У Києві на Байковому кладовищі відкрили пам’ятник Борисові Олійнику

Пам’ятник Борисові Олійнику. Фото: Дмитро Будков.
Пам’ятник Борисові Олійнику. Фото: Дмитро Будков.

На Байковому цвинтарі відкрили пам’ятник на могилі видатного українського поета та громадського діяча, Героя України, Лауреата Національної Премії України імені Тараса Шевченка Бориса Олійника (1935-2017).

Монумент став останньою роботою видатного скульптора, голови Національної спілки художників України, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимира Чепелика, який залишив цей світ наприкінці квітня цього року. В його творінні образ митця постає у вигляді рельєфного портрета поруч з птахом на фоні сонця, який символізує відомий поетичний твір Бориса Олійника «Сива ластівко».

Пам’ятник Борисові Олійнику став останньою роботою Володимира Чепелика. Фото: Дмитро Будков.

На церемонії відкриття пам’ятника були присутні колеги та друзі Бориса Олійника, серед яких історик, академік Петро Толочко та літературознавець, Лауреати Національної Премії України імені Тараса Шевченка Дмитро Стус та Василь Герасим’юк, екс-міністр культури, народний артист Євген Нищук, заступник голови Національної спілки художників Ігор Волощук, директор Національної опери України Петро Чуприна, виконавчий директор Українського фонду культури Дмитро Будков та інші відомі суспільні та державні діячі, які у своїх виступах згадували видатного митця, висловлюючи йому слова пошани та найщирішої вдячності.

Фото: Дмитро Будков.
Екс-міністр культури та відомий актор Євген Нищук. Фото: Дмитро Будков
На відкритті пам’ятника зібралися колеги та друзі видатного поета. Фото: Дмитро Будков.
Відомі діячі висловлювали теплі слова на адресу Бориса Олійника. Фото: Дмитро Будков.
Фото: Дмитро Будков.
Фото: Дмитро Будков.

Надзвичайно теплі спогади про Бориса Олійника написала у соцмережі його колега, відома поетеса Леся Мудрак: «До Бориса Ілліча можна ставитися по-різному. Можна не поділяти його політичних поглядів чи суб’єктивних суспільних переконань… Але його не можна звинувачувати у тому, що він не був чесним та порядним щодо себе самого, свого світогляду чи оточення… Його твори „Пісня про матір“, „В поета гроші завелись“, „Чураївна“ — це вже неповторна сторінка в історії літературного процесу… Сьогодні ми згадуємо про те, ким були Данте й Петрарка — гвельфами чи гибелінами, воли залишилися у віках ПОЕТАМИ, як і Борис Олійник…»

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»