Богдан Жолдак: Я не можу писати ні про що інше, крім війни

Письменник, драматург і сценарист, автор кіноповісті «Укри» став лауреатом премії Книга року-2015 «Глиняний кіт» від Спілки письменників України. Ця книга, написана в жанрі гостросюжетної прози про реальні події російсько-української гібридної війни, відзначена премією «Воїн світла». «Вечірка» дізналась у Богдана Жолдака про його наступні видання. 
- Для Міноборони я підготував книгу, яку планують розповсюджувати серед солдатів. Це також роман-мозаїка, але трішки гостріший, веселіший і страшніший за «Укрів». Він називається «Лицарі фортуни» й має на меті підтримати наших бійців. Я написав ще одну книжку про АТО – «Кажи гоп!», яку подав на конкурс «Коронація слова». Усі ці твори про війну, вони динамічні, складаються з великої кількості сюжетів, де один продовжує інший, тож можуть читатись як у «розібраному» вигляді, так і повністю. Нині за таким принципом будується кінематограф, адже сучасний швидкий темп життя вимагає відповідних форм у мистецтві. 
Не подумайте, що це графоманія чи параноя. Річ у тім, що я просто не можу писати ні про що інше. З ранку до вечора в новинах, передачах, газетах – усюди війна. Навіть якщо з’являється якась цивільна ідея чи сюжет, узятися за них неможливо. Я й подумав: якщо воно само себе пише, треба це робити. Бо нічого важливішого немає. 
Учасниками АТО є кілька моїх друзів, зокрема й письменників. У них накопичилося вже багато сюжетів, наприклад про чеченців, котрі воюють на нашому боці, але Україна їх нічим не забезпечує. Працюючи над книгами, я познайомився з бійцем Сашком «Міною», який настільки геніальний оповідач, що йому треба лише все це записати… Гадаю, військова тема буде зростати, ширитися, колись заполонить літературу й люди сприйматимуть її нормально.