У столичному музеї відкрили виставку до 130-річчя Євгена Коновальця

Євген Коновалець прожив життя, сповнене небезпек, ризику та таємниць. Фото з відкритих джерел
Євген Коновалець прожив життя, сповнене небезпек, ризику та таємниць. Фото з відкритих джерел

Сьогодні у Національному музеї історії України презентували виставку «Щиро Ваш. Євген Коновалець», присвячену 130-й річниці від дня народження однієї з найвизначніших і водночас найзагадковіших постатей у історії України XX століття. В експозиції демонструють особисті речі та документи Євгена Коновальця, артефакти, пов’язані з його життям та діяльністю.

Організатор Корпусу Січових Стрільців — найбоєздатнішого підрозділу у складі Армії УНР, командант Української Військової Організації, Голова Організації Українських Націоналістів, Євген Коновалець прожив життя, сповнене небезпек, ризику, таємниць. Деякі з них розкривають на цій виставці.

Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України
Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України
Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України

Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України

Відвідувачам показують матеріали з фондових колекцій музею та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Євгена Коновальця (зокрема, власноручні рукописи його творів, речі із родинного архіву діяча, листи матері до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою). Також на виставці експонуються артефакти, пов’язані зі здійсненим спецгрупою НКВС терористичним актом, жертвою якого став Євген Коновалець. Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Судоплатова, який діяв під псевдо Валюх, годинник, який був на руці лідера ОУН у день його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов’язані із похороном діяча у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди). Серед експонатів — розроблена Миколою Сціборським схема організаційної структури ОУН, цінна фалеристика, рідкісні світлини, унікальна підбірка тогочасних часописів, на шпальтах яких висвітлювалися деталі здійсненого агентами Сталіна вбивства голови ОУН.

Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України
Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України
Усі експонати — оригінальні, частина показується вперше. Фото: Вікторія Сідорова, Музей історії України

Усі експонати — оригінальні, частина документів, речей та матеріалів експонується вперше.
Куратор виставки — Олександр Кучерук, завідувач відділу «Музей Української революції 1917–1921 років» Національного музею історії України.

Коли: до 14 жовтня, 10:00 — 18:00, середа санітарний день
Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2
Вартість квитка: 90 грн, пільговий квиток — 50 грн.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашкові Львівського повіту в родині вчителя. На початку Першої світової війни його мобілізували — служив у 19-му полку Крайової оборони Львова. У червні 1915 року, під час боїв на горі Маківці, потрапив у російський полон, перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру поблизу Царицина, де разом з іншими старшинами здійснював пропагандистську і організаційну діяльність серед полонених-українців.
У вересні 1917 року Євген Коновалець із групою однодумців звільнився з табору і приїхав до Києва. У жовтні-листопаді 1917 року спільно з Романом Дашкевичем та іншими вояками сформував добровольчий Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців. У січні 1918 року його обрали командиром реорганізованого Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, який у січні-лютому цього ж року брав участь у придушенні більшовицького заколоту в Києві та у боях проти російських загонів Муравйова. Після гетьманського перевороту полк Січових стрільців Євгена Коновальця було роззброєно і розформовано.
Наприкінці серпня 1918 року він за дозволом гетьмана Павла Скоропадського почав формувати у Білій Церкві Окремий загін Січових стрільців. Євген Коновалець на чолі січових стрільців у листопаді 1918 року взяв участь у ініційованому Директорією УНР повстанні за збереження самостійності України та відновлення республіканського ладу. У 1918–1919 роках у складі Армії УНР командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час бойових операцій проти російсько-більшовицьких та денікінських військ.
У серпні 1920 року за безпосередньої участі Євгена Коновальця з колишніх січових стрільців створили підпільну Українську військову організацію (УВО), яка продовжила боротьбу за відновлення української державності: комендантом Начальної команди УВО став Євген Коновалець. Після двох підготовчих конференцій 28 січня та 3 лютого 1929 року на Першому конгресі українських націоналістів у Відні створили Організацію Українських Націоналістів (ОУН), провідником якої було обрано Євгена Коновальця. За дорученням Євгена Коновальця сформували військовий штаб та розпочали формування старшинських кадрів для нової національної української армії. Коновалець ініціював створення Культурної референтури ОУН і докладав зусиль, аби українське питання розглянула Ліга Націй.
Активні дії Євгена Коновальця щодо налагодження роботи націоналістичного підпілля в УСРР викликали занепокоєння у найвищого більшовицького керівництва в Москві, яке розробило спецоперацію, щоб ліквідувати лідера ОУН. Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія), внаслідок терористичного акту, вчиненого агентом радянських спецслужб. Похований на кладовищі Кросвік у Роттердамі.

Нагадаємо, з «комуністичного» залу історичного музею у Києві вивезли 4 тонни сміття

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»