Постійно сидить у телефоні: поради дитячого психолога, як визволити дитину з полону гаджетів

Як впливає на дитячу психіку та фізичне здоров’я довготривале користування смартфоном чи планшетом? З якого віку дитині можна давати в руки телефон? Якщо вже є залежність, то як з нею боротися? Про це та інше в інтерв’ю «Вечірці» розповів відомий дитячий психолог Дмитро Вакуленко.
Нещодавно в тролейбусі мимоволі довелося підслухати таку розмову двох молодих жінок.
— Моя донька вчора розбила смартфон. Ремонт, сказали коштує, як майже новий.
— А скільки років твоїй доньці?
— Два.
— Так їй це рано давати смартфона…
— Та ти що, вона у нас з 10 місяців ним грається! Якщо забрати, то це буде істерика на пів дня…
На жаль, ситуація, описана у цьому діалозі, далеко не виняткова, а можна сказати типова.
«Мій 12-річний син постійно годинами „зависає“ в телефоні. Нічого йому зробити не можу. Прийшов зі школи і носом — туди. Прямо справжня залежність», — це вже розповідь киянки Оксани Артамонової.
Як залежність від гаджетів впливає на дитячу психіку і чи можна позбавити від неї дитину — в інтерв’ю з кореспондентом «Вечірнього Києва» розповів відомий дитячий психолог Дмитро Вакуленко.

— Пане Дмитре, багато батьків скаржаться, що їхня дитина постійно «сидить носом у телефоні». Як така залежність від гаджетів впливає на психічний розвиток?
— Психічний розвиток дитини у дошкільному віці напряму залежить від розвитку її моторики. У великій мірі від того, які рухи вона виконує руками.
Адже, чим краще розвинені дрібна та велика моторика, тим гармонійніше розвивається людина.
Ще відомий педагог Василь Сухомлинський стверджував, що наше мислення знаходиться на кінчиках пальців. Іншими словами розвиток інтелекту напряму залежить від рухової моторики.
До прикладу, раніше дуже популярною була гра в бісер, яка чудово розвивала дрібну моторику рук.
Але, якщо дівчинка чи хлопчик постійно сидять у телефоні з опущеною головою і щось клацають двома чи одним пальцями та дивляться в маленький екран, то це загальмовує розвиток, як у фізичному, так і в інтелектуальному плані. Зокрема, у них можуть виникнути труднощі з освоєнням академічних навичків.
Коли діти ліплять з пластиліну, малюють, грають у рухливі ігри, то це — дуже корисні заняття, які добре розвивають рухову моторику.
Якщо ж дитина постійно сидять, дивиться в одну точку з перенапруженими м’язами шиї, то це вже інша історія.

— Як звичка годинами експлуатувати телефон впливає на фізичне здоров`я?
— Від довготривалого використання телефону передусім страждає хребет, оскільки, чим триваліше та нижче нахилена голова, тим більше виникає навантаження на м’язи шиї. Отже можуть з’явитися проблеми з формуванням постави і у майбутньому розвинутися хвороби опорно-рухового апарату.
— Що батькам робити у таких випадках? Може замінити смартфон на простий кнопочний телефон?
— Повна заборона взаємодії з гаджетами також обмежує дитину в розвитку. Ми живемо у сучасному житті й телефон та інтернет є невід’ємною частиною нашого життя.
Якщо діти не вмітимуть користуватися гаджетами, то вони будуть обмеженими в навичках. Але це не означає, що телефон та інтернет повинні замінити дитині цілий світ. У всьому має бути баланс.

— А з якого віку можна давати у руки дітям телефон? Деякі батьки його вже тицяють малюку під ніс, коли той ще і ходити не почав…
— На мою думку, до п’ятирічного віку дитині не потрібні ані планшет, ані телефон взагалі. Кажу «так» — читанню дитині казок, рольовим іграм в ляльки, прогулянкам на свіжому повітрі, фізичним вправам, іграм у пісочниці, катанню на роликах, самокатах та інше.
Корисно з батьками ходити на рибалку, в походи, збирати гриби, шишки… Таким чином, будь-яка фізична активність (а її варіантів безліч) допоможе дитині цікаво провести час без гаджетів.
Але, на жаль, деякі батьки, аби син чи донька їм не заважали (хоча як може заважати рідна дитина!) вже у віці навіть до року садовлять дивитися мультик, а у два роки дають гратися смартфоном. Потім дивуються — чому у шестирічному віці дитина не може відірватися від телефону. А що ж тут дивного? Це — досвід, який формується змалку.

— То що порадите робити батькам, коли у дітей уже сформувалася залежність від гаджетів?
— Різко забороняти чи силою відбирати смартфон не можна, оскільки це може призвести до порушення взаєморозуміння та комунікації між дитиною і батьками.
Вимагати від дитини, щоб вона сама припинила сидіти в телефоні та організувала для себе альтернативний вид діяльності, більш за все не спрацює, оскільки зони мозку, відповідальні за саморганізацію, формуються з 6 до 25 років. Тому на подібні претензії чи заборони дитина може відповісти істериками та конфліктами.
Обмеження потрібно вводити поступово. Насамперед, батькам разом з дитиною необхідно розробити розпорядок дня з урахуванням різних корисних активностей, побутових справ та організувати його виконання. Туди чітко, по годинам, належить вписати — коли і скільки часу на день дитина може користуватися гаджетами.

— З якого віку для дітей складати розпорядок дня?
— Розпорядок дня повинен бути вже у двох- трьохрічної дитини. Всі часові проміжки мають бути чимось заповнені. Найкраще, коли це будуть якісь сімейні активності. Наприклад, о 14.00 — йдемо всією сім’єю на прогулянку, о 19.00 — граємо в настольні ігри…
Та для малюків дошкільного віку ми не зазначаємо конкретний час, бо розуміння часу формується трохи згодом, головне визначити порядок дій: перше, друге, третє…
Зазвичай, дитина залюбки проведе своє дозвілля з батьками і стовідсотково протягом цього часу вона забуде про телефон.

— Проблема у тому, що багато батьків самі не мають часу на сімейні активності…
— Начебто все просто — встановити розпорядок дня, визначити обмеження, виділити час на сімейний відпочинок…
Проте, на жаль, багато українців сьогодні живуть за правилом — робота-сон. А, якщо у цьому ланцюжку є проміжки, то «залипають» або у телевізорі, або в ЮТУБі.
Тому батькам потрібно насамперед самим навчитися правильно організовувати свій час. Саме батьки, а не психолог, є найважливішими експертами власного життя і життя своєї дитини.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»