Дмитро Банас: «Працюємо над створенням у Києві ландшафтного заказника «Гора Юрковиця»

Депутат Київради Дмитро Банас. Фото: з архіву депутата
Депутат Київради Дмитро Банас. Фото: з архіву депутата

Депутат Київради Дмитро Банас в інтерв’ю «Вечірці» розповів про основні проблеми мешканців Шевченківського району столиці та як він їх вирішує.

Депутат Київради, член Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Дмитро Банас (УДАР) у Київраді працює не вперше.

Минулого скликання він представляв інтереси мешканців мікрорайону Татарка. Тепер кількість виборців у депутата значно зросла і у зоні його відповідальності — увесь Шевченківський район столиці.

Дмитро Банас. Фото: з архіву депутата

«ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ КИЇВРАДИ НИНІШНЬОГО СКЛИКАННЯ — ВИСОКА»

— Дмитре Миколайовичу, ви — депутат, так би мовити, зі стажем. Як можете охарактеризувати Київраду нинішнього скликання?

— Поки що висновки робити зарано. Але, на мою думку, ефективність роботи Київради нинішнього скликання є вищою, ніж попереднього.

Якщо аналізувати діяльність міськради за останні 5 років, то, пам’ятаю, були пленарні засідання, де упродовж майже цілого дня ми лише затверджували порядок денний. Зараз за один пленарний день розглядаємо всі заплановані питання, а їх зазвичай 300 і більше.

— Якби ще й депутати не запізнювалися на сесії, то взагалі було б чудово. До речі, цю проблему відмічають чимало киян, які стежать за пленарними засіданнями. Як, на вашу думку, можна покращити депутатську дисципліну?

— На мою думку, якщо о 10 годині є кворум, тобто зареєструвався 61 депутат, то потрібно не чекати інших, а розпочинати пленарне засідання. Відповідно ті, хто полюбляє запізнюватися, зрозуміють, що рада може працювати і без них, тому робитимуть висновки.

«ПОТРІБНО ШУКАТИ КОМПРОМІС МІЖ БАЖАННЯМИ ЗАБУДОВНИКА І ПОТРЕБАМИ ГРОМАДИ»

— Минулого скликання ви ініціювали перевірку на предмет дотримання містобудівних норм забудовником «Львівського кварталу», оскільки роботи проводилися на зсувах. Яка зараз там ситуація?

— Свого часу я виступав зі зверненнями, які стосувалися можливого негативного впливу будівництва Львівського кварталу на стан будинків, які розташовані поруч. Йдеться про житлові будинки на вулиці Татарській 2А, 2Б, 2В, 2Г, 2Д, їх в народі ще називають абевегедейка.

Основним нашим завданням було привернути увагу забудовника до проблем, які, на думку мешканців, могли заподіяти шкоду їхнім будинкам.

Зокрема, тоді між підпірною стіною нового будівництва та прибудинковою територією житлових будинків почала сповзати прірва. Також виникали питання щодо сходів між будинками, гаражами, земля під якими почала зсуватися.

Нам вдалося організувати діалог забудовника та ініціативної групи мешканців мікрорайону. Забудовник провів необхідні роботи, отже вирішив більшість питань.

— У Києві, на жаль, ще є чимало незаконних забудов. Чи багато таких у вашому районі?

— Ситуації трапляються різні. Буває і таке, що забудовники мають усі необхідні дозволи та погодили будівництво з громадськістю, однак зустрічають спротив груп осіб, які вважають, що ця забудова є незаконною. Такі протестні акції просто можуть бути організовані певними людьми. Тому, вважаю, законність чи незаконність забудови має визначати виключно суд.

У нашому районі є чимало проблемних ділянок. Їхня проблемність переважно полягає у тому, що забудовник не узгоджує свої дії з жителями мікрорайонів.

Ми, депутати, були свідками багатьох переговорних процесів між містом, забудовниками та мешканцями. У результаті вдавалося знаходити компроміс — забудовник зменшував поверховість будинків, облаштовував дитячі майданчики, ремонтував прилеглі дороги, школи, дитячі садки, здійснював благоустрій дворів та ін.

На мою думку, щось заборонити — позиція однобічна. Передусім, потрібно шукати компроміс між бажаннями забудовника і питаннями розвитку територій тієї чи іншої громади.

В пріоритеті — збільшення зелених зон. Фото: з архіву депутата

«ТЕПЕР ЧЕРГА ЗА ОБЛАШТУВАННЯМ НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ПАРКУ «СМОРОДИНСЬКИЙ»

— Як відомо, ви є ініціатором створення ландшафтного парку «Смородинський». Що вже вдалося зробити на цій території?

— Задум створити ландшафтний парк у мене виник задовго до депутатства, ще коли я був лише громадським активістом. Тоді, разом з мешканцями, на цій території ми постійно проводили толоки. Прибирали схили, загрібали листя, вивозили сміття…

У 2015 році я почав працювати у Київській міській раді і виступив ініціатором створення ландшафтного парку «Смородинський». Наступного 2016 року міський голова Віталій Кличко і депутати Київради підтримала такий проєкт рішення й під нього вдалося отримати фінансування. За бюджетні кошти зробили верхню частину парку, зокрема проклали доріжки, встановили лавочки, облаштували дитячий майданчик.

Також, спільно із громадською організацією велосипедистів, збудували спортивну трасу для екстремального спуску. І навіть провели чемпіонат України з цього виду спорту.

На подальший благоустрій парку місто виділяло кошти і в 2020 році. Їх витратили на дообладнання дитячого майданчика, прокладення доріжок, які до того були ґрунтовими, встановили майданчик для вигулу та дресирування собак.

