У Києві відкрили пам’ятник Василю Вишиваному

Пам’ятник Василю Вишиваному у Києві. Фото: Вечірній Київ
Пам’ятник Василю Вишиваному у Києві. Фото: Вечірній Київ

Сьогодні на День вишиванки у Києві встановили пам’ятник українському діячу австрійського походження Василю Вишиваному (Вільгельм Габсбург).

Пам’ятник урочисто відкрили у сквері на вулиці Іллєнка, 39 поблизу станції метро Лук’янівська. Автори пам’ятника — скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман.

На заході були присутні: голова Шевченківської РДА Олег Гаряга, депутати Київради, народні депутати та громадські діячі.

Василь Вишиваний — псевдонім австрійського ерцгерцога та полковника Український січових стрільців Вільгельма Габсбурга, представника однієї з найбільших та наймогутніших династій Європи. Він походів із гілки Габсбургів-Лотаринзьких і приходився племінником імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа.

Своє прізвисько Вільгельм отримав під час Першої світової війни, коли служив офіцером 13-му уланському полку австро-угорської армії. Цей полк переважно складався з українців, з якими молодий австрійський князь потоваришував та досконало вивчив українську мову. Один із його побратимів подарував йому вишиванку, яку той почав постійно носити. Саме через це його прозвали «Вишиваним».

Знайомитись з українською культурою він почав ще за часів його дитинства, коли його батьки переїхали до маєтку в польському місті Живець (на заході тодішньої провінції Галичина). Він інкогніто подорожував Гуцульськими селами та Карпатськими горами і згодом дуже захопився українською мовою та культурою. Вільгельм був великим поціновувачем творів Івана Франка, Василя Стефаника та Тараса Шевченка.

Після поразки Росії у війні в 1918 році та встановленням влади Павла Скоропадського в Україні, Василя Вишиваного призначено командиром австрійської «Групи архікнязя Вільгельма», до складу якої увійшли сформований в 1914 році легіон Українських січових стрільців, який він вберіг від розформування після передислокації їх на територію України.

Він продовжував співпрацювати з українською владою і за часів Директорії, отримав чин полковника армії УНР, однак згодом виїхав з України на знак протесту проти Варшавського мирного договору з Польщею, за яким полякам відійшла західна Україна.

Він постійно перебував під наглядом спочатку німецького Гестапо, а після поразки Німеччини ним зацікавились і радянські спецслужби. В 1947 році його звинуватили у звʼязках з ОУН та посадили під арешт спочатку до Карлсбадської тюрми в Чехії, а згодом перевели до Лукʼянівської тюрми у Києві, де його протримали півроку в режимі постійних допитів.

Вільгельма збирались увʼязнити до радянських таборів на 25 років, однак вирок так і не привели в дію, Василь Вишиваний помер в 1948 році від туберкульозу, який сформувався через погані умови утримання. Місце поховання Вишиваного невідоме, найімовірніше його поховали біля огорожі Лукʼянівського цвинтаря.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»