Київрада надійно захистила від забудови сквер Василя Стуса

Сквер імені Василя Стуса. Фото: Фейсбук
Сквер імені Василя Стуса. Фото: Фейсбук

Ділянку під цим об’єктом свого часу продала команда Черновецького.

Сквер імені Василя Стуса, який знаходиться на проспекті Перемоги, 140-в у Святошинському районі столиці, Київрада юридично захистила від забудови.

Про це повідомив заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

За словами заступника міського голови, останнім часом до депутатів міськради почастішали звернення від киян щодо загрози забудови скверу імені Василя Стуса.

Щоб цьому перешкодити, Київрада ухвалила рішення, яким передала земельну ділянку, на якій розташований сквер, до комунальної власності громади Києва.

«Наразі, за даними Центру Державного земельного кадастру, земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення для утримання та благоустрою зелених насаджень, тому будь-яке будівництво на цій ділянці унеможливлено повністю», — зазначив Володимир Бондаренко.

Історія боротьби громади за сквер тривала упродовж 15 років. У 1965-1972 роках на місці, де він зараз розташований, знаходився будинок, у якому проживав Василь Стус з дружиною та сином. Цю споруду знесли у 2006 році під час будівництва Кільцевої дороги. Громада звернулася до столичної влади з проханням облаштувати тут сквер.

Проте Київрада із тодішнім мером Черновецьким продали цю ділянку за велику суму, а новоспечені власники спиляли віковічні «Стусові дуби». Лише нова влада через суди визнала, що тут має бути сквер Василя Стуса.

У 2015 році столичний мер Віталій Кличко відкрив оновлений за кошти міського бюджету сквер Героя України Василя Стуса. Але, попри це, питання забудови виникало постійно. Однак тепер, після передачі скверу до комунальної власності громади Києва, він став недоступним для зазіхань будь-яких забудовників.

Читайте також, у Києві незабаром відремонтують сквер поблизу кінотеатру «Супутник», місцеві активісти та мешканці пропонують назвати його на честь шістдесятника, дисидента та поета Івана Світличного.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»