюбленців.

Вважаю, подібною зоною необхідно забезпечити кожен парк. Тим більше, що є нормативні документи, відповідно до яких у всіх парках та скверах має бути окрема територія для вигулу собак.

А ще я зрозуміла, що в місті мало приділяється уваги питанням біобезпеки.

Вікторія Бурдукова постійно співпрацює з працівниками ветеринарної медицини. Фото: з архіву депутатки

— Що ви маєте на увазі?

— В місті є проблема зі сказом. Час від часу з різних районів Києва ми отримуємо інформацію про виявлення хворих тварин. Тому постійно потрібно проводити просвітницьку роботу з тим, аби пояснювати людям, що не можна чіпати диких та безпритульних тварин та дозволяти робити це дітям.

Просвітницька робота необхідна і для того, щоб пояснювати необхідність покосів: багато киян вважають, що зовсім не потрібно косити траву. Така думка помилкова — траву косити треба, бо це чи не єдиний спосіб боротьби з бур’янами та ефективний спосіб запобігання розмноженню кліщів.

Але деяким працівникам Київзеленбуду потрібно пояснювати, що траву не можна зрізати під самий корінь і що заборонено косити о 5 ранку, коли люди відпочивають. Потрібно навчати комунальників і правильному обрізанню дерев — іноді вони це роблять до стану «зубочисток»…

Тому ми з колегами-депутатами постійно зустрічаємося із керівництвом Київзеленбуду та районних УЗНів і намагаємося донести до них цю інформацію. Я рада, що у відповідь зустрічаємо розуміння і бажання розв’язати такі проблеми.

Комусь може здатися, що я розповідаю про дрібниці, але це — важливі дрібниці, які впливають на комфорт киян і які є причиною виникнення багатьох конфліктів.

Мене дивує, коли іноді журналісти запитують: які найважливіші у місті проблеми… На мою думку, це те саме, що запитати людину, що для неї важливіше — рука чи нога. Всі проблеми важливі.

Наприклад, нещодавно за моєї ініціативи, у співпраці з громадськими активістами та Київською міською лікарнею ветеринарної медицини, вдалося організувати у Святошинському районі безплатну вакцинацію для котів і собак. Одночасно фахівці муніципальної ветклініки провели чипування, реєстрацію в системі «Реєстр домашніх тварин» (тепер, якщо тварина загубиться, то її буде легше знайти). Це також важливе питання біобезпеки.

— Що ще найближчим часом збираєтеся зробити для своїх виборців?

— За моєї ініціативи через місяць у сквері на вулиці Чорнобильській, 12 розпочнуться роботи з капітального ремонту. План майбутніх робіт узгодили з представниками Спілки ветеранів АТО Святошинського району. Для них це — важливе питання, адже в сквері знаходиться монумент воїнам АТО.

Запланували провести благоустрій місця розташування монументу, висадити додаткові зелені насадження, облаштувати нові доріжки, замінити лавки.

Також виконується проєктна документація на благоустрій скверу на вулиці Симиренка. Там будуть встановлені дитячий та спортивний майданчики, облаштована площадка для вигулу собак.

Ще, як депутат Київради та киянка, я маю активну та чітку позицію щодо збереження історичної забудови нашого міста. І на пленарних засіданнях не віддаю свій голос за так звану «реконструкцію» жодної з цих будівель.

Вікторія Бурдукова — обговорення проєкту майбутнього скверу. Фото: з архіву депутатки

— Але ж чимало киян вважають, що старі споруди (мова йде не про об’єкти культурної спадщини) лише займають місце і, природно, їх потрібно зносити або реконструювати…

— Я — проти знищення історичних споруд, які мають неповторний архітектурний стиль і надають особливого шарму, впізнаваності місту…

Наприклад, це — «Квіти України», готель «Салют», «Тарілка» на Либідській та інші. Наше місто фактично є музеєм таких споруд, подивитися на київський модернізм приїжджають і туристи, й архітектори з різних країн.

Так, дехто вважає, що будинки треба знести і збудувати на цьому місці нові. Я не поділяю подібної позиції знищення старої унікальної забудови на користь бетонних «свічок».

— Загалом, чи подобається депутатська робота?

— По характеру я — дослідник, тому мені цікаве все нове. Найгірше, коли доводиться занурюватися у бюрократичну рутину. Але у депутатській роботі все відбувається досить таки жваво.

— Також ви вступили до міжфракційного об’єднання «Успішний Київ». Що це дає?

— «Успішний Київ» об’єднав людей з різних фракцій, але зі спільними цінностями та метою — зробити місто кращим. Разом ми маємо більші можливості розв’язати нагальні питання у столиці.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»