Пішов з життя київський письменник та літературознавець

Михайлу Слабошпицькому було 74 роки. Фото: Світлана Короненко
Михайлу Слабошпицькому було 74 роки. Фото: Світлана Короненко

Учора, 30 травня, на 75 році помер український письменник, літературознавець, громадський діяч, член Національної спілки письменників України Михайло Слабошпицький.

«Вночі помер Михайло Слабошпицький. Люблю. Плачу», — написала у Facebook його дружина Світлана Короненко.

Що стало причиною смерті Слабошпицького не повідомляється.

Михайло Федотович Слабошпицький народився 28 липня 1946 в селі Мар’янівка Черкаської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX».

З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал». Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Член Національної спілки письменників України, лауреат національної премії імені Тараса Шевченка (2005), за роман-біографію «Поет із пекла». Серед його робіт — документальна, публіцистична та біографічна проза, а також численні твори для дітей. Його син Мирослав є відомим українським кінорежисером, дочка Іванна — журналісткою.

Михайло Слабошпицький — автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики. Серед найпопулярніших — «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» про Петра Яцика, «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», а також дитячі — «Славко й Жарко», «Хлопчик Валь», «Озеро Олдан», «Папуга з осінньої гілки»; повістей «Гілка ялівцю з Сааремаа», «Душі на вітрах».

Михайло Слабошпицький опублікував мемуари «Протирання дзеркала» та «Тіні в дзеркалі»

Останніми роками писав книги-мемуари, в яких згадує видатних особистостей, з якими працював та був знайомий. Як повідомляв «Вечірній Київ», у 2019 році Михайло Слабошпицький став лауреатом мистецької премії «Київ»в галузі літератури за книги «Протирання дзеркала» (2017 р.), «Тіні в дзеркалі» (2018 р.).

«Мені щастило в житті на талановитих, виняткових людей. Коли ти розповідаєш про інших, кого ти бачиш…Ти поза, ти за лаштунками театру, ти дивишся сцену, яка називається — життям. Про це основні думки моєї книжки „Протирання дзеркала“. Адже книжка є великою часткою особистої душевної енергії. Думка автора може стати тією так званою мінею повільно дії, яка з часом спрацює», — розповів тоді письменник.

В останньому дописі у Facebook Михайло Слабошпицький опублікував закінчення фрагменту з нової книги «Присмеркового дзеркала», присвяченому Василю Діденку.

«Письменник, рідкісний майстер у жанрі роману-біографії, який писав так, ніби був сучасником і повірником Михайла Коцюбинського, Марії Башкирцевої, Тодося Осьмачки, — згадує знайома Михайла Слабошпицького, перекладачка Ольга О’Лір. — Мемуарист, літописець доль письменницьких, який закарбував у магічному дзеркалі своєї пам’яти і охопив у чотирьох томах своїх спогадів цілу літературну епоху».

За її словами, літературознавець і критик, який був вірний щонайвищим мистецьким критеріям, умів скласти гідну оцінку всім направду вартісним явищам літературного процесу — та й сам цей процес бачив, мов на долоні, — і вважав своїм обов’язком заповнювати «білі плями» в історії української літератури, повертаючи до неї несправедливо непомічені та забуті імена — зокрема з діаспорного архіпелагу.

Читайте також: у квітні на 79-му році життя помер український письменник і політик Володимир Яворівський.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»