Урбаністи збирають кошти на публікацію книжки про столичну Чоколівку

Чоколівські Хрущовки, які зображені на листівці
Чоколівські Хрущовки, які зображені на листівці

Центр урбаністичних студій запустив збір коштів для видання книги про Чоколівку.

Команда Центру урбаністичних студій оголосила про збір коштів для видання збірки текстів про Чоколівку. Вихід книжки «(Не)комфортна (не)околиця: Чоколівка» можна підтримати на порталі Велика Ідея.

Раніше журналісти «Вечірнього Києва» спілкувались з однією із дослідниць столичної Чоколівки — Світланою Довгань, яка розповідала про її зв’язки із українським шістдесятництвом.

Чоколівка — це історична назва місцевості в теперішньому Солом’янському районі Києва. Виникши на межі ХІХ-ХХ ст. як робітниче селище на міській околиці, за півстоліття вона стала найпрогресивнішою частиною Києва. Саме тут з’явився перший у столиці житловий масив, забудований типовими «хрущовками».

Назву про (не)комфортну (не)околицю Чоколівку нам підказали наші попередні і, на перший погляд, поширені уявлення про цей район міста: вона територіально наче й не на околиці, але й не зовсім у центрі, наче зелений і затишний район, але далеко не все ок, приміром, з мобільністю. Щоб дізнатись, що сьогодні собою являє Чоколівка, як її собі уявляють мешканці, які є проблеми і які можуть бути потенційні точки розвитку, команда Центру урбаністичних студій запропонувала подивитись на Чоколівку з історичної перспективи, скористатись засобами й підходами соціології та застосувати методи урбан-аналізу, ” — розповідає директорка Центру урбаністичних студій Світлана Шліпченко.

Метою видання є слугувати своєрідним путівником для молодих дослідників міста, а також сприяти спільнототворенню.

Зміст книжки-дослідження столичної Чоколівки
Зміст книжки-дослідження столичної Чоколівки

Появі книжки передувало більш ніж двомісячне дослідження місцевості під час дослідницької практики, організованої Центром урбаністичних студій. Над дослідженням району працювала міждисциплінарна команда менторок напрямів — історикиня Тетяна Водотика, містопланувальниця Любов Апостолова-Сосса, соціологиня Марія Грищенко, та учасників практики.

Збірка містить понад 200 сторінок текстів, фотографій і візуалізацій. Вона є першим ґрунтовним і всебічним дослідженням Чоколівки.

Книжку вже зверстано і вона доступна для перегляду в електронному форматі. Для реалізації проекту необхідно зібрати через Спільнокошт 56 тис. гривень. Іншу частину коштів планують залучити за допомоги фонду «Відродження».

Дослідження відбувалося в травні–липні 2020 року за підтримки Фонду ім. Гайннріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, науково-мистецької платформи «Острів» і факультету урбаністики та просторового планування КНУБА.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»