32 роки тому в центрі Києва обвалився Головпоштамт: архівні фото трагедії

Ліквідація наслідків обвалу колон Головпоштамту. 2 серпня 1989 рік. Фото: архів «Вечірнього Києва»
Ліквідація наслідків обвалу колон Головпоштамту. 2 серпня 1989 рік. Фото: архів «Вечірнього Києва»

2 серпня 1989 року у самому центрі Києва в результаті трагічного обвалу колон будівлі Головпоштамту загинуло 11 людей.

Подія справила величезне враження на киян, розлючена громадськість вимагала справедливого розслідування, однак радянські правоохоронні органи не поспішали надавати справедливу оцінку страшній події. Світлини трагедії, а також свідчення очевидців на наступний день після трагедії з’явились на сторінках «Вечірнього Києва».

Повідомлення у газеті «Вечірній Київ» на наступний день.

У звичайний робочий день середи 2 серпня, погода була примхливою, йшов помірний дощ і невелика купка людей як раз ховались від зливи під «козирком» будівлі головного поштамту на площі Жовтневої революції (зараз — Майдан Незалежності).

Однак у другій половині дня несподівано для усіх впали колони та балкон, а разом з ними і унікальний годинник головпоштамту, який для багатьох поколінь киян був улюбленим місцем для зустрічей та побачень. Годинник, який після обвалу лежав на землі, зафіксував точний час трагедії — 16:20.

«Все сталось якось несподівано і швидко, вийшовши з будівлі Головпоштамту я лише встиг зійти на кілька сходинок вниз, у підземний перехід, коли потужний поштовх струснув землю. Я кинувся назад. Архітектурна громадина входу до поштамту, яке ще хвилину тому стояла в риштуваннях, була зруйнована, над нею лише сідав цементний пил» — пригадував одного з очевидців на сторінках «Вечірки».

Ліквідація наслідків обвалу колон Головпоштамту. 2 серпня 1989 рік. Фото: архів «Вечірьного Києва»

Одразу ж після страшної події пожежники, міліціонери та перехожі кинулись на допомогу людям, які опинились під завалами. Серед тих, хто допомагав постраждалим людям, виявилось багато військових: ветеранів-афганців та десантників, які в цей день у центрі Києва відмічали своє професійне свято.

Спільними зусиллями з-під уламків витягнули 13 тіл, лише у двох випадках це були ще живі люди. Загалом загинуло 11 осіб: п’ять киян, троє мешканців Сахалінської області, серед яких був 12-річний хлопчик, двоє москвичів-молодят та один житель міста Старий Оскол (Росія). Після обвалу до місця катастрофи почали масово стягуватись кияни і вже за кілька годин про трагедію знало усе місто.

Через активну громадську реакцію та політику гласності радянська влада, хоча й не без зволікань, оголосила причини, що спричинили масштабний обвал. Головною з них були ремонтні роботи, які велись саме в той час.

Будівля тривалий час знаходилась в будівельному риштуванні, там замінювали облицювальну плитку на колонах. Під час них порушувалась техніка безпеки, за свідченням очевидців деформації будівлі можна було спостерігати за день до трагедії. Однак влада все одно намагалась головну провину перевести на неякісне будівництво сталінських часів.

Головпоштамт будували з 1952 до 1958 року в ході відбудовних робіт в центрі столиці після Другої світової війни. Будівлю зводили за проєктом архітекторів Вадима Ладного, Бориса Приймака і Григорія Слуцького.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»