— Як парк «Смородинський» розвиватиметься далі?

— Запроєктували роботи у нижній частині парку зі сходами (там великий перепад висот). Проєкт уже розроблений, але цього року, в зв’язку зі зменшенням надходжень до бюджету через пандемію, фінансування нам не передбачили.

Але, сподіваюся, в найближчі роки всі задуми стосовно облаштування Смородинського парку стануть реальністю.

У рідному мікрорайоні. Фото: з архіву депутата

«ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОГО ДЕПУТАТСТВА ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ»

— Які ваші основні здобутки під час попереднього депутатства?

— Протягом останніх років, за підтримки міського голови, у мікрорайонах Татарка і Лук’янівка вдалося оновити багато будинків застарілого житлового фонду. Йдеться про ремонт дахів, заміну вікон, впорядкування інженерних мереж, тощо.

У школі №139 утеплили стіни, замінили сантехніку, збудували новий баскетбольний майданчик, замінили покриття на футбольному полі, оновили паркан, відремонтували кілька дитячих садків.

Також, завдяки ініціативі мера Віталія Кличка, лише минулого року в нашому районі заасфальтували десятки дворів, повністю оновили освітлення на кількох вулицях. Цього року ремонт покриття у дворах продовжується.

А ще за останні 5 років на вулиці Татарській створили та облаштували два сучасних сквери.

Що стосується загалом Шевченківського району, то тут кияни також помітили багато позитивних змін, які реалізувала команда Віталія Кличка. Зокрема, кілька років тому оновлено Сирецький парк. На території встановили нові альтанки, змонтували сучасне LED-освітлення, вимостили доріжки, зробили нові лави, смітники, облаштували газон та систему поливу.

У 2020 році розпочали масштабну реконструкцію Пейзажної алеї. Минулого року оновили ділянку від сходинок до урочища Гончарі-Кожум’яки й до скульптури «Аліса в Країні чудес». Продовження робіт на цій території заплановано і на поточний рік.

Також у столиці відкрили велосипедно-пішохідний скляний міст, який об’єднав арку «Дружби народів» і Володимирську гірку.

Це лише невелика частина проєктів, які реалізовуються у Києві під керівництвом міського голови. Команда Віталія Кличка й надалі готова працювати на реальні результати.

Зокрема, вже цього року територія біля метро Сирець, вздовж вулиці Щусєва, повертається до комунальної власності. Тут запланували обладнати затишний сквер. Тобто, йдеться про масштабну і системну роботу з благоустрою столиці.

— Які завдання поставили перед собою на найближчі 5 років?

— У 2015 році мене обирали депутатом жителі Татарки, а нинішнього скликання — увесь Шевченківський район. Тепер на прийоми приходять мешканці Лук’янівки, Сирця, центральної частини міста. Намагаємося допомогти всім.

Якщо поставлена мета і є зрозумілі алгоритми дій для її досягнення, то можна зробити багато чого.

Ми, депутати, вивчаємо проблеми округу та виборців, готуємо і подаємо на розгляд профільних комісій Київради відповідні проєкти рішень про виділення бюджетних коштів.

Зокрема, залишаються відкритими питання капітального ремонту доріг на вулицях Татарській, Багговутівській, Юрківській, Печенізькій, Половецькій та інших.

До речі, проєкт капітального ремонту дороги на Татарській вже розробили, але фінансування поки що бракує. Тому шукаємо варіанти залучення коштів, аби відремонтувати цю дорогу у 2021 році.

Основними напрямками моєї депутатської діяльності були і залишаються: житлово-комунальне господарство, інфраструктура, зелене господарство, вирішення проблем шкіл та дитячих садочків.

— Над якими рішеннями працюєте, як член бюджетної комісії?

— Наприкінці минулого скликання Київрада підтримала проєкт рішення про створення ландшафтного заказника «Гора Щекавиця». Тепер виступаємо з ініціативою створення ландшафтного заказника «Гора Юрковиця».

Зараз відбувається погодження цього проєкту рішення у профільних департаментах та депутатських комісіях. Сподіваюся, найближчим часом винесемо його на розгляд Київради.

Головна мета, яку ставимо, щоб управління зелених насаджень Шевченківського району закріпило працівників, які би доглядали за цими територіями.

У сесійній залі з колегами-депутатами. Фото: з архіву депутата

«СЬОГОДНІ СВОГО ДЕПУТАТА МАЄ КОЖЕН КИЯНИН»

— Доводилося чути, що ви активно допомагали виборцям під час карантину. За які кошти?

— У 2020 році, після того, як всі зрозуміли серйозність проблеми коронавірусу, був період, коли не вистачало антисептиків та масок. Ми вивчили міжнародні рекомендації, як самому виготовити антисептик. До речі, у цьому нічого складного немає.

Звернулися до людей із закликом, щоб хто має, приносили спирт, гліцерин. Частково закуповували ці препарати за власні кошти. Потім виготовляли антисептики та розливали у ємності, які разом з пам’яткою роздавали людям. Таким чином під час карантину ми змогли підтримати тих киян, хто не зміг такі речі придбати.

— Все ж таки, коли в мешканців є свій депутат, то це — добре. А от минулого скликання у деяких районах столиці були округи, де взагалі не було депутата. Чи є такі випадки сьогодні?

— У 2015 році система виборів була іншою. Окрім того, що депутата обирали люди, він мав ще й пройти за партійним списком. Саме тому у місті були округи без депутата.

Нинішнього скликання Київради подібної проблеми немає — депутатів сьогодні мають усі кияни.

— Дякую за розмову.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»