Прецедент будівництва біля Голосіївського парку
Національний природний парк «Голосіївський» в останній місяць став об'єктом неабияких пристрастей. Масштабне будівництво, що наступає з усіх боків, загрожує завдати шкоди унікальному природному заповіднику національного значення. У сьогоднішніх умовах міська влада не здатна забезпечити необхідний рівень екологічної безпеки «Голосіївському». Реальними захисниками парку, який називають зеленими легенями столиці, виступають представники громадськості та екологічні рухи.
Генеральний план розвитку Києва не передбачає суттєвого розширення меж міста за рахунок прилеглих територій. Будівництво нових житлових комплексів проходить у рамках існуючих столичних рубежів. Будівництва переважно ведуться на так званих білих плямах карти української столиці – територіях, які з тих чи інших причин раніше не призначалися для забудови. Одним з таких житлових комплексів став Bergen, який зводиться на вулиці Полковника Потєхіна, 9, що в Голосіївському районі. Особливістю цього масштабного об'єкта є те, що він перебуває у безпосередній близькості від НПП «Голосіївський».
Екологічні умови на цій ділянці парку досить складні й без будь-якого будівництва. Сусідство з житловим мікрорайоном тут дається взнаки. Увійшовши на територію парку з боку вулиці Полковника Потєхіна, можна побачити залишки вогнищ із зітлілими старими меблями, гумовими шинами, випалену землю від «шашликових» багать, цвинтарі для домашніх тварин, стихійні звалища скляних і ПЕТ-пляшок, які, як відомо, розкладаються в землі протягом сотень років. Неможливо без болю бачити повалені дерева, багато з яких є рідкісними. Уже незрозуміло, чи живі, чи мертві знамениті 300-літні Дуби Слави – найтовстіші (з обхватом до 7,4 метра) дерева у столиці, що належать до природно-заповідного фонду.
Всі ці шкідливі для парку наслідки діяльності городян екологи називають антропогенним навантаженням (тобто викликаним діями людини. – Авт.) на його територію. У виданій ще десять років тому монографії «Екологія Голосіївського лісу» читаємо: «Посилене антропогенне навантаження на екосистеми Голосіївського лісу призводить до скорочення і фрагментації популяцій усіх обстежених рідкісних видів рослин. У даний час необхідним є збереження тієї вже критично малої площі, що ще забезпечує збереження наявних популяцій рідкісних рослин. Скорочення площі лісу і посилення рекреаційного та господарського впливу неминуче призведуть до втрати біорізноманіття».
Десять років по тому, як було зроблено вченими цей сумний висновок, ситуація тільки погіршилася. Поза всякими сумнівами, поява багатоповерхового житлового комплексу з трьома тисячами жителів і сотнями парко-місць для авто тільки збільшить рівень антропогенного навантаження.
У цій ситуації на захист парку вийшли жителі Голосіївського району разом з учасниками та волонтерами молодого ГО «Всеукраїнське право народу» (ВПН), яке вже зарекомендувало себе дієвими екологічними акціями в різних куточках Києва. Учасники ВПН здійснили екологічну експедицію до тієї частини Голосіївського парку, що межує з вулицею Полковника Потєхіна. За її результатами було проведено екологічні акції під девізом «Збережімо Голосіївський парк – зелені легені Києва», зелений суботник. А ще волонтери ВПН постійно пікетують забудовника і його майбутній об'єкт на вул. Полковника Потєхіна, 9.
Ситуація навколо будівництва поряд із Голосіївським парком поступово зайшла в глухий кут, відкривши всі підводні рифи ведення будівництва по-київськи. Адже, з одного боку, забудовник має всі дозвільні документи і висновки експертиз про можливість зведення житлового комплексу на вул. Полковника Потєхіна, 9, а інвестори очікують на житло. З другого боку – протестує громадськість та екологічні організації на кшталт «Всеукраїнського права народу», які виступають за екологічну безпеку парку. Ще зовсім недавно ситуація здавалася такою, яку неможливо розв'язати. Втім, останнім часом світло в кінці екологічного «тунелю» все ж таки з'явилося.
