Торгівля та підприємництво у Києві: що продають, як організувати свою справу законно

Історичний символ київської торгівлі — Бесарабка. Фото Ольги Косової
Історичний символ київської торгівлі — Бесарабка. Фото Ольги Косової

У Києві, здається, торгують всі й усюди. Місто має 81 торгово-розважальний центр, але вулична торгівля продовжує існувати. Що і як відбувається у сфері торгівлі нині?

«Вечірній Київ» дізнався, чим торгують, скільки у нас базарів та торгово-розважальних центрів, як продавати в рамках закону й правил, як швидко стати підприємцем, як у столицю завозяться й контролюються товари для ярмарків й багато іншого.

На передодні професійного свята — Дня працівників торгівлі, яке відзначатимемо 25 липня, заступник начальника управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Оксана Григорівна Шрамченко відповіла на запитання нашого видання.

Оксана Шрамченко

Все про сезонну торгівлю й боротьбу з нелегальними торговцями

-У Києві процвітає сезонна торгівля, продаж овочів та фруктів. Як киянам відрізнити законну точку торгівлі від незаконної?

-Щоби створити нормальні умови для підприємців, ще у 2015 році розпорядженням КМДА в столиці затвердили порядок розміщення пересувної торговельної мережі та об’єктів сезонної торгівлі. На відкритих торгах люди можуть отримати право на розміщення своїх яток за затвердженою містом схемою. На ній вказані місця для 1011 торговельних точок, де можна продати баштанні культури, овочі, фрукти, безалкогольні напої (окрім пива); морозиво, сувенірну продукцію національної тематики, дитячі та карнавальні іграшки, повітряні кульки.

Торги на право зайняти місце для продажу своїх товарів проводить КП «Міський магазин. Він також замовляє роботи з облаштування і утримання місць торгівлі, й уповноважений укладати договори із суб’єктами господарювання. Як взяти участь в торгах й отримати законне місце у Києві описано на сайті КМДА в розділі «Оголошення».

Розгортання яток на вулицях столиці регламентується правилами

-Але підприємці не поспішають отримувати легальне місце для торгівлі?

-Так. За інформацією КП «Міський магазин» на сьогодні продано 287 адреси, укладено 287 договори на розміщення об’єктів сезонної торговельної мережі тафактично розміщено 270 об’єктів. Щоб киянам легше розпізнавати «легальних» та «нелегальних» торговців, «Міський магази» видає всім «легалам» однакові намети синього кольору, брендовані символами міста. Вже розміщено 119 таких наметів, в тому числі з продажу безалкогольних напої та морозива 78 наметів, з продажу овочів та фруктів — 41 намет. І робота в даному напрямку продовжується.

— Бачимо по всьому Києву в різних місцях «бабусь» і перекупників, які інколи здійснюють продаж у брудних коробках із під бананів, часто залишають після торгівлі залишки продукції, тару, стоять на газонах чи біля закривають проходи до метро. Які кроки із боку Департаменту підприємництва робляться, щоб зменшити це явище?

-Це типова «стихійна» торгівля. Провадження такої діяльності є несанкціонованим та порушує громадський порядок.

Нагадаю, що Стаття 160 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» регламентує, що торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу.

Відповідно до статей 23 та 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, а також вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП, на підставі та в порядку, визначених законом.

Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА постійно звертається до Головного управління Національної поліції в м. Києві з проханням здійснити перевірки фактів порушення законодавства, вжити відповідних заходів реагування у межах наданих повноважень щодо припинення стихійної торгівлі у столиці.

Крім того, за дорученням Київського міського голови Віталія Кличка від 02.07.2020 № 23 733 у райдержадміністраціях міста створили міжвідомчі комісії, які протидіють виникненню та ліквідовують осередки несанкціонованої торгівлі. Крім посадовців в комісіях працюють представники поліції. Проводяться регулярні рейди по районах, складаються протоколи про адміністративне правопорушення згідно зі статтями 152 та 160 КУпАП.

Як у столиці слідкують за продуктовими ярмарками

В спекотну літню пору заборонено торгувати деякими видами продуктів

-На традиційних продуктових ярмарках у спеку продаж молока та м’яса заборонений, але торговці часто цим правилом нехтують. Куди споживачам звертатись в разі порушень, та які заходи вживає Департамент для того, щоб організація ярмарків у столиці була належною?

-На сьогодні у столиці проводять два види ярмарків, які користуються увагою киян. Це сезонні ярмарки, які проводять за 73 адресами у будні, й 24 ярмарки — у вихідні дні, на яких реалізуються продовольчі та непродовольчі товари та сільськогосподарські — лише у вихідні та передсвяткові дні з реалізацією продовольчої групи товарів.

