Чому Терешковій у Києві не бути
З-поміж українських міст саме у столиці найбільше так званих пам’ятних місць, пов’язаних з комуністичним, тоталітарним минулим. Ми позбуваємося цього, хай і повільно, але наполегливо, принципово. Однак у багатьох киян є питання щодо цієї «антиленінської» роботи. «Вечірка» поставила деякі з них юридичному консультанту Центру досліджень визвольного руху, адвокату Сергію Рябенку.
- Що буде з пам’ятниками та пам’ятними дошками, які демонтують на виконання закону про декомунізацію?
- Зазвичай вони передаються на тимчасове зберігання якомусь комунальному підприємству. Потім можливі два варіанти. Якщо ці об’єкти мають культурну, мистецьку цінність чи їх варто зберегти для історії, то надалі вони надходять до музею. В іншому разі підлягають утилізації.
- Певно, будуть спроби маніпулювання зазначеним законом. Як уникнути цього?
- Якщо хтось гадає, що йому вдасться хитрим способом виконати закон так, щоб нічого не змінювати, то помиляється. Наприклад, ідеться про ідею перейменування «Дніпропетровська» на «Дніпропетровськ» (на честь Дніпра і святого Петра), «Іллічівська» на «Іллічівськ» (на честь святого Іллі) та «Котовська» на «Котовськ» (на честь котів). Ці варіанти неприйнятні.
- Які рекомендації дають фахівці щодо використання такої символіки, як серп, молот, зірки?
- Разом серп-молот-зірка або серп-молот є забороненою символікою. Натомість сама червона зірка не заборонена. Так само не заборонене поєднання зірки й серпа чи зірки та молота або використання як символів окремо серпа, окремо молота. Тому, приміром, зірки на ліхтарях чи будинках на Хрещатику демонтувати немає потреби. Так само, як і серпи та зірки на бильцях моста Патона. А от серп із молотом на в’їзних колонах того ж моста Патона на Лівому березі доведеться прибрати.
- Чому перейменовуються вулиці Валентини Терешкової, Серафимовича, Марини Раскової?
- Будь-хто може ініціювати перед Київрадою чи міським головою питання перейменування, скажімо, Хрещатика чи Європейської площі. За законом, така пропозиція має бути винесена на громадське обговорення. Терешкова є чинним депутатом Державної думи РФ від партії «Єдина Росія» та голосувала за приєднання Криму до Росії. Щодо Серафимовича, то, вочевидь, питання було порушене через те, що цей радянський письменник і діяч не мав жодного стосунку до Києва, а у своїх творах пропагував усталення радянської влади. Натомість на цій вулиці свого часу жив відомий український кінорежисер та актор Іван Миколайчук. З вулицею Раскової окрема історія. На цій вулиці мешкав знаний дисидент Євген Сверстюк, на честь якого й запропоновано назвати вулицю. А Раскова була уповноваженою особливого відділу НКВС, а тому на неї поширюються вимоги закону про декомунізацію.