Пішов з життя скульптор, роботи якого прикрашають столицю

Микола Рапай є автором знаних пам’ятників. Фото: газета «День»
Микола Рапай є автором знаних пам’ятників. Фото: газета «День»

20 червня, на 93 році життя, пішов з життя друг нашого музею, видатний український художник, скульптор, Заслужений діяч мистецтв України Микола Павлович Рапай. Він є автором пам’ятнику Булгакова на Андріївському узвозі, пам’ятників та меморіальних дошок на честь Анатолія Солов’яненка, Леся Курбаса, Олександра Вертинського, Бориса Пастернака, Максиміліана Волошина, Сергія Параджанова, тощо.

«У ніч на Трійцю пішов з життя відомий скульптор Микола Рапай. Пішов тихо, вочевидь просто зупинилось серце, з яким упродовж останніх півроку у нього були проблеми, — написав кінокритик Сергій Тримбач. —  Дивовижна людина, дивовижний митець… Працював до останнього, щодень малюючи — здебільшого квіти. Два тижні тому я був у нього в майстерні, він якраз закінчив натюрморт з бузком, на чорному тлі. «Це квітка мого дитинства, — вигукнув я, — і запах дитинства. Весь двір наш був засаджений бузком!». Микола Павлович простягнув мені свій малярський букет: «Раз так — він твій». Тільки оте чорне тло чомусь мені трохи впеклось у душу: «Звідки воно взялось?» Тепер зрозуміло — художник уже бачив проблиски близької темряви.

За його словами, в історії мистецтва Микола Рапай лишається передусім як скульптор. Є навіть «Маршрут Рапая»: від пам’ятника Анатолію Солов’яненку на вул. Інститутській — до Леся Курбаса на вул. Прорізній, далі меморіальні дошки Олександру Вертинському, Борису Пастернаку (украдена варварами), Максиміліану Волошину, Сергію Параджанову. Потому Андріївський узвіз, пам’ятник Михайлу Булгакову.

Скульптура Миколи Рапая. Фото: Вікіпедія, Turzh
Скульптура Миколи Рапая. Фото: Вікіпедія, Turzh

«Аби зрозуміти, якою людиною був Микола Рапай, варто пригадати один лишень епізод його життя. Ще студентом він закохався в Ольгу Маркіш (пізніше Ольга Рапай-Маркіш стане видатною скульпторкою кераміки, порцеляни). Її батько був поетом і так званим „ворогом народу“, розстріляним. А дочку „нагородили“ засланням у казахські степи. Туди й рушив 23-річний Рапай, що скінчилось весіллям і народженням дочки Катерини (вона так само стане художницею). Ще живий був „великий вождь“, одначе моральні принципи Микола вже тоді ставив вище усіх інших. І яка безстрашність!» — зазначив Сергій Тримбач.

Він підкреслив, що Микола Рапай товаришував не тільки з художниками, а й з письменниками. Та найбільше з кінематографістами. Сергієм Параджановим, Георгієм Якутовичем (у двох його професійних іпостасях), Ларисою Кадочниковою, Романом Балаяном.

Микола Рапай народився 13 грудня 1928 року в селіНовоукраїнка Краснодарського краю. У 1951 році закінчив Одеське художнє училище, а 1958 року — Київський державний художній інститут, де навчався у скульптора Михайла Лисенка. У 1963 році вступив до Національної спілки художників України.

Скульптура Миколи Рапая. Фото: Вікіпедія, Turzh

Його скульптури добре знані киянами — це пам’ятник Булгакова біля музею письменника, біля якого залюбки фотографуються мешканці та гості столиці, пам’ятник українському оперному співаку зі світовим ім’ям Анатолію Борисовичу Солов’яненку, встановлений на Інститутській вулиці біля будинку № 16, в якому співак мешкав останні 20 років життя, пам’ятник українському актору, режисеру, основоположнику національного модерного театру Лесю Курбасу, що розташований по Прорізній вулиці у сквері поблизу будинку № 8 та багато інших.
Все життя створював скульптурні портрети близьких друзів, серед яких Данило Лідер, Сергій Параджанов, Георгій Якутович, Сергій Данченко, Дмитро Затонський, Георгій Товстоногов, Сергій Юрський, Лариса Кадочникова, Людмила Сморгачова, Людмила Скирда, Олександр Шалімов, Валерій Борзов.

Як говорив сценограф Данил Лідер: «Коли Рапай зробив мій портрет, я зрозумів, що він мене відкрив для мене: так все достовірно і прекрасно. Поступово я зрозумів, що він сам — особистість магічна».

Нагадаємо, 13 червня у віці 91 рік пішов з життя хореограф Григорій Чапкіс

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»