Директорка Дитячої школи Гольфу Альона Терещук: Гольф в Україні доступний та відкритий для кожного

Влітку минулого року Всеукраїнська Федерація Гольфу заснувала першу в нашій країні дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву з гольфу. З нагоди першого ювілею «Вечірній Київ» зустрівся з директоркою школи та заступницею Генерального Секретаря з внутрішньої співпраці Федерації Гольфу Альоною Терещук, яка в інтерв’ю нашому виданню розповіла про перші здобутки і досягнення юних спортсменів та повідала деякі секрети та особливості цього елегантного виду спорту.

 — Вітаємо Вашу школу з першою річницею з часу відкриття. Розкажіть, будь-ласка, як саме розпочалася Ваша робота у Федерації Гольфу та чому ви обрали саме цей вид спорту?

— У Федерації Гольфу я працює вже 6-й рік, грати у гольф почала десь 3 роки тому. Вважаю, що неможливо працювати у цій сфері та самій не володіти основами гри у гольф…

Робота у школі дає мені можливість проводити багато часу в активному русі на свіжому повітрі та спілкуватися з різними людьми та дітьми.

Для мене у житті спорт відіграє надзвичайно важливу роль. Моя перша освіта — спортивна. До приходу у цю сферу, я також працювала у дитячому фітнесі, тому я вже не уявляю своє життя без активного руху та спорту.

-Як пройшов перший рік діяльності Вашого закладу та що вдалося досягти за цей час?

— Нещодавно, ми провели другий Етап відкритого дитячого туру серед дітей віком від 4 до 16 років, де зібралася рекордна кількість учасників — 70, що є одним із перших важливих рекордів та досягнень Дитячої школи гольфу за останній час.

Змагання відбувалися вдруге, в рамках Junior and Kids Open Golf Tour. Метою його проведення є заохочення дітей не лише до тренувань, але і до практики у змаганнях. Діти, відповідно до вікових категорій, змагаються на різних гольф полях в Україні та за кордоном. Цього разу турнір відбувся в еколого-рекреаційному центрі GС Kozyn.

Також ми неймовірно щасливі, коли у наших заходах активно приймають участь іноземні гравці. Наша команда активно працює над виходом українського гольфу на міжнародний рівень.

-Окрім Києва, чи є в інших містах України дитячі школи з гольфу?

-Наша гольф-школа є першим таким закладом, але вона офіційно функціонує на усіх локаціях з гольфу, які на сьогодні є в Україні: Київ та Харків, нещодавно додався Edem Golf Club Lviv — є єдиним на сьогодні гольф-клуб Західної України.

-З якого віку починають вчитися гольфу Ваші вихованці?

— Вік наших учнів від 6 до 14 років. Буває так, що батьки приводять діток і раніше, навіть у 3 роки, але таких дуже мало… Для маленьких діток потрібні індивідуальні заняття та постійна підвищена увага тренера, що є досить тяжко. У нас заняття переважно групові, де на одного тренера припадає приблизно 5 учнів. Це пов’язано, перш за все, з технікою безпеки, щоб знизити ризики травмування дітей клюшками або м’ячиком підчас навчального процесу.

-Чи є якість критерії за якими ви відбираєте учнів до Дитячої школи гольфу?

-У процесі навчання ми спеціально не обираємо учнів для навчання, нам важливо, щоб дітки яким це цікаво прийшли до нас та спробували пограти.

Тому, ми відкриті до усіх бажаючих, але потім коли йде відбір до Національної юніорської Збірної з гольфу, то головний тренер дивиться на критерії, які затверджені спеціальним положенням: це є гандикап, рівень показника гри та успішність у турнірах.

-У чому полягає гольф-етикет. Які є особливості та вимоги у цьому виді спорту?

— Дійсно у багатьох гольф-клубах за кордоном та навіть у нас, наприклад у Гольфстрімі діють правила, що без Green Карти або Карти Акредитації Федерації гравці не допускаються на поле. Чому? Тому, що коли людина має цю карту, це означає, що вона знає як правильно себе вести, як грати, як рухатися територією поля, тому що гольф, насправді є досить небезпечним та травматичним видом спорту. Тому треба знати певні правила поводження на полі, щоб не наражати на небезпеку себе та інших учасників.

Не менш важливими є правила щодо підтримки гарного стану та чистоти ігрового поля. За правилами етикету, жоден з гравців не може лишити після себе сліди, для цього навіть у бункерах лежать спеціальні граблі, якими можна вирівняти покриття після гри.

-Як у школі вирішується питання щодо екіпіровки учнів? Та у чому полягають, взагалі, особливості дрес-коду у гольфі?

