Від Шевченка до Криволапа: на виставці у столиці поєднали твори семи великих художників

Один з тематичних блоків експозиції — «Портрети». Фото автора
Один з тематичних блоків експозиції — «Портрети». Фото автора

У Музеї історії Києва демонструють мистецький проєкт «Велика сімка». Вперше в одній експозиції зустрілись твори семи митців різних часів та напрямків, які увійшли до рейтингу «Топ-100 великих українців». Це Олександр Архипенко, Михайло Бойчук, Анатолій Криволап, Казимир Малевич, Георгій Нарбут, Марія Примаченко та Тарас Шевченко.

Проєкт «Велика сімка» організував благодійний фонд «КУЛЬТАУРА». Попередній проєкт «UKRAINE.THE BEST. Культурний простір від А до Я»був присвячений сучасній культурі. Цього разу автор ідеї Юрій Комельков вирішив звернутися до рейтингу, який складав журнал «Новое время», для визначення найвпливовіших українців всіх часів. До нього увійшло і сім художників.

Цікаво, що всі митці працювали у напрямі українського авангардного мистецтва, що має глибоке коріння в народному мистецтві. В експозиції представлені три тематичні блоки: «Сакральне мистецтво», «Портрет» та «Полілог».

Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора

«З Анатолієм Криволапом знайомий давно, добре знаю його творчість, — розповідає Юрій Комельков. — На виставці хотів представити ті роботи, що ніколи не виставлялося. Від його „Автопортрету“ 1975 року до „Міні коня“ 2021 року. Митець працює і над розписами церкви. Це спонукало дослідити тему сакрального мистецтва у всієї сімки. Виявилося, що мотиви сакрального, церков, ікон є у Малевича, Нарбута, Шевченка, Бойчука. Тема „Полілог“ з’явилася завдяки картині Криволапа, що ілюструє його діалог з Малевичем. Знайшов такі діалоги між усіма художниками. Вражає, наскільки вони перегукуються, хоч не бачили робіт один одного, мають спільний вектор».

Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора

Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора

У художників вдалося відшукати ще одну спільну тему — портрети. А саме автопортрети Малевича, Шевченка, Криволапа, Нарбута, фотопортрети Архипенка і Примаченко. Крім того, до виставки увійшли знакові роботи Архипенка і Нарбута, що разом створюють діалог скульптури з графікою.

«За словами дослідника мистецтва Дмитра Горбачова, саме поєднання професійного і народного мистецтва є унікальним явищем, формулою українського авангарду. У світі Україна відома саме авангардом, — підкреслює Юрій Комельков. — Ми хочемо не лише показати зв’язки у візуальному мистецтві декількох століть із народним, а й створити візуальний код нації».

Серед творів Тараса Шевченка відвідувачі побачать відомі «Автопортрет» та «Циганка-ворожка». Цікаву історію має ще одна з представлених робіт — «На пасіці» 1843 року.

Зліва — картина «На пасіці». Фото автора

«Ця картина довгий час була невідома.Лише в 1936 році, під час інвентаризації фондів Державного музею російського мистецтва в Києві (зараз це Київська картинна галерея — Ред.). Доти про роботу не було згадок ані в автобіографічних джерелах, ані в літературних дослідженнях, — розповідає зберігач колекції Національного художнього музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко. — Знайшов її тодішній директор музею, мистецтвознавець Сергій Раєвський. Він працював в галереї картин Шевченка, був добре обізнаний із шевченківською спадщиною. Полотно було в дуже пошкодженому стані. Раєвський склав шматочки, впізнав сюжет, який був у начерках Шевченка та віднайшов на ній його підпис. В 1930-х роках роботу реставрували, зробили її в такому вигляді, в якому ми її бачимо».
Робота унікальна й тим, що олійних творів в доробку Тараса Шевченка всього 28.Це переважно портрети. Лише «На пасіці» та «Селянська родина» є жанровими роботами. На картині зображена сценка, коли до батька, який майструє вулик, приходять з обідом діти. Таким чином Тарас Шевченко звернувся і до теми затишного родинного життя, якого сам, на жаль, не мав. З мистецтвознавчої точки зору, в цій роботі він проявив себе як художник імпресіоністичного напрямку. Був одним з перших, хто започаткував і розвивав імпресіонізм в Україні.

Другий зліва — графічний автопортрет Казимира Малевича. Фото автора

Серед особливих експонатів виставки — «Автопортрет». Казимира Малевича 1934 року. Це єдина робота в Україні з підтвердженим авторством цього митця. А крім того єдиний графічний автопортрет Малевича, який у нього всього сім.

«У 1996 році колега-мистецтвознавець розповів, що в Криму продається робота Малевича. Поставився до цього скептично. Адже твори Малевича, Пікассо, Рембрандта продаються щодня. І всі виявляються підробками. Дізнався, що продає автопортрет донька поета-футуриста Григорія Пєтнікова. Він був близьким другом Малевича. Казимир оформляв його книги, вони листувалися. Їй терміново потрібні були гроші на лікування. Зрозумів, що це оригінальна робота», — поділився мистецтвознавець та колекціонер Едуард Димшиц.

