У столиці попрощаються з видатним кобзарем

Тарасу Силенко було 48 років. Фото: Музей Революції Гідності
Тарасу Силенко було 48 років. Фото: Музей Революції Гідності

Учора на 48-му році життя після важкої хвороби помер Тарас Силенко — кобзар, етнограф, заслужений артист України, учасник Революції Гідності. Прощання з Тарасом Силенком відбудеться 24 червня у дворі Музею Івана Гончара.

Тарас Силенко — бандурист, кобзар, композитор, член Київського кобзарського цеху, історичного клубу «Холодний Яр» та Національної спілки кобзарів, учасник усіх майданів та волонтер на передовій. Займався відродженням забутих сторінок українського епосу, створив свою версію співання Слова о полку Ігоревім, відродив цілі цикли козацьких пісень, сам озвучував поезію, особливо поезію учасників визвольних рухів Миколи Щербака та Ананія Волинця.

«Тарас Вікторович присвятив усе своє життя відродженню кобзарської традиції, а з нею — і самої України, став символом кобзарства і взірцем для наслідування для молодших поколінь. Був одним із перших музикантів, хто під час Революції Гідності перебував з протестувальниками на барикадах і наснажував їх своїми співом і грою, — зазначають у Музеї Революції Гідності. — Вважав, що кобзар має відповідати запитам сьогодення, а його пісня здатна лікувати душу народу, тож щиро і безкорисно підтримував різноманітні культурні ініціативи, патріотичні акції, виступав у різних куточках України, зокрема, і на заходах нашого музею, а також за кордоном».

Жалібні заходи та прощання із Тарасом Силенком відбудуться з 9:00 до 11:00 у дворі Музею івана Гончара у четвер, 24 червня.

Поховання відбудеться в селі Лютарі на Богуславщині.

Тарас Силенко народився 29 грудня 1972 року у Києві. Навчався в студії на підготовці акторських кадрів при Державній (тепер Національній) капелі бандуристів (педагоги Григорій Верета та Віктор Мокренко). 1996 р. закінчив Київський інститут культури, під час з навчання працював у Стрітівській кобзарській школі, Київському театрі «Берегиня», кобзарював. Лауреат першої вокальної та спеціальної премії на Міжнародному конкурсі культур Придунайського регіону у м. Джурджу (Румунія, 1993).
Концертував майже у всіх областях України, а також у Росії, Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Німеччині, Франції, Румунії, Литві, Латвії. Добре освоїв техніку гри не тільки на академічній (хроматичній), але й на старосвітській (діатонічній) бандурах. Виступав і на сценах, і на вулицях. Підтримував зв’язок з кобзарським цехом.

Нагадаємо, напередодні фестивалю української епічної традиції «Кобзарська трійця» про сучасних кобзарів розповідав Михайло Товкайло, цехмайстер Київського кобзарського цеху.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»