Травневий Київ: яскраві фото найзеленішої частини міста
За дослідженнями науковців, які ініціював Київзеленбуд, територія Києва налічує 9 екотопів.
-При розробці нової Програми розвитку зеленої зони м. Києва ми поставили завдання не просто класифікувати екотопи, а напрацювати рекомендації для кожного з районів з точки зору озеленення, — сказав генеральний директор Київзеленбуду Олексій Король.
Екотоп — це комплекс екологічних факторів (повітряний, водний, температурний, мінеральне живлення, температурно-радіаційний та ін.) на певній ділянці земної поверхні.
Після масштабного дослідження вдалося сформувати перелік екотопів для кожного району в його адміністративних межах, а відтак і скласти перелік рослин, що будуть почувати себе комфортно в кожній місцевості. Визначали екотопи відповідно до класифікації українського еколога Олексія Лаптєва.
Тож Києву притаманні:
• Екотопи лісових та лісопаркових масивів;
• Екотопи міських парків, садів, скверів;
• Екотопи житлових масивів старої забудови;
• Екотопи житлових масивів сучасної забудови;
• Екотопи на територіях промислових підприємств;
• Екотопи автотранспортних систем і територій з твердим покриттям;
• Екотопи намивних пісків і штучних едафотопів;
• Екотопи заплав річки Дніпро і річкових систем;
• Екотопи яружно-балкових систем і природних відшарувань
Екотопи характеризуються набором специфічних особливостей мікроклімату, ґрунтів, освітлення, рекреаційного навантаження, забруднення. Певним чином ця характеристика закладена в назві екотопу.
Найпоширенішими є екотопи міських парків, садів, скверів, екотопи житлових масивів сучасної забудови та екотопи інтенсивних автотранспортних систем і територій з твердим покриттям. Вони представлені у 8 районах.
Вирізняється з-поміж усіх Подільський район — йому не характерні останні два екотопи.
Найменша кількість екотопів представлена у Святошинському районі — усього 4. Найбільша, по 6 — у Дніпровському, Деснянському та Оболонському районах.
На всіх фото особлива територія Києва, його Північно-західна частина, яка у притул підходить до зони Київського Полісся, і вже є його забудованою частиною. Це — Куренівка. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов’язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на Поліській низовині, південно-західна (правобережна) –на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) –на Придніпровській низовині.
Нагадаємо. У столиці презентували видання «Київ заповідний. Перспективні території для створення об’єктів природно-заповідного фонду на території Києва». Всього натепер екологи мають 63 локації, по яких ведеться наукова робота перед прийняттям рішення Київради про заповідання.
За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, для нього нині зрозуміло, що столиця є не містом каштанів, а містом орхідей. Адже саме біля водойм у столиці, на луках та у навколишніх лісопаркових зонах масово росте до 15 видів орхідей, які всі занесені у Червону книгу.
Всі фото автора
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»