Сквер імені Димитра Пешева у Києві
Сквер без назви між вулицями Жилянська, Короленківська і Тарасівська у Києві отримав назву на честь Праведника Миру Димитра Пешева. Церемонія відкриття відбулася наприкінці травня 2018 року у присутності Прем’єр-міністра Болгарії Бойко Борисова.
Життя та діяльність Дмитра Пешева — приклад відповідальності політиків перед суспільством. Сквер Димитра Пешева буде частиною кластеру об’єктів присвячених дружбі міст-побратимів Києва та Софії.
Віцеспікер парламенту Болгарії, юрист та громадський діяч у роки Другої світової війни виступив проти антисимітизму, фашизму та комунізму. Завдяки його самовідданій роботі було врятовано більше 48 тисяч болгарських євреїв від знищення в нацистських таборах. А під час встановлення в Болгарії комуністичної влади, Дмитро Пешев застерігав від окупації радянськими військами Болгарії, виступив з критикою прорадянського діяча Георгія Димитрова, за що відбув 15 років ув’язнення.
Ім’я Димитра Пешева лише недавно виплило із забуття, у великій мірі завдяки дослідженню Габріеле Ніссім «Людина, яка зупинила Гітлера. Димитр Пешев та порятунок болгарських євреїв». Її книга була опублікована у Барліні у 2000 році. Ось як дослідниця викладає події того часу.
Взимку 1973 року в Софії помер у злиднях і повному забутті Димитр Пешев — людина, якій євреї Болгарії зобов’язані порятунком. У воєнний період Димитр Пешев був віцеголовою парламенту Болгарії. Після наради союзників Гітлера в Ванзеє у січні 1942 року, де було прийнято рішення про знищення європейського єврейства, стало зрозуміло, що трудовою повинністю, яку на той час вже відбували болгарські євреї, не обійдеться. А 15 жовтня 1942 було отримано наказ: Німеччина вимагала відправки в Освенцим болгарських євреїв і євреїв окупованих Болгарією Македонії і Фракії. Єврейська громада Кюстенділа — невеликого містечка, тоді терміново послала чотирьох ходоків в Софію. Вони попрямували до Пешева, оскільки він був депутатом парламенту від їх округу. Пешев прийняв ходоків у себе вдома вранці 9 березня. Він визначив план дій: разом з парламентарями-однодумцями вони складають звернення до парламенту.А поки йде збір підписів, Пешев вирушив до міністра внутрішніх справ Габровскі і, погрожуючи тим, що виступить публічно і оголосить злочинні плани уряду, змушує Габровські зателефонувати в усі найбільші міста країни і скасувати операцію. Після наради з двором царя Бориса розпорядження про скасування акції було дано. Сталося це 9 березня 1943 року о 20:00, а операція була призначена на 23:00. Цей випадок скасовування депортації був єдиним в Європі.
Боротьба, однак, тільки починалася. За усним розпорядженням письмового наказу не було, і це породжувало побоювання. Тим часом Пешев збирав підписи під своїм зверненням. Підписавши його, 42 депутати перетворилися з пасивних свідків у громадян, які взяли на себе відповідальність за долю євреїв. Пешев був позбавлений поста віцеголови, йому запропонували тихо подати у відставку. Він відмовився.
Події на східному фронті посіяли сумніви і невпевненість в рядах союзників Німеччини. Після поразки під Сталінградом цар Борис справедливо побоювався, що Гітлер зажадає відправки болгарських солдатів на фронт. На нову вимогу Ріббентропа про депортацію цар відповів відмовою, пославшись на те, що болгарські євреї — сефарди, а не ашкеназі, але головне — вони потрібні на будівництві доріг. Водночас вагони з македонськими та фракійськими євреями, яких два тижні тримали на збірних пунктах в Болгарії, вирушили в Освенцим.
«Закон про захист нації» був 31 серпня 1944 року скасований, а разом з ним і наказ про депортацію. Багато місяців євреї — в основному жінки, діти і люди похилого віку — провели в болгарських селах. Чоловіки перебували в трудових таборах. Тепер вони могли повернутися додому, їм не потрібно було більше носити жовту зірку, їм повернули громадянство. А Пешев був відновлений на посаді віцеголови парламенту. Тепер він застерігав парламентаріїв, що з приходом радянських військ і посиленням радянського впливу Болгарії загрожує втрата самостійності. Ці слова йому дарма не минули. Радянські війська перейшли кордон 8 вересня, а вже 9-го по болгарському радіо було оголошено про арешти колишніх парламентаріїв. Пешева, заарештованого 14 листопада, звинувачували в «симпатіях до націонал-соціалізму і в переслідуваннях євреїв»! В одному з 13 пунктів обвинувального висновку стверджувалося, що він схвалив «Закон про захист нації», застосування якого призвело до злочинних дій проти євреїв. Ніхто з болгарських адвокатів не захотів захищати Пешева. Вони побоювалися за свою кар’єру. Захисником Пешева виступив єврей Йосип Ніссим Яшаров, сказавши, що для нього це — честь. Через два роки його виключать з колегії адвокатів. Але Пешев отримав 15 років тюрми, і це ще добре, якщо знати, що зі 137 обвинувачених 66 були засуджені до смертної кари. Серед розстріляних було і 20 депутатів — сподвижників Пешева, які підписали його звернення проти депортації євреїв. Пешев провів у в’язниці півтора року. У нього стався перший інфаркт, і його відпустили.
Пешев завжди говорив, що врятував євреїв не тільки він, а всі депутати, що його підтримали. Себе він ні в якій мірі не вважав героєм, а просто людиною, в якій не замовк голос совісті.
Після утворення держави Ізраїль болгарські євреї стали виїжджати туди. Комуністичний уряд навіть заохочувала їх від’їзд, але при цьому дозволяло взяти з собою лише ручну поклажу. Євреїв в Болгарії майже не залишилося.
Ім’я Димитра Пешева лише недавно виплило із забуття.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»