-Учні нашої школи одержують спеціальне жовте поло і жовту кепочку, характерну для вихованців нашої школи…

Щодо загального дрес-коду, то у гольфі діють спеціальні правила гольф-етикету, які стосуються вбрання гравців. Гольф вважається аристократичним видом спорту, тому абсолютно недопустимим є джинсовий одяг. Це вважається табу, і в багатьох гольф-клубах Європи навіть заборонено заходити на територію у джинсах. Вважається, що це є виявом крайньої неповаги до гравців та членів клубу. Це пов’язано з тим, що тривалий час джинсовий одяг асоціювався переважно з представниками нижчих соціальних класів та робітниками…

Також, у гольфі є свій власний стиль, який складався протягом багатьох десятиліть. Гравці гольфу, зазвичай, вдягнені у спеціальне гольф-поло з комірцем. Майка та звичайна футболка вважаються також виявом поганого тону. На низ для жінок-це спідниця, шорти або брюки. Взуття також має бути правильним: зручне спортивне взуття для гольфу з м’якими шипами, щоб не псувало покриття поля, але захищало від ковзання. Однак, для діток ми не рекомендуємо шиповане взуття, оскільки вони ще тільки навчаються грі. Тому, для дітей важливо, що це було закрите та зручне взуття, а не шльопанці чи босоніжки. Також є заборона для жінок щодо взуття на підборах. Це необхідно перш за все для забезпечення безпеки гравців…

Літом, коли тренування проходять на відкритому повітрі, гравці мають носити також кепочку, щоб захиститися від пекучого сонця та теплового удару.

-Як проходять тренування зимою та скільки взагалі триває сезон у гольфі?

— Сезон у гольфі розпочинається весною та закінчується десь у жовтні. Минулого року, ми мали довгу та теплу осінь, тому мали можливість проводити заняття майже до кінця листопада. Але зазвичай, останні турніри відбуваються у жовтні, а з 1 листопада до 1 квітня гольф-клуби зачинені. Але взимку, є спеціальні гольф-симулятори. Це тренажери, які дозволяють нашим гравцям підтримувати свою форму у холодну пору року. У київському Гольф-центрі на сьогодні є 3 таких симулятори, де ми взимку займаємося з дітками.

Це дуже розповсюджено в Японії, Кореї та Сполучених Штатах Америки. Симулятор являє собою величезних екран на якому гравець може вибрати будь-яке поле світу, запускається гра на 8 чи на 12 лунок. Клюшка, м’ячик-усе є, але б’ється не на полі, а на екрані. Це дозволяє дітками та дорослим не втрачати навички гри, відтреновувати прийоми та техніку.

Також, у нас є виїздні кемпи — гольф-табори для дітей і змагання. У лютому цього року, наші учні вперше виїхали на міжнародні змагання до Туреччини.

Клімат цієї країни ідеально підходить для гольфу та дозволяє проводити тренування та турніри навіть взимку.

Тренування та змагання тривали тиждень, і грали Перший етап Junior and Kids Open Golf Tour, який нещодавно продовжився у Козині. Найближчим часом очікуємо проведення Третього етапу у Львові, а фінал відбудеться у Києві 20 серпня.

Ми спеціально спланували турнір таким чином, щоб завершити його до кінця серпня, бо на початку вересня наші дітки йдуть до школи, і через навчання не усі матимуть змогу поїхати на змагання на вихідних.

-На сьогодні гольф активно розвивається, хоча не є настільки масовим та популярним в Україні, як футбол, волейбол чи баскетбол. Чи є якась програма дій для популяризації цього виду спорту?

-Завдання нашої команди — показати, що є такий вид спорту, як гольф, що він в Україні активно розвивається, хоча і не є широко відомим і популярним у нашій країні, особливо у маленьких містах та селах. І не обов’язково мати для цього спеціальне поле для гольфу, можна спробувати грати на відкритих площадках чи, навіть у парку….

Також, ми працюємо над реалізацією програми щодо включення основ гри у гольф у курс фізичного виховання та культури у школах. Таким чином, діти матимуть змоги не тільки займатися футболом чи легкою атлетикою, але і спробувати грати у гольф. На наступний рік ми вже розробили спеціальну програму та плануємо її втілити в одній чи декількох школах Києва.

-Чи є в українському гольфі спортивні династії?

-Так, безумовно. У нас є родини, де повністю усі грають: мама, тато, двоє чи навіть троє дітей. Це дуже розповсюджена тенденція, коли хто з родини починає займатися гольфом, то інші теж бажають спробувати свої сили. У нас були випадки, коли починали тренувати дитину, потім приводили її братика чи сестру, потім підключалася мама, а згодом і тато.

Зараз, у нас грає у гольф досить багато сімей, тому Всеукраїнська Федерація Гольфу кілька місяців тому, успішно провела перший сімейний турнір Family Golf Tour, де кожна родина представляла свою власну команду з двох або трьох учасників.

На мою думку, гольф — це вид спорту, що доступний кожному. Його особливістю та відкритістю є те, що тут не існує вікових, гендерних чи фізичних обмежень. Гольф сприяє розвитку концентрації та уваги, знижує рівень стресу та розвиває фізичні можливості людей у будь-якому віці.

Тому, наш девіз: «Пробуйте, досягайте своєї мети та ставайте чемпіонами!»

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»