Під тиском громадськості та екологічних організацій забудовник ЖК Bergen погодився здійснити під час будівництва ряд заходів для зниження антропогенного навантаження на парк. На початку березня нинішнього року ці заходи були сформульовані компетентними екологами та фахівцями парку, що входять до Бюро Науково-технічної ради НПП «Голосіївський». Авторитетні фахівці визнали, що необхідно здійснити комплекс заходів, без яких будівництво на вул. Потєхіна взагалі неможливе. Серед них – зведення огорожі з облаштуванням в'їзної групи уздовж частини вулиці Потєхіна й аж до вулиці Генерала Родимцева, проведення рекультивації вимоїн у парку поряд з будівництвом, освітлення території, ремонт паркану між парком і Національним виставковим центром, облаштування пішохідних, велосипедних і туристичних маршрутів, стежок здоров'я, встановлення антивандальних знаків, щитів, урн тощо. Присутній на засіданні представник ЖК Bergen заявив, що усі ці заходи будуть реалізовані за рахунок забудовника.
- Якщо міська влада втрачає контроль над екологічною ситуацією у столиці, в результаті чого можуть постраждати навіть такі унікальні природні оази, як Голосіївський парк, своє слово мають сказати громадські рухи, – говорить голова правління ГО «Всеукраїнське право народу» Сергій Шевченко. – Вивчивши ситуацію навколо будівництва на вул. Потєхіна, 9, ми відразу ж провели ряд акцій з вимогами до забудовника вжити заходів, які дозволять зберегти екосистему парку, його флору і фауну від негативних наслідків неминучого розростання мегаполісу. Про успішність цих акцій можна судити, спостерігаючи за розвитком ситуації: адміністрація парку сформулювала вимоги до забудовника – і той готовий їх виконувати.
Правління ГО «Всеукраїнське право народу» прийняло рішення про те, що цей рух забезпечить громадський контроль за виконанням зобов'язань забудовника. Учасники та волонтери ВПН готові крок за кроком контролювати втілення в життя кожного з пунктів вимог щодо парку. Починаючи з уже підписаного договору про будівництво огорожі навколо території парку, що межує з житловим комплексом, і закінчуючи встановленням антивандальних урн і щитів.
На жаль, ситуація навколо Голосіївського парку не є унікальною для української столиці. Видаючи дозвіл на будівництво, міська влада часто не прораховує екологічних наслідків цього. Результатом таких рішень-дозволів стають протистояння городян і громадських організацій, зростання соціальної напруженості у столиці. Виходом із ситуації може стати залучення – як свого роду третейських суддів – авторитетних незалежних екологів. А громадськими контролерами за виконанням їхніх вимог стануть екологічні рухи. Мабуть, тільки в цьому випадку Київ зможе зберегти своє звання однієї з найзеленіших столиць у Європі.
Ірина ОПАНАСЕНКО
КОМЕНТАР ЕКОЛОГА
Вадим АЛЕКСЄЄНКО, доцент кафедри зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат біологічних наук:
– Забудовник не претендує на територію природно-заповідного фонду, не торкається кордонів національного природного парку, а тому немає юридичних підстав забороняти будівництво. Опір же природоохоронців цілком зрозумілий і обгрунтований з екологічної точки зору. У цій ситуації дуже важливо не вийти за межі розумного. Надмірні заборони як у політичному житті, так і у сфері охорони природи часто призводять до протилежного ефекту. У кращому випадку їх ігнорують.
Ситуація навколо будівництва на вул. Полковника Потєхіна – один із небагатьох прецедентів, коли підприємці прислухалися до екологів і не діють з позиції грубої сили, а шукають компромісів.
Науково-технічна рада парку, проаналізувавши ситуацію, висунула певні вимоги до майбутнього сусіда. Чи покращиться стан збереження природи на ділянках національного парку, що межують з вулицею Потєхіна? Ні. Однак, якщо будувати житловий комплекс без застосування компенсаційних заходів, наслідки будуть взагалі непоправними. Саме тому рішення науково-технічної ради варто підтримати і вплинути на його виконання Домобудівною компанією №7.