Банк "Хрещатик" лежить на дні: хто винен і що робити?
Заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова вже назвала винуватця – бізнесмена і екс-депутата Київради Андрія Іванова. Чинна ж міська влада рятує гроші киян, соціальні проекти та обіцяє поміркувати над порятунком самого банку.
Навіть Омельченко не все знає…
Екс-мер, а нині депутат Олександр Омельченко у коридорі на десятому поверсі Київради розповідає колегам-депутатам про те, що за його господарювання в столиці КМДА і комунальні підприємства «брали у банку дешеві мільярдні кредити – на транспорт, медицину, на все-все, а з 2007-го нічого не зробили, крім «дірки» замість банку…». Нервує, згадуючи часи свого наступника Черновецького.
Омельченко підготував проект рішення про створення тимчасової контрольної комісії міськради стосовно вивчення стану справ у банку. Колеги рекомендують йому перевірити «кухню» фінустанови за період, що передував її краху. Та Сан Санич наполягає на десятилітті. «Тоді ж ті самі були», – показує у паперах прізвища акціонерів, членів наглядової ради, правління.
– Чи можна ще врятувати «Хрещатик»? – запитую.
– Бог його знає. Треба говорити з Кличком…
– А з Івановим не пробували на цю тему розмовляти, він же прийшов у міськраду ще при вас…
– Я з ним вже давно не спілкуюся.
Омельченко поспішає до ліфта і обіцяє повернутися до цієї теми за тиждень.
Бізнес-імперія за гроші вкладників
– Якщо капітан з помічниками зірвали з корабля найцінніші прилади і втекли на шлюпці – не варто винуватити в загибелі корабля службу навігації, – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, відбиваючись від звинувачень на адресу НБУ в сприянні у штучному доведенні фінустанови до банкрутства. Вона обіцяє найближчим часом передати правоохоронцям матеріали ревізії: – Зробимо все, щоб винних було покарано…
Проблеми в банку накопичувалися впродовж усього минулого десятиліття. Роками банк кредитував своїх акціонерів, кредити отримували не комунальні підприємства. Фактично за гроші комунальних підприємств і депозити населення девелоперську бізнес-імперію будував один з власників банку Андрій Іванов. Банк кредитував компанії, пов’язані з ним, під заставу «сміттєвих» паперів. «Твердих» застав, приміром, збудованих об’єктів нерухомості девелоперської групи, банк ніколи не отримував.
Інша схема виведення грошей – купівля «сміттєвих» облігацій фіктивних фірм-«прокладок». «Хрещатик» був єдиним покупцем і держателем цих «цінних» паперів. Банк нерідко кредитував компанії своїх приватних акціонерів на завідомо… невигідних умовах. Ставки за кредитами часто були нижчими, ніж ставки за депозитами, які «Хрещатик» залучав у населення. Що повністю суперечить усій логіці ведення банківського бізнесу.
Після діагностики банку стало зрозуміло, що більше трьох четвертин кредитно-інвестиційного портфеля «Хрещатика» (близько 6 млрд. грн.) припадали на компанії, афілійовані з його приватними акціонерами.
Торік, між іншим, банк мав збиток 1,162 млрд. грн. – ушестеро більший, ніж позаторік, – 194,626 млн. Як бачимо, є робота для правоохоронців. Є й стаття у КК – «штучне доведення до банкрутства»…
Нас не «кинули» на 150 мільйонів
Для порятунку банку в грудні Нацбанк запропонував акціонерам погасити свої кредити і додатково внести щонайменше 600 мільйонів. Вони начебто погодилися. Але у березні між акціонерами виник конфлікт. А рахунки юридичних осіб стали різко «міліти». КМДА, хвилюючись за гроші своїх підприємств, також почала переводити їхні рахунки до інших банків.
У міському бюджеті Київрада, згідно з домовленістю між акціонерами і НБУ, заклала 150 мільйонів гривень (свою 25-відсоткову частку) на докапіталізацію «Хрещатика». Але КМДА до останнього не перераховувала цих грошей, чекаючи на аналогічний крок з боку інших акціонерів. Не було довіри!
– У березні йшли розмови про викуп частки, про зміну відсотків акцій, – пояснює Олександр Мороз, заступник директора Департаменту фінансів КМДА. – Домовленості досягнуто не було. Виник ризик, що все може скластися не так, як планували, що ситуація з банком може вийти з-під контролю. Так і сталося. Якщо б КМДА внесла свій внесок, то 150 мільйонів були б втрачені для громади назавжди.
Смерть чи друге дихання
Після визнання банку неплатоспроможним у тимчасової адміністрації є кілька варіантів дій.
Перший – ліквідація банку (так сталося з майже 60-а фінустановами, які торік були визнані неплатоспроможними).
Другий варіант – змусити акціонерів самостійно «оживити» банк.
Третій – знайти нового інвестора (таких випадків було кілька, останній – 7 серпня 2015 року: 100 відсотків акцій «Укргазпромбанку» купила компанія з Об’єднаних Арабських Еміратів).
Четвертий – взяти банк у держвласність (так 2008 року вчинили з «Укргазбанком» і «Надрами». Останній, щоправда, потім держава перепродала Фірташу, а торік вдруге оголосила банкрутом).
І п’ятий сценарій – зупинка ліквідації банку через суди.
Який з них оберуть для «Хрещатика»?
Заступник голови НБУ Катерина Рожкова сумнівається, що взагалі знайдеться будь-який покупець на спадок Черновецького – Іванова. Бо неплатоспроможний банк цікавий покупцеві передусім вагою свого кредитного портфеля. А в «Хрещатику» він хоч і важкий – 6 мільярдів, але майже 5 з них – безнадійні, видані під заставу «липових» облігацій.
Олександр Пабат, депутат Київради: «Якщо міська влада захоче врятувати банк – немає питань. Він не втрачений. Треба знаходити спільну мову з іншими акціонерами. Адже вони теж зацікавлені у цьому. Там не в економічній площині проблема, а у непорозумінні акціонерів, у відсутності комунікації і нечесній «чорній» роботі окремих осіб-рейдерів. Та тих, кому не подобається, що у міської влади є 25 відсотків акцій 18-го за масштабами банку. Коли дехто зрозумів, що у банку є труднощі, почали розхитувати «човен»…