Відповідно до чинного законодавства, КМДА не може регулювати ціни на продовольчих ярмарках. Проте нашим Департаментом щотижнево на підставі даних Державної служби статистики розробляються рекомендовані ціни (на 10-15% нижче середніх по місту Києву) і доводяться до фермерських господарств, виробників харчової, переробної промисловості та сільськогосподарської продукції, особистих підсобних господарств населення, які беруть участь у ярмарках.

Перелік продуктів, на які встановлюються рекомендовані ціни включає 20 найменувань основних соціально необхідних продуктів харчування, зокрема: плодоовочеву продукцію (картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю тощо), м’ясо та птицю, молокопродукти, борошно-круп’яні вироби.

До участі в ярмарках залучаються саме сільськогоспвиробники, підприємства харчової та переробної промисловості з різних регіонів України.

Реалізація продукції на міських ярмарках відбувається законно

Загалом щотижня участь у ярмарках беруть участь понад 2,5 тис. фермерських господарств, підприємств харчової та переробної промисловості та суб’єктів підприємницької діяльності, 80% з яких є безпосередніми виробниками продукції.

Так, від початку року вже відбулися 905 ярмарок, взяли участь 34,1 підприємців, які продали киянам 15,2 тис. т. продукції.

З 25.06.2021 заборонено реалізацію продуктів харчування, що швидко псуються. Ярмарки проходять за попередніми запрошеннями, організатори ярмарків — комунальні підприємства, що провадять свою діяльність у сфері торгівлі та підпорядковані Департаменту, тому володіють усією інформацію про тих, хто приїжджає торгувати, та про їх товар. І, відповідно, не допускають участі в ярмарках виробників з продуктами, що швидко псуються на період заборони.

Як стати підприємцем у Києві

-Чи складно нині стати приватним підприємцем і що для цього потрібно?

-Насправді — не складно. Перш за все необхідно визначитись яким чином проводити процедуру реєстрації фізичної особи-підприємця.

Якщо обрати електронний варіант реєстрації є можливість скористатися автоматичною реєстрацією ФОП на порталі «Дія». На порталі майбутньому підприємцю необхідно авторизуватися, заповнити форму, обрати загальну чи спрощену систему оподаткування та підписати заяву кваліфікованим електронним підписом. Заява автоматично буде направлена до податкової за місцем вашої реєстрації або за місцем провадження господарської діяльності.

Заповнену заяву на реєстрацію ФОП буде перевірено та автоматично надіслано до Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для проведення державної реєстрації в автоматичному режимі без участі державного реєстратора.

Повідомлення про реєстрацію ФОП з’явиться в кабінеті та на електронній пошті. Після того, як запис про реєстрацію ФОП з`явиться в Єдиному державному реєстрі, впродовж 2 робочих днів підприємець може отримати виписку з реєстру в кабінеті громадянина або у ЄДР за кодом доступу — він надійде на пошту. Виписка має юридичну силу — її можна роздрукувати й користуватися як будь-яким іншим документом.

Також для державної реєстрації фізичної особи-підприємця можна особисто звернутися до центрів надання адміністративних послуг міста Києва та районних адміністрацій та подати заяву відповідної форми, а також заяву про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість. Заявником при реєстрації пред`являється документ, що відповідно до закону посвідчує особу. Державна реєстрація проводиться за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів.

Як бачите процедура реєстрації ФОП нескладна, якщо дотримуватися відповідних правил та вимог чинного законодавства. Також хочу додати, що в обох варіантах реєстрація ФОП здійснюється безоплатно.

Чим найбільше торгують у Києві і скільки у місті ТРЦ

-Цікаво, скільки киян задіяно у сфері торгівлі і які групи товарів найбільш популярні? Іншими словами, чим нині торгувати вигідно?

-На сьогодні у столиці функціонують 7537 продовольчих та непродовольчих закладів торгівлі, серед них 81 торгово-розважальний центр, загальною площею понад 8,2 млн кв. м, 3435 загальнодоступних об’єктів харчування на 197,5 тис. посадкових місць.

В центрі столиці є чимало торгових центрів, де є місце малому й середньому бізнесу

У червні 2021 року в місті Києві відкрито 11 продовольчих магазинів, 5 непродовольчих магазинів та 12 закладів ресторанного господарства.

За даними Головного управління статистики у м. Києві оборот роздрібної торгівлі у м. Києві за січень–травень 2021 року становить 104 037,8 млн грн (роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля), що на 13,2% більше до відповідного періоду попереднього року (у порівнянних цінах). Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, за січень-травень 2021 року становить 89 994,9 млн грн, що на 12,7% більше до відповідного періоду попереднього року (у порівнянних цінах).

