Мовний закон: українською заговорила сфера культури

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили ще два роки тому — у квітні 2019-го після двох місяців розгляду. А 16 липня того ж року закон, який зобов’язує культурну сферу повністю перейти на державну мову, набрав чинності. Втім за поданням 51 депутата новий закон оскаржували у Конституційному суді.

14 липня цього року Конституційний суд визнав мовний закон таким, що повністю відповідає основному закону. Частина норм закону вже працюють. Йдеться про обов’язкову українську у медицині, транспорті, діловодстві, проєктних документаціях та документообігу.

А вже від 16 липня українська поширилась ще на кілька напрямків. Зокрема, на телебачення, кіноіндустрію, видання та продаж книг, екскурсійний бізнес та туризм. Серед змін також те, що відтепер кандидати на державну службу та претенденти на українське громадянство складатимуть тести на знання державної мови.

Більш детальне роз’яснення опублікував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він уточнив, що новий етап збільшить використання державної мови у публічному просторі.

Зокрема, йдеться про:

• концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також у разі якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Супровід (конферанс) усіх концертів, шоу, перфомансів, розважальних і видовищних заходів має відбуватися виключно українською мовою. Виступи осіб, які не володіють державною мовою, повинні супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом;
• оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Використання інших мов допускається, якщо текст іншою мовою буде не більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою;
• всі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб;
• музеї та виставки. Це стосується оформлення оголошень, квитків, інформаційної продукції тощо;
• сфера туризму та екскурсії. Іншою мовою може здійснюватися туристичне чи екскурсійне обслуговування лише іноземців та осіб без громадянства;
• кіно. Фільми, створені іноземною мовою, розповсюджуються та демонструються, зокрема і на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу з субтитрами державною мовою дозволяється в кінотеатрах, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалів. Про показ фільму мовою оригіналу із субтитрами має бути повідомлено завчасно;
• видавці мають видавати державною мовою не менше половини усіх виданих упродовж року назв книжкових видань.

Тарас Кремінь також додав, що сьогодні, 16 липня, стартує реєстрація на іспит на рівень володіння державною мовою для тих, хто претендує на державну службу або хоче отримати українське громадянство.

Нагадаємо, що від 16 січня абсолютно усі надавачі послуг зобов’язані обслуговувати клієнтів українською. Перейти на іншу мову персонал може лише за бажанням клієнта. Важливо, що державною повинна також подаватись інформація на цінниках, інструкціях, квитках та у меню ресторанів. Тим, хто ігноруватиме закон, загрожують штрафи від 5100 до 6800 грн. «Вечірній Київ» публікував огляд, які київські заклади ігнорують мовний закон.

А нещодавно ми розповідали, як у Ботанічному саду ім.Фоміна продавчиня морозива відмовилась обслуговувати покупця українською й побила з напарником покупця.

Читайте також: Що робити, якщо вас не обслуговують українською: від прохання до скарги

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»