Казимир Малевич супроводив автопортрет таким текстом: «Так я выгляжу сейчас. Маркс в могиле. Когда выхожу на улицу, дети кричат Карл Маркс». Після застінків НКВД, де над ним знущалися, здоров’я митця було підірваним. Відростив бороду. Але не втратив почуття гумору. Це його останній автопортрет. Малевичу залишилося жити 11 місяців.

Посередині — двосторонні робота Марії Примаченко «Звір Поліський». Фото автора

Марію Примаченко всі знають за її чудернацькими звірама, але менш відомо, що на деяких творах художниця писала й свою біографією. Однією з таких робіт є «Звір Поліський» 1980 року. На його звороті Марія Примаченко розповіла важливий фрагмент зі своєї біографії: «У 1935 р. 15 жовтня стала малювати біля Лаври, у січні пішла на операцію. Прийшла газета, що я отримую першого ступеня диплом, тисячу руб. Лікар і поздоровили та зробили три операції за сім місяців. Зробили апарата і я навчилась ходити і зараз ношу, новий ще роблять і я ще малюю»

На звороті художниця описала важливий епізод своєї біографії. Фото автора

«На початку 1960-х років Марія Примаченко почала створювати колекцію автобіографічних малюнків. Мріяла, щоб вони згодом перетворилися в книгу, — говорить Анастасія Примаченко, праонука Марії Примаченко, директорка Primachenko Family Foundation, 25 років. — Описує особливий період свого життя. Коли навчалася в Лаврських майстернях. Там вона зустріла своє кохання, познайомилися з митцями, які стали її друзями. Це був важливий етап формування її особистості в мистецтві. Висловила наболіле — що пережила операцію, лікарі намагалися їй допомогти справитися з недугою. На титульній сторінці змальований лев. Гадаю, прабабуся втілювала себе саме в образі лева. Їй були притаманні сила характеру, духу. Вона казала: відчуваю себе сильною, як той лев».

В експозиції демонструються роботи студентів-бойчукістів 1920-х років. Фото автора

Малознану сторінку в українському мистецтві відкривають і твори студентів-бойчукістів 1920-х років.

«Ці роботи створені під час заняття із „фортех“, формально-технічних дисциплін. На них студенти опановували імпресіонізм, кубізм, інші напрямки. Цікаво, що в 1920-ті роки в Київському художньому інституті професорами були одночасно і Михайло Бойчук, і Казимир Малевич, — розповідає Остап Ковальчук, проректор з наукової роботи НАОМА, 47 років. — Такий склад викладачів став можливий завдяки першому ректору інституту Івану Гроно.Він запросив до інституту Малевича, Татліна, Пальмова. Підняв Михайла Бойчука до рівня видатних майстрів. Його учні — Микола Рокицький та Василь Седляр також стали професорами. Тоді інститут мав високий рівень підготовки».

В експозиції демонструються роботи студентів-бойчукістів 1920-х років. Фото автора

Ці роботи дають уявлення, як би далі розвивалося українське мистецтво, якби не запанував соцреалізм та пролетарське мистецтво, а чимало митців, які мали власне бачення, були знищені чи змушені виїхати за кордон.

«Таких творів у нас збереглося близько 30. Залишилися в перегородках великих аудиторій між майстернями. Це уламки величезної хвилі мистецтва 1920-х років. Решту знищили. Їх відреставрували у 1980-х роках, коли офіційно відкрили спецфонди та спецхрани („забороненого мистецтва“ — Ред.). Зберігаються в фондах НАОМА», — зазначив Остап Ковальчук.

Робота Анатолія Криволапа «Структури. № 7» стала символом проєкту. Фото автора

Символом мистецького проєкту стала величезна, два на три метри, робота Анатолія Криволапа «Структури. № 7», яку він написав спеціально для експозиції.

«На одній роботі скомпонував „Велику сімку“, - пояснює художник Анатолій Криволап. – Сім горизонтальних смужок символізують особистості. А сім кольорових квадратів — це індивідуальності».

Митець ділиться, що опинитися серед 100 великих українців було для нього несподіванкою. А на виставці глядачів здивують роботи, які він ще не показував.

«Міні кінь» Анатолія Криволапа
Розписи церкви Анатолія Криволапа. Фото автора
Анатолій Криволап розповідає про свої роботи. Фото автора

«Я завжди експериментував. Наприклад, унікальна для мене робота „Композиція“ 1994 року. Спробував в абстрактному стилі написати фігуру. Вона досить дивна. Схожа на скульптури Архипенка. Така фігуративна абстракція завжди пов’язана з недосказаністю і стилістичною загадковістю, — розказує Анатолій Криволап. — Також унікальною є картина „Міні-кінь“. Маю серію коней по порам року, від сходу до заходу сонця та вночі. І якось колекціонер Ігор Воронов попросив мене намалювати золотого коня. Це чудова ідея. Їй присвячений „Міні кінь“, навколо якого золоте тло. Меншого розміру робити не буду. Сьогодні всі мою думки пов’язані з розписом церкви в селі Липівки біля Макарова. Тут представлені фотографії цих розписів».

Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора
Експозиція мистецького проєкту «Велика сімка». Фото автора

«ВЕЛИКА СІМКА». Національний арт-проєкт
Коли: до 28 червня, вт-нд 11:00-19:00, пн11:00- 16:00
Де: Музей історії Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3й поверх
Вартість квитка: 100 грн.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»