У столиці в основному торгують непродовольчими товарами. У у січні-березні 2021 року частка продажу непродовольчих товарів становила 53,8%, продовольчих товарів — 46,2% (у січні-березні 2020 року — 53,1 та 46,9% відповідно).

Частка продажу автомобілів, деталей та приладдя для них становила 7,8% до роздрібного товарообороту непродовольчих товарів, фармацевтичних товарів — 5,9%, одягу — 5,1%, костетичних товарів й виробів для туалетних кімнат — 3,7%, компютерів, периферійного устаткування, програмного забезпечення та побутових електротоварів — по 2,2%, взуття — 1,7%.

Доля алкогольних напоїв у продажах становила 7,1% роздрібної торгівлі продуктами, молочних продуктів — 5,4%, фруктів та овочів свіжих — 4,4%, хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів — 4,2%, інших продовольчих товарів (цукор, борошно, крупи, вироби макаронні тощо) — 3,7%, м’ясних продуктів — 3,3%.

Як і чим місто допомагає малому бізнесу

-Як може співпрацювати малий бізнес із містом? У чому полягає користь взаємодії департаменту, як представника міста, та підприємців?

-Департамент надає фінансово-кредитну підтримку через компенсації для київських підприємців 99% номінальної відсоткової ставки за кредитними договорами, які можуть взяти кредит в одному з 15 банків-партнерів.

Відповідно до Положення про фінансово-кредитну підтримку суб’єктів малого та середнього підприємництва позичальниками можуть бути суб’єкти господарювання — резиденти України, що зареєстровані в місті Києві, виробничі потужності яких розміщені повністю або частково на території міста Києва або Київської області, ведуть реальну господарську діяльність не менше 1 року та які підпадають під визначення суб’єктів малого або середнього підприємництва.

Сума кредиту не може перевищувати суму в національній валюті, еквівалентну 600 000 євро. Також позичальник зобов’язаний профінансувати не менше 20% вартості об’єкту кредитування.

Детально про фінансово-кредитну підтримку читайте тут.

Також Департамент пропонує суб’єктам господарювання міста Києва долучатися до обговорення проєктів регуляторних актів — рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ми з Вами живемо в одному місті, користуємося однаковою інфраструктурою, транспортом, дорогами, парками і зонами відпочинку, і наша спільне завдання зробити Київ кращим, зручним, безпечним, чистим та привабливим для мешканців та гостей. Від того як мешканці столиці, у тому числі й малий бізнес, будуть надавати пропозиції з вирішення нагальних проблем міста у різних сферах життєдіяльності, бачення розвитку бізнесу та взаємодією з владою залежить наше майбутнє та майбутнє наших дітей. Звертайтесь до нас і ми за своїми напрямками діяльності докладемо зусиль для поліпшення умов роботи та відпочинку мешканців міста.

Про Житній ринок

-Яка ситуація на сьогоднішній день з Житнім ринком, яким чином здійснюватиметься оренда на ринку, хто буде орендарями та чи зміниться цільове призначення будівлі?

Вирішується питання оренди приміщень на Житомирського ринку

-На сьогодні підприємство працює у звичайному режимі з дотриманням карантинних вимог. Зміна форми власності та цільового призначення будівлі не передбачається. Основна вимога до майбутнього орендодавця — залишити ринок на першому поверсі для традиційної торгівлі (продажу сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження (м’ясо свіже великої та дрібної рогатої худоби, свиней, кролів, домашньої птиці та м’ясопродукти, риба та рибопродукти, молоко та молокопродукти, овочі, зелень, фрукти, ягоди, соління, сухофрукти тощо), інших харчових продуктів. Нині опрацьовується питання щодо аренди частини вільних нежитлових приміщень на вул. Верхній Вал, 16.

Щоби утримувати будівлю ринку в належному стані, а вона, нагадаю, зведена у 1980 році й простояла без капітального ремонту, потрібні кошти, які шукатимуть через здачу приміщень в оренду. Оренда комунального майна здійснюється відповідно до Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна».

Нагадаємо. «Вечірній Київ» повідомляв, що приміщення одного з найстаріших ринків столиці, які входять у комунальну власність, збираються здати в оренду приватним власникам. До майбутніх орендарів у влади є важлива вимога — на першому поверсі повинен залишитись традиційний продуктовий ринок.

Фото Ольги Косової, Бориса Корпусенка «Вечірній Київ» та КП «Київблагоустрій»

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»